Постанова № 54429300, 15.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Справа № 804/19664/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ніколайчук С.В.

за участю секретаря судового засідання: Федуркіній А.В.

за участю представників:

від позивача: Овсяннікова М.Ш.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи ("Горус інтертрейд Енд

консалтинг Кфт", ТОВ "Орфей", ТОВ"Горус Ріджн"): Федоренко Т.В.

від третьої особи (Регіональне відділення ФДМ): Іванченко І.С.

від третьої особи (ТОВ "Регіональний центр

комплексного будівництва" Буд мережа Комплекс",

ТОВ НПЦ ДТЄК, ПП "Теплосервіс", ТОВ "Теплотехніка") не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного відкритого акціонерного товариства "Дніпродіпрошахт", третіх осіб: Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Дніпропетровській області, ТОВ "Регіональний центр комплексного будівництва" Буд мережа Комплекс", Представництво "Горус інтертрейд Енд консалтинг Кфт", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ з іноземними інвестиціями "Орфей", ТОВ НПЦ ДТЄК, ПП "Теплосервіс", ТОВ "Теплотехніка" про зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.14р. Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт", в якому просить:

- зобов'язати Державне підприємство "Дніпродіпрошахт" виконати певні дії, а саме: виконати пункти 2,3,6 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 26.08.14р. №04-05-05-15/8837 в частині усунення порушень на загальну суму 588308,91грн. шляхом визначеним у вимозі.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.09.2011 року по 01.07.2014 року складено акт від 19.08.2014 року № 05-19/62, в якому відображено виявлені порушення. На підставі виявлених порушень відповідачеві направлена вимога від 26.08.2014 року № 04-05-05-15/8837. Оскільки відповідачем вимога в добровільному порядку не виконана, позивач просить суд зобов'язати останнього виконати її на суму 588308,91 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року відкрито провадження у справі № 804/19664/14 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.12.14р.

Ухвалою суду від 12.12.14р. до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Дніпропетровській області, ТОВ "Регіональний центр комплексного будівництва" Буд мережа Комплекс", Представництво "Горус інтертрейд Енд консалтинг Кфт", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ з іноземними інвестиціями "Орфей", ТОВ НПЦ ДТЄК, ПП "Теплосервіс", ТОВ "Теплотехніка".

23.01.15р. ухвалою суду зупинено провадження по справі №804/19664/14 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №804/1644/15 за адміністративним позовом Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" до ДФІ у Дніпропетровській області про визнання недійсним у повному обсязі вимог №04-05-05-15/8837 про усунення порушень.

27.08.15р. провадження по справі № 804/19664/14 поновлено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 вересня 2015р. про що винесено ухвалу суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що на виконання вимог позивача ним 15.09.2014 р. було направлено претензійні листи орендарям: ТОВ "РЦКБ "БудМережКомплекс", ТОВ "НПЦ ДТЕК", ТОВ "HORUS INTERTRADE & CONSALTING", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ ІІ "Орфей", а також претензійні листи ПП "Теплосервіс" та ТОВ "Теплотехнік". За результатами отриманих від орендарів негативних відповідей на претензії відповідачем було направлено лист №Д-235 від 29.10.2014 р. до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області щодо вирішення питань про донарахування недоотриманих доходів від орендних операцій. ФДМ України листом № 11-02-07147 від 14.11.2014 р. було повідомлено, що додатково виявлена площа не може розглядатися в якості самостійного об'єкту оренди і Регіональне відділення може повернутися до питання укладення договорів оренди з урахуванням площ загального користування за умови повернення площ орендарями за актом приймання-передачі та надходження заяв з відповідними пакетами документів від потенційних орендарів, що є неприйнятним для орендарів і на що вони не погоджуються.

Відповідач також вважає незаконними вимоги ДФІ про відшкодування списаної безнадійної заборгованості ВП "Шахта "Тернівська" ДП "Павдоградвугілля" на суму 5 820 грн. Оскільки, на час проведення ревізії директор, головний бухгалтер, працівники юридичного відділу, які працювали у період 2011-2013 роки, звільнені, та від дати їх звільнення пройшов 1 рік 1 місяць, тому списання безнадійної заборгованості ВП "Шахта "Тернівська" ДП "Павдоградвугілля" на суму 5 820 грн. не є заподіянням шкоди конкретними особами.

Відносно перевірки вартості ремонтно-будівельних робіт, виконаних ТОВ "Теплотехнік" на підставі договорів від 06.10.2011 р. №79/1 з виконання ремонту покрівлі вартістю 114 576 грн. та від 02.09.2011 р. №79/2 по заміні труб холодної води вартістю 4 456 грн., виконаних робіт з промивання магістральних стояків вартістю 5 678 грн. на підставі договору з ПП "Теплосервіс" від 03.10.2011 р. № 96, відповідач вважає, що виконані роботи по цих договорах прийняті підприємством згідно актам приймання робіт Ф. №КБ-2в за вересень, жовтень та листопад 2011 року за вартістю, яка відповідає договірній, на загальну суму 123 652,28 грн. Оплата ДП "Дніпродіпрошахт" прийнятих ремонтних робіт проведена у повному обсязі з віднесенням на поточні витрати, підприємство здійснювало ремонт і оплату за власні кошти відповідно до договірної ціни, яка була розрахована на підставі смет. За таких обставин, відповідач вважає протиправними позовні вимоги щодо зобов'язання ДП «Дніпродіпрошахт» виконати п.2, п.3, п.6 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 26.08.2014 року №04-05-05-15/8837.

Представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області позовні вимоги не визнав, зазначив, що згідно з довідкою, наданою балансоутримувачем ГП "Дніпродіпрошахт", для укладення договору оренди згідно з Порядком передачі державного майна в оренду корисна орендна площа 780 кв.м. Згідно з листом №10-16-14180 Фонду державного майна України включення до складу об'єкта оренди дольових частин приміщень загального користування не відповідає суті орендних відносин. Крім того, утримання та відновлення місць загального користування входить до експлуатаційних витрат орендаря. Враховуючи викладене, представник третьої особи 1 просив в задоволенні позову відмовити.

Представник ТОВ "HORUS INTERTRADE & CONSALTING", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ ІІ "Орфей" в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову та зазначила, що відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5155 від 25.02.2013 року, ДП "Дніпродіпрошахт" є лише балансоутримувачем майна, що передане в оренду товариствам, та не є стороною зазначеного договору. Правовідносини між ДП "Дніпродіпрошахт" та ТОВ "HORUS INTERTRADE & CONSALTING", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ ІІ "Орфей" існують, але на підставі інших договорів - договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарям.

ДФІ в Дніпропетровській області не враховано той факт, що можливість внесення змін до договору третьою особою, що не є стороною такого договору, та проведення претензійно-позовної роботи за таким договором чинним законодавством не передбачена. В той же час, позивач самостійно, на власний розсуд визначив порядок розрахунку площі загального призначення, що, на думку третіх осіб, підлягає передачі в оренду товариствам разом із вже орендованим нерухомим майном. Наслідком застосування такого порядку й стала вимога ДФІ в Дніпропетровській області про донарахування орендної плати товариствами помилково. Враховуючи викладене, представник третьої особи 1, 2, 3 просила також відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" за період з 01.09.2011 р. по 01.07.2014 р. Порушення виявлені під час ревізії знайшли своє відображення в акті від 19.08.2014 року № 05-19/62.

На підставі вищевказаного акта ревізії була винесена вимога від 26.08.2014 року №04-05-05-15/8837 "Про усунення порушень". В пункті 2 вимоги зазначено, що в ході ревізії встановлено недотримання доходів від орендних операцій на загальну суму 572 877,27 грн. внаслідок заниження орендованих площ, у тому числі підприємством на суму 241 078,21 грн., державним бюджетом на суму 331 799,06 грн., що є порушенням ст.21, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ, п.7 П(С)БО 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290.

В пункті 3 вимоги визначено, що ревізією встановлено проведення зайвих виплат внаслідок завищення вартості робіт ТОВ "Теплотехнік" на суму 4 509,48 грн. та ПП "Теплосервіс" на суму 5 102,16 грн. у порушення п.3.1.10 "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (зі змінами і доповненнями), п.11, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318.

В пункті 6 вимоги визначено, що ревізією встановлено списання на витрати дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності на суму 5 820 грн. без проведення претензійно-позовної роботи по її стягненню, чим недотримано вимоги ст.ст.526, 612, 625 Цивільного кодексу України, що призвело до втрати боржника та недоотримання доходів підприємством у порушення п.7 ПСБО 15 "Доходи".

Не погодившись з вказаною вимогою відповідач оскаржив її в судовому порядку (справа № 804/1644/15).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року у справі № 804/1644/15 адміністративний позов позивача задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 26.08.2014 р. № 04-05-05-15/8837. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивача відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі № 804/1644/15 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року у справі № 804/1644/15 залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до змісту даних позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: виконати п. 2, 3, 6 вимоги державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 26.08.2014 року № 04-05-05-15/8837 на загальну суму 588308,91 грн., шляхом зазначеним у вимозі.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДП «Дніпродіпрошахт» виконати п. 2,3,6 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 26.08.14р. №04-05-05-15/8837, позивач просить відповідача:

- провести претензійно-позовну роботу з орендарями для отримання несплачених коштів у сумі 241078,21грн. та перерахуванням ними коштів у сумі 331799,06грн. до державного бюджету.

- стягнути з ТОВ «Теплотехнік» та ПП «Теплосервіс» на користь підприємства кошти у сумі 4509,48грн. та 5102,16грн., відповідно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок підприємства;

- в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у незаконних витратах, шкоду в сумі 9611,64грн. у порядку, визначеному чинним законодавством;

- стягнути з осіб, якими не забезпечено проведення претензійно-позовної роботи із стягнення боргу, шкоду у сумі 5820,00грн. у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4 п. 4 Положення про Держфінінспекцію (Указ N 499/2011)).

Відповідно до п. 6 цього Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (надалі - Закон № 2939) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Статтею 2 Закону № 2939 передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормою статті 4 Закону № 2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону № 2939 органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги про усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, суд зробив висновок про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, проте за допомогою цієї вимоги неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, яка розглядається, позивач пред'явив вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки підлягають стягненню за позовом органу державного фінансового контролю лише саме у судовому порядку, пред'явлення позову з вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, а саме - зобов'язання виконати вимоги про відшкодування збитків, не може ототожнюватись судом, як позов про стягнення виявлених в ході перевірки збитків, оскільки обраний позивачем захист порушеного права не відповідає визначеним законодавством обсягом повноважень інспекції.

Аналогічна правова позиція відносно застосування зазначених норм матеріального права викладена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року справа N 21-40а14, від 13 травня 2014 року справа N 21-89а14, від 18.09.2014 року справа №332а14.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Згідно з ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням рішення суду про визнаннч протиправним п.2 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 26.08.14р. №04-05-05-15/8837 та обраного позивачем неналежного способу захисту, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного відкритого акціонерного товариства "Дніпродіпрошахт", третіх осіб: Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Дніпропетровській області, ТОВ "Регіональний центр комплексного будівництва" Буд мережа Комплекс", Представництво "Горус інтертрейд Енд консалтинг Кфт", ТОВ "Горус Ріджн", ТОВ з іноземними інвестиціями "Орфей", ТОВ НПЦ ДТЄК, ПП "Теплосервіс", ТОВ "Теплотехніка" про зобов'язання виконати певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.09.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук С.В. Ніколайчук О.В. Бринза