Постанова № 54428350, 15.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 920/1545/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5481 С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 920/1545/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк, м. Дніпропетровськ,"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп Сумської області,

про стягнення 45 792,74 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 р. ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 45792,74 грн. по договору банківського обслуговування № Б/Н від 28.03.2012 р., в тому числі: 14000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14284,77 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 14231,97 грн. пені та 3276,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також про стягнення з відповідача судового збору за подання позову.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.10.2015 р. у справі № 920/1545/15 (суддя Рунова В.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 45792,74 грн., в тому числі: 14000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14284,77 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 14231,97 грн. пені, 3276,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та судові витрати в сумі 1827,00 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на недоведеність факту укладення з відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем. Зазначає, що заява відповідача від 28.03.2012 р. про відкриття поточного рахунку не підтверджує укладення спірного кредитного договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р. у справі № 920/1545/15 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено до на 15.12.2015 р., запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу та викликано в судове засідання представників позивача та відповідача.

Представник позивача в судове засідання 15.12.2015 р. не з'явився, відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, електронною поштою надіслав лист (вх. № 2070 від 14.12.2015 р.), в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, та просить розглянути справу без участі представника банку.

Відповідач в судове засідання 15.12.2015 р. свого представника не направив, про причину відсутності представника відповідача в судовому засіданні не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 61022 1698080 7.

Судова колегія визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2012 р. ФОП ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк". Вказану заяву засвідчено особистим підписом ФОП ОСОБА_1 (а.с. 16).

З заяви про відкриття рахунку від 28.03.2012 р. вбачається, що підписавши цю заяву, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, які розміщені на сайті банку:www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua.

Також в цій заяві відповідач погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 17-28) та Тарифами банку (а.с. 29-31) складають Договір банківського обслуговування, укладений між ним та Банком.

Відповідно до Договору банківського обслуговування на підставі заяви про відкриття рахунку від 28.03.2012 р. Банком відкрито відповідачеві поточний рахунок № НОМЕР_1 з кредитним лімітом, згідно Тарифів банку .

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

В п. 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п. 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

В п. 3.2.1.1.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування позивач виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт, який складав: з 28.03.2012 р. -6700,00 грн., з 04.03.2013 р. - 9700,00 грн. та з 21.06.2013 р. - 14000,00 грн., що підтверджується Довідкою Банку про розміри встановлених кредитних лімітів від 27.08.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150827152237 (а.с. 32).

Відповідно до розділу 1 Правил надання банківських послуг, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку. При цьому відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Розділом 3.18 Правил надання банківських послуг передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту.

В розділі 3.2.1.4 Умов та Правил надання банківських послуг визначено порядок розрахунків за кредитом.

Відповідно до цього порядку, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 28.03.2012 р. вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків та комісії по кредиту не виконував належним чином.

Позивач 04.08.2015 р. надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 20328SUKWS08K від 28.07.2015 р.), що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа від 04.08.2015 р. (а.с. 39).

В зазначеній претензії позивач повідомив відповідачу про наявність заборгованості, яка станом на 28.07.2015 р. становила 44658,82 грн., а саме: 14000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14001,66 грн. заборгованості по відсотках, 13534,16 грн. пені та 3150,00 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом, та просив негайно погасити прострочену заборгованість.

Відповідач претензію позивача залишив без задоволення, заборгованість по Договору банківського обслуговування від 28.03.2012 р. не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 45792,74 грн., які складаються з: 14000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14284,77 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 14231,97 грн. пені та 3276,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, які задоволено судом у повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту надання Клієнтом до Банку розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань по договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими, за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент звернення відповідача до Банку з заявою про відкриття рахунку від 28.03.2012 р.), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст. 207 Цивільного кодексу України).

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підписавши заяву про відкриття рахунку від 28.03.2012 р., ФОП ОСОБА_1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" та Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір про надання банківського обслуговування, а також взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором (п. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За таких умов за своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_1 договір є змішаним, тобто договором банківського рахунку та кредитного договору.

Отже, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України зазначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 28.03.2012 р. вбачається що відповідач скористався банківськими послугами, кредитним лімітом користувався та частково погашав його.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази відсутні, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 14000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14284,77 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3276,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом,

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14231,97 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3.2.1.5.1. Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інтонації погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 14231,97 грн.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 920/1545/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.12.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.