Рішення № 54417251, 24.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №573/1837/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2120/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3»

на заочне рішення Білопільського районного суду Сумської області від 24 вересня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

14 серпня 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору банківського обслуговування від 18 квітня 2011 року надав ОСОБА_4 кредит на поточні потреби в сумі 13500 грн. Проте, відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором і не сплачувала щомісячних платежів відповідно до графіку погашення кредиту та процентів, в звязку з чим у неї, станом на 10 серпня 2015 року, виникла заборгованість у розмірі 52648 грн. 14 коп., яку позивач і просив стягнути.

Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 24 вересня 2015 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість в сумі 15398 грн. 92 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення пені скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 пеню в повному обсязі.

При цьому зазначає, що в суду першої інстанції не було підстав для застосування положення ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені, оскільки відповідач не подавала заяви про її зменшення.

Рішення суду не оскаржується в частині вирішення позовних вимог банку щодо стягнення заборгованості за кредитом, процентів та комісії.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не зявились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ВLаЖГА00028149, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 13500 грн. зі сплатою процентів за ставкою 15% річних за користування кредитом, щомісячною платою у вигляді комісії за управління кредитом в розмірі 1,75 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 18 квітня 2014 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів (а.с. 9-13).

У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором ОСОБА_4, станом на 10 серпня 2015 року має заборгованість у розмірі 52648 грн. 14 коп., яка складається з: 6392 грн. 66 коп. - заборгованості за кредитом, 2462 грн. 51 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3543 грн. 75 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 40249 грн. 22 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Частково задовольняючи позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» і зменшуючи розмір пені до 3000 грн., місцевий суд виходив з положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та з того, що сума нарахованої пені 40249 грн. 22 коп. значно перевищує суму основного боргу.

Проте, колегія суддів повністю погодитись з таким висновком суду не може.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання ( п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100 цс 14, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що є підстави для зменшення розміру неустойки незважаючи на те, що відповідач не подавала заяву про її зменшення.

Проте, колегія суддів не може погодитися із визначеним судом розміром пені - 3000 грн. і вважає, що він не є співмірним з розміром збитків, є значно занижений.

З наданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що станом на 10 серпня 2015 року заборгованість за кредитом (тіло кредиту) складає 6392,66 грн., заборгованість по сплаті відсотків 2462,51 грн., заборгованість по сплаті комісії 3543,75 грн. (а.с. 7-8). Отже, сума завданих банку збитків невиконанням взятих відповідачем зобовязань становить 12398,92 грн., при цьому розмір пені - 40249,22 грн., що значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, та враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені до 13000 грн.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду на підставі п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині розподілу судових витрат.

З ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 25398 грн. 92 коп. (12398 грн. 92 коп. + 13000 грн.).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Заявлені позовні вимоги носять майновий характер та ціна позову становить 52648,14 грн., з яких підлягають задоволенню вимоги на загальну суму 25398,92 грн.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у розмірі 48 % (25398,92 х 100 : 52648,14).

Отже, враховуючи, що позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 252 грн. 71 коп. (526,48 грн. х 48% : 100%).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню на 34,9% (13000 грн. пеня, що підлягає стягненню х 100% : 37249,22 грн. оспорювана сума), тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 202 грн. 12 коп. (579,13 грн. х 34,9% : 100%) судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Частина вимог апеляційної скарги, у задоволенні яких відмовлено, становить 65,1% (100 34,9 = 65,1).

Враховуючи, що ухвалою апеляційного суду від 28 жовтня 2015 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за апеляційний перегляд рішення до ухвалення судового рішення у справі, з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 377 грн. 01 коп. (579,13 грн. х 65,1% : 100%).

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» задовольнити частково.

Змінити заочне рішення Білопільського районного суду Сумської області від 24 вересня 2015 року в частині розміру стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором в сумі 25398 грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 252 грн. 71 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 202 грн. 12 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в дохід держави 377 грн. 01 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: