Рішення № 54417246, 24.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2113/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2087/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс»

на заочне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

20 липня 2015 року ТОВ «Кредекс фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що відповідач, скориставшись кредитними коштами, отриманими на умовах кредитного договору, який він уклав з ПАТ «Платинум Банк» 10 квітня 2011 року, своїх зобовязань не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою боргу та пенею на загальну суму 3737, 30 грн. На підставі укладених договорів факторингу, позивач просить цю суму боргу стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредекс фінанс» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредекс фінанс», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому зазначає, що неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора на звернення до суду за захистом своїх прав.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не зявились.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року на суму 5807,23 грн. на строк до 10 квітня 2014 року.

Відповідно до п.1 зазначеного договору, ПАТ «Платинум Банк» надає грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а ОСОБА_3 зобовязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобовязання за договором в повному обсязі. Сума кредиту 5807,23 грн., процентна ставка за користування кредитом 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 360,00 грн., комісія за обслуговування кредиту 174,00 грн.

В пункті 8.2 кредитного договору зазначено, що сторони домовились, що банк має право відступати, передавати, секюритизувати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) (а.с. 6-7).

08 травня 2015 року між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Кредекс фінанс» був укладений договір факторингу №1/15-ФКю, відповідно до якого право вимоги за кредитом №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року перейшло до позивача (а.с. 10-11).

За умовами цього договору фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до договору факторингу), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту (кредитору) за кредитними договорами.

Відповідно до п.1.2 договору фактор не бере на себе будь-яких договірних зобовязань клієнта щодо кредитних договорів окрім права вимоги та стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відмовляючи ТОВ «Кредекс фінанс» у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові з визначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню та зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж, а також не надано договорів факторингу. Суд вважав, що позивачем не подані належні та допустимі докази набуття та виникнення у нього права вимоги до відповідача.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у розмірі 5807,23 грн. на строк до 10 квітня 2014 року (а.с. 6-7).

26 липня 2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК» Бізнесфінанс» укладено договір факторингу № 20120726-Г, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитним договором №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року (а.с. 60-65). Укладення цього договору підтверджується також листом ПАТ «Платинум Банк» від 08 червня 2015 року (а.с. 13).

08 жовтня 2012 року між ТОВ «ФК» Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №2, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитним договором №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року (а.с. 66-74). Укладення цього договору підтверджується також листом ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» від 04 червня 2015 року (а.с. 12).

08 травня 2015 року між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Кредекс фінанс» укладений договір факторингу №1/15-ФКю, відповідно до якого право вимоги за вказаним вище кредитом перейшло до позивача (а.с. 10-11).

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність у позивача права вимоги до відповідача є передчасними та спростовуються копіями договорів факторингу.

Крім того, суд дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з підстав неотримання позивачем повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором. При цьому суд не звернув увагу на те, що позичальник не виконує умови кредитного договору ні перед первинним, ні перед новими кредиторами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не звільняється від обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-979 цс 15, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у розмірі 3737, 30 грн. як на користь первинного кредитора, так і на користь позивача, вказана сума боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до п.1 кредитного договору №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року ПАТ «Платинум Банк» надає грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а ОСОБА_3 зобовязується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобовязання за договором в повному обсязі. Сума кредиту 5807,23 грн., процентна ставка за користування кредитом 0,0001% річних, комісія за надання кредиту 360 грн., комісія за обслуговування кредиту 174 грн.

Проте, відповідач порушував графік платежів, встановлений додатком №1 до договору, тому сплачені ним платежі зараховувались у порядку, визначеному ст. 534 ЦК України. В звязку з цим, за період з 10 квітня 2011 року по 04 липня 2015 року ОСОБА_3 сплатив за кредитним договором 4926 грн., з яких: на користь ПАТ «Платинум Банк» - 4426 грн., на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» 500 грн.

Останній платіж здійснено відповідачем 28 грудня 2012 року, а нарахування пені зупинено 25 липня 2012 року після відступлення права вимоги від ПАТ «Платинум Банк».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, сума боргу ОСОБА_3, яка підлягає стягненню станом на 04 липня 2015 року становить 3737,30 грн., в тому числі: 3391,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 346,10 грн. пеня за порушення графіку погашення заборгованості (а.с. 86-92).

З урахуванням встановлених обставин, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Кредекс фінанс».

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ТОВ «Кредекс фінанс» 243 грн. 60 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 267 грн. 96 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» 3737 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором №1083/2159SFPRPG7 від 10 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» 243 грн. 60 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 267 грн. 96 коп. компенсації судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -