Вирок № 54413728, 18.12.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4304/15-к

Номер провадження 1-кп/623/276/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

прокурора Махненко Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 12014220320001773 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

15 грудня 2014 року ОСОБА_1, приблизно о 21 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, порушуючи п. 2.9-а Правил дорожнього руху України згідно якому: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рухався по вул. Фрунзе зі сторони вул. Харківської в м. Ізюм. В цей час, у попутному напрямку рухався велосипедист ОСОБА_3, який також був в стані алкогольного спяніння.

У дорожній обстановці що виникла, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якого «У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», не виконав вимоги даного пункту, в результаті чого допустив зіткнення з рухаючимся у попутному напрямку велосипедистом ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу, забитої рани волосистої частини голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, яке викликало тривалий розлад здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, який знаходяться в причинному звязку з даною дорожньо-транспортною подією та наслідками виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 2410, в стані алкогольного спяніння не зорієнтувався у дорожній обстановці та не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, не переконався в безпеці руху та допустив наїзд на велосипедиста, що спричинило вищевказані наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у скоєнні злочину не визнав, пояснив суду, що за кермом 15 грудня 2014 року приблизно о 21 годині 55 хвилин сидів не він, а інший водій ОСОБА_4 15 грудня 2014 року ОСОБА_1, вживав пиво, до нього підїхав ОСОБА_4, на своєму автомобілі ГАЗ 2410, та запропонував йому покататися на його автомобілі, обвинувачений повідомив суд, що він заснув на пасажирському сидінні та прокинувся тільки в момент дорожньо-транспортної пригоди, після чого ОСОБА_4, сказав ОСОБА_1, що начебто збили людину, після цього ОСОБА_1, вийшов з автомобіля та побачив, що збито людину, потім ОСОБА_4, пересів на місце пасажира. Після дорожньо-транспортної пригоди, поруч зупинився таксист який бачив як трапилась дорожньо-транспортна пригода. Після чого ОСОБА_1, пішов у лісопосадку в туалет, а звідти пішов додому та не дочекавшись співробітників міліції пішов додому, оскільки замерз.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 проте, що він не вчинив злочину і вважає, що він зайняв дану позицію як один з видів захисту від обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, дана його позиція спростовуються сукупністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-допитом в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 15 грудня 2014 року, близько 21 години 55 хвилин, підїхав на своєму автомобілі до піцерії «Жарптиця» де ОСОБА_1, випросив у нього ключі від автомобіля, який перебуває у володінні ОСОБА_4, щоб самому керувати автомобілем після чого вони разом поїхали до ОСОБА_1, до дому пити чай, після чого виникла необхідність поставити автомобіль до гаражу, ОСОБА_1, сів на місце водія вище зазначеного автомобіля щоб ним керувати, ОСОБА_4, сів на переднє місце пасажира та попрямували до гаражу, рухаючись на автомобілі по вул. Фрунзе, м. Ізюм, Харківської області, приблизно на швидкості 60 км/год., збили громадянина ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_4, стверджував, що перебував в даному автомобілі на момент скоєння вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди саме на пасажирському сидінні та автомобілем не курував.

-допитом в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, пояснив, що 15 грудня 2014 року, приблизно о 21 годині 55 хвилин, він працюючи таксистом віз своїх клієнтів до вул. Хлібозаводської, що в м. Ізюм, Харківської області, так рухаючись по вул. Фрунзе, м. Ізюм, Харківської області, побачив як автомобіль, «ВОЛГА» білого кольору, під час руху збив велосипедиста, підїжджаючи до місця вище вказаного ДТП бачив як з вище вказаного автомобіля вийшли два чоловіка та підбігли до збитого велосипедиста, підїхавши зупинився щоб перевірити чи потрібна його допомога. Свідок ОСОБА_5, також зазначив, що одразу після дорожньо-транспортної пригоди саме ОСОБА_1 якого він пізніше впізнав за рисами обличчя, вийшов з тієї сторони автомобіля, де знаходиться місце водія, також свідок ОСОБА_5 пояснив, що в той період часу як сталось вище вказане ДТП та коли він підїжджав до нього, особи які перебували в автомобілі який збив велосипедиста не могли мінятись місцями.

-допитом в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який на той час працював міліціонером пояснив, що його було викликано на місце дорожньо-транспортної пригоди, по вул.

Фрунзе, м. Ізюм Харківської області, де він побачив автомобіль «ВОЛГА» власником якого являється ОСОБА_4, та самого ОСОБА_4, на запитання працівників міліції до останнього, що трапилось він відповів, що його товариш ОСОБА_1, перебував за кермом вище зазначеного автомобіля та здійснив наїзд на велосипедиста, на наступне запитання до ОСОБА_4, де знаходиться ОСОБА_1, відповів, що він пішов у невідомому напрямку, після чого він поїхав до дому ОСОБА_1, де його затримали, також ОСОБА_1 повідомив його, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди оскілки злякався.

-допитом в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що 15 грудня 2014 року, приблизно о 21 годині 55 хвилин вона разом зі своїм чоловіком їхали додому на таксі по вул.Фрунзе у м.Ізюм у якості пасажирів раптом вона почула дуже різкий звук гальм та удар і зрозуміла, що сталася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем, що їхав попереду. З машини вона не виходила, але бачила як в машині сиділи двоє чоловіків, зовнішність їх вона не памятає.

-допитом в судовому засіданні свідка ОСОБА_8,який пояснив, що 15 грудня 2014 року він знаходився дома у ОСОБА_1, куди приїхали співробітники міліції, та стали його чекати. Як потім він дізнався вони приїхали з приводу ДТП. Хто був за кермом йому ніхто не казав.

-допитом в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3,який пояснив, що 15 грудня 2014 року приблизно 22 годині 00 хвилин їхав на велосипеді по обочині дороги по вул. Фрунзе, м.Ізюм, Харківської області, звернув увагу на те, що по заду нього їхав автомобіль який наздоганяв його, після того як автомобіль наблизився до ОСОБА_3, останній відчув сильний удар в наслідок чого втратив свідомість та прийшов до тями вже лікарні. В цей день він вживав алкогольні напої, а саме 100 грамів настійки. Також він повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 купив йому новий велосипед.

-протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2014 року та фото таблиці та плана-схеми до нього, де зазначено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є вулиця Фрунзе в м. Ізюм, в районі буд №6., покриття асфальтобетонне, стан покриття сухе, на проїзній частині нанесена дорожня розмітка, місце пригоди знаходиться в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год», виявлено сліди заносу від автомобіля ГАЗ 2410, осип скла та пластикових фрагментів.

-протоколом огляду транспортного засобу від 16.12.2014 року та фото таблицею до нього, яким оглянуто автомобіль ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1986 р.в. білого кольору, де було виявлено,що розбита передня права фара, передній правий повторювач повороту, лобове скло у правому боці, деформовано: передне праве крило, передній бампер з правого боку, антена, розташована на правому крилі, криша з правого боку у середній частині.

-протоколом огляду транспортного засобу від 16.12.2014 року та фото таблицею до нього, яким оглянуто велосипед «Oscar G-Shok», відповідно до якого у велосипеда деформовано стійка сидіння та задне колесо.

-висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Харківській області № 470/15 від 13.08.2015 року, згідно якого в даній дорожній обстановці в водій автомобіля ГАЗ 2410 ОСОБА_1, повинен був діяти відповідно до п.12.3 та 12.9 «б» Правил дорожнього рухуУкраїни та його діях вбачається невідповідність вимогам п. 12.3.Правил дорожнього рухуУкраїни, які з технічної точки зору перебувають в причинному звязку з виникненням ДТП. У діях велосипедиста ОСОБА_3 порушення Правил дорожнього рухуУкраїни не вбачається.

-висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Харківській області № 1206/15 від 24.03.2015 року, згідно якого на момент експертного огляду якого гальмівна система та рульове керування ГАЗ 2410 перебувало в працездатному стані.

-висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Харківській області № 1205/15 від 25.03.2015 року, згідно якого в момент первинного контакту автомобіль НОМЕР_2 контактував переднім бампером з заднім колесом велосипеда.

-висновком експерта Ізюського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №549-ИЗ/14 від 19.12.2014 року, ушкодження потерпілого ОСОБА_3 а саме перелом кісток тазу, забитої рани волосистої частини голови, зявилися у потерпілого одномоментно від дії тупих твердих предметів або удару від них, та могли зявитися при умовах ДТП, яке відбулося 15.12.2014 року. За ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, яке викликало тривалий розлад здоров'я.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2015 року із схемою до нього, відповідно до якого видимість дороги з автомобіля ГАЗ 2410 в місці зіткнення з місця водія автомобіля з урахуванням міського електроосвітлення та ближнього світла фар складала до 150 метрів. Проїджа частина дороги була суха та ніяких опадів не було.

-протоколом предявлення особи для впізнання від 25.03.2015 року згідно якого свідок ОСОБА_5 із чотирьох осіб, які предявлялися для впізнання впізнав ОСОБА_4 як особу яка виходила з пасажирського сидіння автомобіля ГАЗ 2410 безпосередньо після ДТП.

-протоколом предявлення особи для впізнання від 25.03.2015 року згідно якого свідок ОСОБА_5 із чотирьох осіб, які предявлялися для впізнання впізнав ОСОБА_1 як особу яка виходила з водійського сидіння автомобіля ГАЗ 2410 безпосередньо після ДТП.

-висновком медичного огляду з метою виявлення стану спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2014 року відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та встановити обов`язки, передбачені п. 2,3,4ст.76 КК Українита вінтересах держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради, задовольнити позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, затрачених на лікування в Ізюмській ЦМЛ в сумі 7994, 28 грн.

Зважаючи не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, а також те, що він ставить під сумнів фактичні обставини справи, і надав відповідні свідчення, в суду не виникає сумніву у винності обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому злочину, і у зв'язку з цим, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об'ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, направлених на повноту і всебічність, змагальність розгляду кримінального провадження.

Невизнання обвинуваченим своєї провини в пред'явленому йому звинуваченні суд розцінює як вибрану обвинуваченим позицію свого захисту, побудовану на тому, що він не їхав за кермом автомобіля ГАЗ 2410, а з кермом їхав свідок ОСОБА_4 Проте така позиція обвинуваченого ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, оскільки згідно зі свідченнями свідка ОСОБА_5 саме обвинувачений ОСОБА_1 виходив зі сторони водія безпосередньо після вчення ДТП.

Свідчення ОСОБА_5 дають суду підстави прийти до висновку про послідовність позиції свідка, направленої на встановлення істини по справі, відсутності причин і намірів оговорювати обвинуваченого ОСОБА_1, що підтверджене вивченими доказами у справі.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому

кримінальному правопорушенні, та кваліфікує його дії згідно ч.1ст. 286 КК Українияк порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_1 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, військову службу не проходив із-за хвороби ока про що свідчать копії: паспорта громадянина України, довідки лікарів, характеристика, військовий квиток, вимога щодо судимості.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України помякшує покарання ОСОБА_1 суд визнає відшкодування завданого збитку потерпілому у вигляді придбання велосипеду.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України судом повинна враховуватися поведінка після вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_1, залишив місце ДТП та пішов додому, показавши в суді що він змерз.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним застосувати покарання обвинуваченому в межах санкції Закону.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимогст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії злочину невеликої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимогист. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства.

На підставі ст. 1206 ЦК України позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради, щодо витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 7994 грн. 28 коп. суд задовольняє у повному обсязі.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись 50, 65-67,75, 76, ч.1 ст.286 КК України, ст. ст.2,94, 351,368-371,373-376,395КПК України,суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_9 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК Україниі призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися до для реєстрації в кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов Ізюмського міжрайонного прокурора - задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_9 на користь держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради 7994 грн. 28 коп. р/р 35418060048516 в ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011 код СДРПОУ 02003304.

Витрати на проведення експертиз в розмірі 3069 грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_9 на користь держави, код 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова МФО 851011.

Речові докази автомобіль ГАЗ 2410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипед «Oscar G-Shok» повернуті власникам, вважати повернутим.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.О. Гуренко