Рішення № 5440709, 28.05.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.08 Справа № 4/204д/08

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СВТ ФУД Агро”, (69040, м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10, к. 16)

Про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_3 довіреність № 1584 від 27.05.2008 р.

Від відповідача не зявився

14.05.2008 р. до господарського суду Запорізької області звернувся фізична особа підприємець ОСОБА_1, с. Широке Василівського району Запорізької області (ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВТ ФУД Агро”, м. Запоріжжя (ТОВ “СВТ ФУД Агро”) про визнання дійсним Договору купівлі-продажу від 01.04.2008 р., який укладений між ТОВ “СВТ ФУД Агро” та ФОП ОСОБА_1, і визнання за позивачем права власності на торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2008 р. порушено провадження у справі № 4/204д/08, розгляд справи призначено на 28.05.2008 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Засідання суду відкрито 28.05.2008 р.

В судовому засіданні 28.05.2008 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник відповідача судове засідання 28.05.2008 р. не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

28.05.2008 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ “СВТ ФУД Агро” надійшов Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач пояснив, що він не виконує обовязку щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу від 01.04.2008 р. у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, тому вважає за необхідне вирішити спір на розсуд суду та просить справу № 4/204д/08 розглянути по суті без участі уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно подано в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2008 р. заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які викладені в позовній заяві. В обґрунтування позову посилається на Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р., який укладений між сторонами у справі, відповідно до умов якого відповідач передав у власність, а позивач прийняв у власність нерухоме майно торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2. Відповідач умови п. 2.3 Договору купівлі-продажу від 01.0.2008 р. та вимоги чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення такого виду договорів не виконує, внаслідок чого порушуються права позивача як фактичного власника спірного нерухомого майна. У звязку із цим, позивач просить суд на підставі ст., ст. 220, 525, 526, 657 Цивільного кодексу України визнати дійсним Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р. та на підставі ст., ст. 334, 392 Цивільного кодексу України визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, придбане ним за цим договором.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СВТ ФУД Агро” відповідачем у справі (Продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 позивачем у справі (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1 Договору продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність, наступне нерухоме майно торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2.

Факт передачі у власність позивачу зазначеного нерухомого майна підтверджується Актом приймання-передачі від 02.04.2008 р., який підписано і скріплено печатками позивача та відповідача.

Пунктом 8.2 сторони передбачили, що Договір вступає в силу з часу його підписання сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами склалися господарсько-правові відносини та відбулося часткове виконання договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.3 Договору на протязі десяти днів з дати підписання цього Договору, продавець за власний рахунок зобовязався забезпечити його нотаріальне посвідчення згідно з діючим законодавством.

У передбачені договором строки відповідач не виконав свої зобовязання щодо нотаріального посвідчення Договору.

У звязку із цим, листом від 14.04.2008 р. позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою забезпечити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 01.04.2008 р.

Листом від 15.04.2008 р. за вих. № 48 відповідач повідомив позивачу, що він не має можливості здійснити нотаріальне посвідчення Договору у звязку із важким матеріальним становищем підприємства.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи та відповідно до пояснень сторін, Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у відповідному державному реєстрі.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Дослідивши Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р. укладений між сторонами, суд дійшов висновку, що його укладено з додержанням всіх правових положень для договорів такого роду.

Неузгодженість сторонами питання щодо нотаріального посвідчення Договору перешкоджає позивачу в реалізації набутих за цим Договором прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи вищевикладене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в цій частині та визнати дійсним Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р., який укладений між ТОВ “СВТ ФУД Агро” та ФОП ОСОБА_1

Позивачем також заявлено позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2, що було придбано ним за вищезазначеним Договором купівлі-продажу від 01.04.2008 р.

Суд вирішив вимогу про визнання права власності на вказане нерухоме майно задовольнити на підставі наступного.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1.5. Договору, право власності на нерухоме майно у покупця виникає з моменту його приймання-передачі відповідно до умов цього договору.

Як встановлено під час судового розгляду спору, між сторонами 02.04.2008 р. був підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна за Договором купівлі-продажу від 01.04.2008 р. (копія акту міститься в матеріалах справи), відповідно до якого ТОВ “СВТ ФУД Агро” передало у власність, а ФОП ОСОБА_1 прийняв нерухоме майно торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2. Разом з нерухомим майном продавець передав покупцю оригінал Технічного паспорту на обєкт нерухомості.

Таким чином, судом встановлений той факт, що позивач є належним набувачем права власності на нерухоме майно за Договором купівлі-продажу від 01.04.2008 р.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 права власності на торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2, що було придбано ним за Договором купівлі-продажу від 01.04.2008 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про визнання дійсним Договору купівлі-продажу від 01.04.2008 р., який укладений між ТОВ “СВТ ФУД Агро” та ФОП ОСОБА_1, і визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2, такими, що ґрунтуються на законі, документально підтверджені, нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним Договір купівлі-продажу від 01.04.2008 р. торгового павільйону (магазину) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2, що укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, с. Широке Василівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “СВТ ФУД Агро”, м. Запоріжжя.

3. Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) право власності на торговий павільйон (магазин) літ. А, площею 41,3 кв.м., який розташований у АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СВТ ФУД Агро”, (69040, м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10, к. 16, код ЄДРПОУ 33471374) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) 170 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “29” травня 2008 р.

Суддя Н.Г.Зінченко