Ухвала суду № 54405526, 16.12.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2246/15-ц

Категорія 54

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця звернулася до суду із вищезазначеною заявою мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОПТЕК» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та інших сум. Заборгованість відповідача за даним позовом становить 2 710 965, 29 грн.

Зазначає, що враховуючи ту обставину, що сума заборгованості є значною, вона має обґрунтовані побоювання, що відповідач використовуючи прогалини українського законодавства та загально відомі «сірі» схеми, виведе безготівкові кошти з поточного рахунку, чим позбавить її права на отримання належних їй коштів.

Посилається на те, що враховуючи вищевикладене може статися так, що ще до прийняття судом рішення по суті справи, відповідач позбудеться коштів зі свого рахунку, а тому на її думку існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання майбутнього судового рішення щодо можливого задоволення позову.

На підставі викладеного вище, а також керуючись ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 151-153 ЦПК України звертається з даною заявою до суду та просить ухвалити судове рішення про забезпечення позову, яким накласти арешт на рахунок ТОВ «ОПТЕК» в межах заявленої ціни позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що вона (заява) не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва дійсно перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОПТЕК» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та ін.

Зі змісту статей 3, 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 151 ЦПК України визначає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що законодавцем в залежності від предмету спору між сторонами та правовідносин, які між ними виникли, визначено певні види забезпечення позову, які суд може застосувати з метою забезпечення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Так відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Верховний Суд України в своїй Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд дослідивши матеріали справи, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходить до висновку, що заява заявниці не може вважатися такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки обраний останньою вид забезпечення позову не узгоджується з вимогами ст. 152 ЦПК України, яка визначає, що позов може бути забезпечений зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, тобто арешт може бути накладений на певне майно та грошові кошти відповідача, які зокрема можуть знаходиться і на банківському рахунку, а не на сам рахунок, як того просить заявниця.

Крім того, заявницею в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано до суду жодного належного та допустимого доказу в підтвердження наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З врахуванням вищевикладеного суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви заявниці про забезпечення її позову.

На підставі викладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, керуючись ст.ст. 3, 4, 151, 152 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко