Рішення № 54400013, 17.12.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7923/15-ц

2/264/4249/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" грудня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Скудар С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Власником іншої частки квартири є відповідач, який у зазначеній квартирі зареєстрований, однак з 2009 року не проживає у зазначеній квартирі, не сплачує комунальні послуги та не приймає участі в утриманні житла. У квартирі не знаходиться ніяких особистих речей відповідача. Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

За викладених обставин, суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст..15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25699076 та договору купівлі-продажу від 26.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №901, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

З викладеного суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, а отже, наділена повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що повязані з володінням та користуванням цим майном.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.07.2000 року, посвідченого Першою маріупольською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №8-3389, іншим співвласником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2

Згідно акту від 03.09.2015 року, складеного членами комісії ЖКП Іллічівського району м.Маріуполя та затвердженого директором ЖКП Іллічівського району м.Маріуполя, ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з 2009 року не проживає за вказаною адресою.

Відповідно до ст..72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені

строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 понад один рік, він втратив право користування цим житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 174, 209, 224-226 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, ст.. 72 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н. В. Литвиненко