Ухвала суду № 543971, 06.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06.02.2007№К-12246/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І.  ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі:          СорокінійЛ.В.

за участі представників позивача: БалобановаО.В., РозумногоЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на рішення Господарського суду Львівської області від05.07.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від14.09.2005по справі№5/887-12/142

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»

до                               Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від18.11.2004 №0003702320/0 яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму90991,50грн. (вт.ч.штрафні санкції26318,50грн.) та №0003712320/0 якими встановлено заниження ПДВ на загальну суму66877,50грн. (вт.ч. – основний платіж - сумі44585грн. та штрафні санкції26318,50грн.).

Рішенням Господарського суду Львівської області від05.07.2005 по справі№5/887-12/142 залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від14.09.2005, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Відповідач (далі-ДПІ) подав касаційну скаргу яка обґрунтована тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, зокрема не застосовано п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки товарно-транспортна накладна є обов’язковим документом обов’язковість ведення та зберігання якого передбачено правилами ведення податкового обліку. При цьому Скаржник наголошує, що Позивачем неправомірно віднесено до валових витрат придбаних товарно-матеріальних цінностей без підтверджуючих документів. І тому враховуючи все зазначене в касаційній скарзі, ДПІ просить рішення Господарського суду Харківської області від01.07.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від06.09.2005 по справі№А-46/293-05 скасувати і відмовити в позові.

Позивач (ТОВ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що твердження ДПІ про неправомірне віднесення до валових витрат по господарський операціях із ТОВ«Компанія ГлоріяЛТД» не може бути прийняте до уваги, оскільки факт здійснення операцій підтверджується складеним і підписаним сторонами товарними та податковими накладними. І враховуючи зазначені в запереченні спростування касаційної скарги, Позивач просить судові рішення залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу пп.11.2.1 ст.11 Закону України від28.12.1994 №334 «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від22.05.1997 №283 - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (зазначеного Закону).

Як зазначено в судових рішеннях – ДПІ провела комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ за період із 01.04.2002 по 31.06.2004 та склала Акт перевірки від17.11.2004 №284/23-2/13797738, на підставі якого 18.11.2004 прийнято податкові повідомлення-рішення №0003702320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі90991,50грн. (вт.ч.штрафні санкції26318,50грн.) та №0003712320/0, якими встановлено заниження ПДВ на загальну суму66877,50грн. (вт.ч. – основний платіж - сумі44585грн. та штрафні санкції26318,50грн.).

Дослідивши позовні вимоги та фактичні обставини справи - суд першої інстанції встановив, що ДПІ провела донарахування по податку на прибуток та ПДВ з причини відсутності товарно-транспортних накладних. І тому враховуючи приписи пп.5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд першої інстанції дійшов висновку, що визначення зобов'язання по податку на прибуток і відповідно донарахування ПДВ із штрафними санкціями по ньому, суперечить чинному законодавству, оскільки товарно-транспортні накладні відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Міністерства транспорту України від14.10.1997 №363) - є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процесу. Тобто, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей – товарно-транспортні накладні не застосовуються.

Суд апеляційної інстанції повністю підтримав зазначений висновок.

Із зазначеним обґрунтуванням судових рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується повністю.

При цьому доводи ДПІ, викладені в касаційній скарзі щодо обов’язковості товарно-транспортної накладної при веденні податкового обліку щодо зазначених правовідносин, не можуть бути враховані, як такі, що не спростовують обґрунтувань судових рішень, оскільки в основу оскаржених судових рішень покладено беззаперечний висновок про те, що господарські операції Позивача із ТОВ«КомпаніяГлоріяЛТД» підтверджені договором купівлі-продажу, накладними про передачу товару, податковими накладними та доказами про відсутність заборгованості по зазначених операціях. Висновок судів про те, що за договором купівлі-продажу товарів – перевезення в розрахунок вартості товару не входить - також базується на досліджених доказах, що знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином обґрунтовано встановлено судами, що Позивач правомірно відніс до складу валових витрат придбаний товар, і тому правомірно на підставі податкових накладних визначено суму податкового кредиту по ПДВ у відповідності до пп.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно аналізуючи наведені норми права, які спростовують доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, встановлено, що суди першої та другої інстанцій правильно дослідили обставини справи та винесли рішення та ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, які не підлягають скасуванню, відповідно касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від05.07.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від14.09.2005 по справі№5/887-12/142 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                           О.В.Карась

Судді                                                                        А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров