Ухвала суду № 543965, 15.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-12380/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15березня2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р.

у справі№ 5/618-28/108 господарського суду Львівської області

за позовом Львівського комунального підприємства «Цитадель-центр»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29.08.2005 р., позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.11.2004 р. № 0007362320/0/04-23-2/20773129/22270 про визначення Львівському комунальному підприємству «Цитадель-центр» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 16 932,00 грн., в тому числі: основний платіж 11 288,00 грн. та штрафні санкції 5 644,00 грн.; від 10.11.2004 р. № 0007372320/0/04-23-2/20773129/22269 про визначення позивачу податкового зобовязання за платежем з ПДВ в сумі 6 099,97 грн., в тому числі: основний платіж 4 066,65 грн. та штрафні санкції 2 033,32 грн., в частині суми 5 870,60 грн., в тому числі: основний платіж 3 913,73 грн. та штрафні санкції 1 956,87 грн.

В позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.11.2004р. № 0007372320/0/04-23-2/20773129/22269 в частині основного платежу в сумі 152,67 грн. та штрафних санкцій в сумі 76,34 грн. відмовлено.

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно відніс до валових витрат в ІІІ кварталі 2003 року вартість робіт у сумі 7 591,00 грн. по газифікації котлів опалення, придбаних у ПФ «Біон», та робіт по влаштуванню опалення в житловому будинку № 3 по вул. Глінки в м. Львові у сумі 10475,00 грн., придбаних у ПП «Решетняк», а також в І-ІІІ кварталах 2002 року та в І-ІІІ кварталах 2003 року вартість ремонтних робіт в загальній сумі 19 568,67 грн., придбаних у ПП «Укртехнопроект», як таких, що використані позивачем у власній господарській діяльності.

Висновок суду щодо неправомірного визначення позивачу податкового зобовязання за платежем з ПДВ в сумі 5 870,60 грн. обґрунтований тим, що позивач включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 3 913,73 грн. відповідно до вимог підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначення в податкових накладних його скороченого найменування як покупця при наявності в податкових накладних всіх інших обовязкових згідно закону реквізитів не позбавляє ці податкові накладні значення розрахункових та звітних документів.

Відмова в задоволенні позову в частині позовних вимог вмотивована безпідставним включенням позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 152,67 грн., сплаченого у звязку з придбанням товарів, вартість яких не відноситься до валових витрат та не підлягає амортизації.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу сум податкових зобовязань згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 09.11.2004 р. № 349/23-2/20773129, про порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення до валових витрат в ІІІ кварталі 2003 року вартості робіт по газифікації квартир в житловому будинку № 3 по вул. Глінки в м. Львові, придбаних у ПФ «Біон» та ПП «Решетняк», в загальній сумі 18 066,00 грн., а в І-ІІІ кварталах 2002 року, І-ІІІ кварталах 2003 року вартості ремонтних робіт в загальній сумі 19 568,67 грн., придбаних у ПП «Укртехнопроект»; підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 3 913,73 грн. на підставі податкових накладних, в яких відсутня повна назва покупця / позивача у справі /, та ПДВ в сумі 152,67 грн., сплаченого у звязку з придбанням товарів, які не використовуються в господарській діяльності.

Встановивши, що роботи по газифікації квартир в житловому будинку № 3 по вул. Глінки в м. Львові, виконані ПФ «Біон» та ПП «Решетняк», були придбані позивачем з метою виконання статутних завдань по утриманню і ремонту житлових будинків та нежитлового фонду міської комунальної власності, виконанню робіт по забезпеченню безпечних умов експлуатації газових приладів у будинках, що входять до міської комунальної власності, а також що придбання позивачем ремонтних робіт на загальну суму 19 568,67 грн. у ПП «Укртехнопроект» підтверджується актами виконаних робіт, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність з боку позивача порушень правил податкового обліку при формуванні валових витрат з врахуванням вартості зазначених робіт, оскільки останні використані позивачем у власній господарській діяльності та підтверджені первинними документами обліку.

Відповідає правильному застосуванню підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і висновок суду щодо правомірного включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 3 913,73 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників, в яких зазначена скорочена назва позивача. При цьому суд дійшов правильного висновку про те, що при відсутності оспорювання відповідачем факту здійснення господарських операцій та при наявності всіх інших передбачених законом реквізитів останнє не позбавляє податкові накладні значення розрахункових та звітних документів.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають встановленим обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Бившева Л.І.

Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя Усенко Є.А.