Постанова № 54396092, 14.12.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 803/3667/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" ОСОБА_2 (Уповноважена особа Фонду, відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО, Фонд, відповідач-2) про визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу "Стандарт" від 28 травня 2015 року №350599, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та ОСОБА_1, а також просив зобовязати Уповноважену особу Фонду надати Фонду додаткову інформацію щодо виплати йому відшкодування у розмірі 43016,00 грн. за рахунок коштів Фонду.

В обґрунтування позову зазначає, що 28 травня 2015 року між ним, як Вкладником та ПАТ "Український професійний банк", як Банком, було укладено договір банківського вкладу "Стандарт" №350599, за яким Банк прийняв від Вкладника грошові кошти в сумі 43016,00 гривень строком на 1 (один) місяць. Днем повернення вкладу є 30 червня 2015 року

На виконання умов цього договору позивачем були внесені кошти в сумі 43016,00 гри., що підтверджується квитанцією №350599 від 28.05.2015 року.

Позивач зазначає, що у вересні 2015 року він отримав лист від 27.08.2015 року №01-10/4087, який був підписаний Уповноваженою особою Фонду ОСОБА_2 З даного листа він дізнався, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк".

Також у вказаному листі було зазначено, що за результатами проведеної перевірки були виявлені правочини, які є недійсними (нікчемними), також вказано, що правочини були вчинені позивачем виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, тому такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та, відповідно, порушують публічний порядок. У звязку з цим позивача було повідомлено про те, що враховуючи положення пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договір банківського вкладу від 28.05.2015 року №350599 (операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок №26301000350599) є нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що пізніше, на офіційному сайті Фонду, дізнався про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_2. Також позивач вказує, що з цього сайту він дізнався про те, що з 03.09.2015 року по 13.10.2015 року Фонд розпочинає процедуру виплат коштів вкладникам даного банку. Звернувшись у ПАТ "Кредобанк", котрий здійснює виплати у Волинській області вкладникам ПАТ "Український професійний банк" з вимогою про отримання коштів за своїм вкладом, він дізнався, що його нема у списку владників, які мають право на отримання коштів за вкладом у ПАТ "Український професійний банк".

Відтак позивач вважає протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 28.05.2015 р. №350599 з мотивів його необґрунтованості та непідтвердження належними доказами, а також протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу.

На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в запереченні від 18.11.2015 року на адміністративний позов позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив в задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав.

Зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 не вказує яким чином, від кого та на якій саме підставі на його рахунок було перераховано кошти, до того як позивач перерахував їх на депозитний (вкладний) рахунок. Додатково повідомив, що Фонд не володіє первинними документами (платіжними дорученнями, договорами, тощо) та не може спростувати чи підтвердити ті чи інші операції по рахунках позивача. Таку інформацію може надати Уповноважена особа Фонду.

Таким чином представник відповідача припускає, що такі дії були вчинені позивачем з метою отримання відшкодування за рахунок Фонду. А саме, на поточний рахунок позивача були перераховані кошти від третьої особи, а не внесено особисто позивачем. Такі дії надають певні переваги (пільги) іншим кредиторам банку, а тому Уповноважена особа Фонду має право віднести такі правочини до нікчемних, оскільки вони порушують черговість задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Отже, внаслідок дій Уповноваженої особи Фонду було виявлено ознаки вчинення нікчемних правочинів, що і стало наслідком не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Позивачем в позовній заяві не вказано, в чому саме конкретно полягає бездіяльність Уповноваженої особи та Фонду. Невключення в перелік вкладників є наслідком дій, передбачених Законом.

Дані правочини є нікчемними в силу Закону, тобто з моменту укладення. Уповноважена особа Фонду зобов'язана їх виявити після того, як у неплатоспроможному банку запроваджується тимчасова адміністрація. Звернення до суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину є лише правом Уповноваженої особи, а не обов'язком, а тому відсутність рішення суду, на що вказує позивач у позовній заяві не є підставою вважати, що дані правочини є дійсними. Рішення суду необхідне лише щодо оспорюваних правочинів. У даному випадку нікчемність встановлена Законом (ст.215 Цивільного кодексу України). Тому твердження позивача про те, що правочини є дійсними, оскільки нема рішення суду про їх нікчемність є необгрунтованим.

Представник відповідача - Уповноваженої особи Фонду подав до суду письмові заперечення проти позову від 17.11.2015 року та від 24.11.2015 року, в яких зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у відповідності з приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду.

З метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банку, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами Уповноважена особа Фонду здійснювала перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), які є нікчемними. Під час такої перевірки було встановлено, що за рахунком, відкритим на ім'я позивача, здійснено фіктивну касову операцію з залученням коштів на вклад без фактичного внесення готівки.

Так, за рахунком №26301000350599, відкритим на ім'я ОСОБА_1, 28.05.2015 року здійснена фіктивна касова операція з внесення готівкових коштів в сумі 43016,00 грн. (без фактичного внесення готівки), яка приховувала фактичне перерахування коштів з рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відкритого також у ПАТ "Український професійний банк".

ОСОБА_3 на момент перерахування коштів на рахунок позивача була кредитором ПАТ "Український професійний банк".

Відповідач на підтвердження цього надає виписку по рахунку №100219043 каси Луцького відділення ПАТ "Український професійний банк" та виписки по рахункам ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з яких вбачається наступне.

Документально в касі Луцького відділення ПАТ "Український професійний банк" було оформлено: операцію з видачі коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у сумі 43016,00 грн. в 11:17 год. 28.05.2015 року; операцію з внесення готівкових коштів ОСОБА_1 на вклад №350599 у сумі 43016,00 грн. в 11:20 год. 28.05.2015 року.

Фактично була проведена операція по перерахуванню грошових коштів з рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 з метою отримання відшкодування коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Документально в операції була задіяна каса банку виключно для приховання змісту здійсненої операції.

Зміст дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 полягає у тому, що ПАТ "Український професійний банк" 28.05.2015 року грошові кошти з вкладів не мав можливості видати через відсутність коштів; залишок грошових коштів фізичної особи-підприєця не гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, отже, існували ризики неможливості повного або часткового задоволення вимог цього кредитора у випадку прийняття рішення щодо ліквідації банку.

Виходячи з цього, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 усвідомлюючи ризик неможливості повного або часткового задоволення власних кредиторських вимог, намагаючись отримати кошти позачергово за рахунок держави, а не за рахунок ліквідаційної маси банку, здійснила перерахування своїх коштів на рахунки інших фізичних осіб, у тому числі і на рахунок ОСОБА_4 з використанням штучної конструкції договору позики, спрямованого на порушення публічного порядку та черговості виплат коштів вкладникам та кредиторам неплатоспроможного банку.

Таким чином, представник відповідача - Уповноваженої особи Фонду вважає договір банківського рахунку, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк", таким, що спрямований не на реальне настання наслідків правочину (отримання відсотків річних за вкладом), а на виведення грошових коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такий договір направлений на заволодіння державними коштами, а тому порушує публічний порядок та, відповідно, є нікчемним.

За цих обставин та на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою було направлено сторонам нікчемного правочину відповідні повідомлення (про нікчемність правочину) та застосовано наслідки нікчемного правочину, тому підстави включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутні, а відтак позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. У звязку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання 14.12.2015 року не прибув, проте подав заяву від 14.12.2015 року (а.с.104) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідачів у судове засідання не прибули, хоча відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року між ПАТ "Український професійний банк" та ОСОБА_1 (вкладник) був укладений договір банківського вкладу "Стандарт" №350599. Відповідно до пункту 1.1. договору вкладник передає, а банк приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 43016,00 грн. строком на 1 (один) місяць. Днем повернення вкладу є 30 червня 2015 року (а.с.13). За умовами договору вкладник передає вклад банку готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного або іншого вкладного рахунку, відкритого в банку чи в іншому уповноваженому банку України. Також на вкладний рахунок вкладника можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи (пункт 2.1. договору). Вкладник зобов'язується внести або перерахувати вклад, вказаний у пункті 1.1. договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього договору (пункт 2.2 договору)..

Як вбачається з квитанції №350599 від 28.05.2015 року Луцького відділення ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_1 28.05.2015 року внесено кошти на вклад згідно договору №350599 від 28.05.2015 року у розмірі 43016,00 грн. (а. с. 14).

Також судом встановлено, що 28.05.2015 року постановою Правління Національного банку України №348 віднесено ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних (а.с.81-82), на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року №107 (а.с.83) про запровадження з 29.05.2015 року тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_2

28.08.2015 року виконавчою дирекцією Фонду відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 року №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" (а.с.84) прийнято рішення №158 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_2 (а.с.85).

Також судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду створено комісію для здійснення перевірки вкладів фізичних осіб за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. Результати перевірки вкладів фізичних осіб оформлені протоколом №1 від 26.06.2015 року. Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що за рахунком №26301000350599, відкритим на ім'я ОСОБА_1 відповідно до договору №350599 від 28.05.2015 року, здійснено фіктивну касову операцію з залучення коштів на вклад без фактичного внесення готівки (а.с.86).

В подальшому 27.08.2015 року Уповноваженою особою Фонду направлено ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину від 28.05.2015 року №350599. В такому повідомленні зазначено, що висновки про нікчемність правочину зроблені на підставі наявних у ПАТ "Український професійний банк" документів, матеріалів та інформації, з урахуванням відомостей спеціалізованих програмних комплексів, і ґрунтуються на положеннях частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Правочин за участі позивача був вчинений з метою штучного створення обов'язку Фонду відшкодувати грошові кошти за рахунок держави та спрямований на заволодіння державними коштами (а.с.15).

З письмових заперечень представника відповідача, наданих суду, вбачається, що внесення коштів як вкладу у спірному випадку фактично не відбувалось, а мало місце проведення банківських операцій зняття коштів з рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та зарахування таких коштів на рахунки фізичних осіб, в тому числі і на рахунок ОСОБА_1

Разом з тим, у позовній заяві позивач вказує на те, що кошти на депозитний рахунок за договором банківського вкладу «Стандарт» №350599 від 28.05.2015 року у розмірі 43016,00 грн. вносились ним особисто у касу Луцького відділення банку, про що свідчить копія квитанції №350599 від 28.05.2015 року.

З матеріалів справи слідує, що виплата коштів позивачу за договором банківського вкладу «Стандарт» №350599 від 28.05.2015 року не проведена, доказів зворотнього відповідачами суду не надано, а також доказів того, що позивач включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У зв'язку з неотриманням коштів за вкладом за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування та відсутністю ОСОБА_1 у переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації (частини перша-друга статті 4 Закону № 4452-VI).

Згідно із статтею 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

В подальшому згідно зі статтею 28 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" розрахунки з вкладниками проводяться Фондом. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

До прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку здійснюється тимчасова адміністрація, наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені у статті 36 Закону, зокрема, у вигляді деяких обмежень. Проте такі обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Згідно із статтею 38 Закону Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

При цьому, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом частини третьої статті 38 Закону Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

- банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

У спірному випадку у повідомленні позивачу про нікчемність правочину від 27.08.2015 року відсутня конкретна підстава для визнання договору банківського вкладу №350599 від 28.05.2015 року нікчемним, окрім як посилання на положення частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" та настання наслідків у вигляді обов'язку Фонду відшкодувати вклад за рахунок державних коштів.

За обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Конкретизує підстави для визнання правочину нікчемним представник відповідача - Уповноваженої особи Фонду у запереченнях проти адміністративного позову, посилаючись на те, що укладення позивачем договору банківського вкладу підпадає під ознаки дій, вчинених з метою надання переваг іншому кредитору на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами інших осіб, та вказує, що проведенням операцій по депозитному рахунку було здійснено для досягнення протиправної мети - незаконного заволодіння державними коштами, гарантованими Фондом, тобто договір банківського вкладу є нікчемним.

Надаючи оцінку посиланням представника відповідача на нікчемність правочину, суд зазначає, що Цивільний кодекс України розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наведене дає суду підстави вважати, що відповідач зобов'язаний довести відповідними доказами намір позивача при укладені зазначеного договору із третьою особою на незаконне заволодіння майном держави. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи та фізичної особи не може вважатись установленою.

Отже, у разі посилання представником відповідача на нікчемність угоди у зв'язку із порушенням публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", суд приходить до висновку, що Уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору банківського вкладу.

У спірному випадку представник відповідача на підтвердження обставин, що свідчили б про порушення публічного порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, наводить лише те, що 28.05.2015 року в касі Луцького відділення банку о 11:17 було знято кошти фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в сумі 43016,00 грн., а о 11:20 цього ж дня внесено кошти на вклад позивачем в такій самій сумі. Вказує на те, що каса банку була задіяна виключно для приховання змісту здійсненої операції та на те, що банк 28.05.2015 року грошові кошти з вкладів не мав можливості видати через відсутність коштів, про що свідчить виписка по рахунках Луцького відділення банку за 28.05.2015 року. Проте суд вважає, що незначний залишок коштів у відділенні банку станом на 28.05.2015 року, на що вказує представник відповідача, ніяким чином не впливає на спірні правовідносини, зокрема, на внесення коштів на депозитний рахунок позивачем за договором банківського вкладу №350599 від 28.05.2015 року.

Позивачем на підтвердження обґрунтування правомірності своїх вимог щодо права на відшкодування вкладу за рахунок Фонду надано суду копію квитанції №350599 від 28.05.2015 року про внесення ОСОБА_1 на рахунок банку 43016,00 грн., де банк отримувача - ПАТ "Український професійний банк", призначення платежу: кошти на вклад згідно договору №350599 від 28.05.2015 року. На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу банківської установи, зокрема Луцького відділення банку (а.с.14).

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Враховуючи наведені положення Інструкції та встановленні обставини, суд вважає, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 були внесені.

Отже, у спірних правовідносинах представниками відповідачів не наведено обставин, що свідчили б про порушення публічного порядку в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, та не надано будь-яких доказів на підтвердження таких обставин та на доведення умислу осіб.

Факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти були внесені відповідно до умов та у спосіб, визначені договором банківського вкладу.

При цьому, представником Уповноваженої особи Фонду не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що банк уклав правочин з позивачем №350599 від 28.05.2015 року, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Також відсутні факти зловживання службовими особами ПАТ "Український професійний банк" своїми повноваженнями з метою надання неправомірної вигоди для інших осіб.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених норм права та обставин справи, судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду у спірних правовідносинах безпідставно невключено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про зобовязання Уповноваженої особу Фонду надати Фонду додаткову інформацію щодо виплати йому відшкодування у розмірі 43016,00 грн. за рахунок коштів Фонду, підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу "Стандарт" від 28 травня 2015 року №350599, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та ОСОБА_1, то суд приходить до висновку, що в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду в силу положень ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відтак, оскаржуване рішення Уповноваженої особи Фонду відносно правовідносин сторін за вкладом не спричиняє, само по собі, жодних юридичних наслідків, в тому числі і для позивача. А тому таке рішення не може, у зв'язку з цим, порушувати права та інтереси позивача. Оскільки Уповноважена особа Фонду вважала договір банківського вкладу №350599 від 28.05.2015 року нікчемним правочином, про що прийняла таке рішенням, тому підстав вважати допущення нею протиправності дій щодо застосування наслідків нікчемності договорів також відсутні, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Частиною 3 ст. 94 КАС України встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

У зв'язку із задоволенням позову частково суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 43016,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського вкладу "Стандарт" від 28 травня 2015 року №350599, укладеного між Публічним акціонерним товаристві "Український професійний банк" та ОСОБА_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) судовий збір у розмірі 487 гривень 20 копійок (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук