Рішення № 54395673, 17.12.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/917/15-ц

2/583/470/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.,

без участі сторін та без фіксації процесу розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,

встановив:

26 березня 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивує вимоги тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір від 21.07.2010 року, за яким остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач порушила умови кредитного договору і має заборгованість на загальну суму 20595,64 грн. станом на 31.01.2015 року. В подальшому зменшивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 18291,82 грн. та судовий збір.

05 травня 2015 року до суду звернулася ОСОБА_2 із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, мотивуючи свої вимог тим, що нею дійсно 21.07.2010 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», відповідно до якої було оформлено платіжну карту «Універсальна» та зарплатну картку.

Зазначає, що з її боку підписувалася лише анкета-заява. Умови та Правила надання банківських послуг на руки не видавалися, не узгоджувалися, та нею не підписувалися, дані Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Всупереч п.2.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ №168 від 10.05.2007 року, банк не надав споживачу необхідної інформації.

Вважає, що є несправедливими Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» стосовно неї як позичальника, щодо можливості банка зміни в односторонньому порядку кредитного ліміту, щодо обовязку клієнта в разі порушення строку платежів сплатити банку штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

Банк не надав доказів направлення на адресу Позичальника повідомлення про зміну кредитного ліміту.

У звязку з цим просить зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк» провести нарахування ОСОБА_2 за кредитним договором у відповідності з вимогами чинного законодавства; застосувати до позовних вимог за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості позовну давність відповідно до вимог ст.ст. 257, 258, 267 ЦК України; поновити позовну давність звернення до суду із зустрічними позовними вимогами про захист прав споживача з 07.04.2015 року; визнати недійсними з підстав та в наслідку їх несправедливості відносно ОСОБА_2 умови кредитного договору укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» на умовах приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі та за умовами анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.07.2010 року зі зміною в наступному в односторонньому порядку кредитного ліміту на підставі застосування пунктів 1.1.2.4, 1.1.3.2.3, 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 2.1.1.12.6, 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.6, 2.1.1.3.5, 2.1.1.12.9, 2.1.1.12.11, 1.1.3.2.2 Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 року № СП 2010 -25 як такі, що не доводилися до позичальника і з позичальником як стороною двостороннього кредитного договору не погоджувалися, та такі, які не відповідають волевиявленню позичальника і вимогам чинного законодавства України; зобовязати ПАТ КБ «ПриватБанк» провести нарахування заборгованості за кредитним договором, у разі її наявності, без застосування пунктів 1.1.2.4, 1.1.3.2.3, 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 2.1.1.12.6, 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.6, 2.1.1.3.5, 2.1.1.12.9, 2.1.1.12.11 Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 року № СП2010-25, які застосовані банком в односторонньому порядку, до позичальника при укладенні кредитного договору не доводилися, з позичальником не погоджені, не відповідають волевиявленню позичальника, як сторони за кредитним двостороннім договором, та вимогам чинного законодавства України; заборонити ПАТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог пункту 1.1.3.2.2 Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2010 року № СП 2010-25, призупиняти здійснення розрахунків по картам (блокувати карти) за банківськими рахунками ПАТ КБ «ПриватБанк» № 5457 0829 9478 9878, № 4627 0812 0601 3562 на імя ОСОБА_2, та/або визнати картки недійсними.

В судове засідання представник ПАТ КБ «ПриватБанк» не зявився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у його відсутність, позов свій підтримують, проти зустрічного позову заперечують. В письмових запереченнях на зустрічний позов вказують, що на виконання умов кредитного договору позивачем було відкрито картковий рахунок та випущена одна платіжна картка № 5457082994789878 зі строком дії картки до 30.06.2014 року включно. Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача, і відповідач дав право позивачу в будь - який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Кредитний ліміт 21.07.2010 року встановлений 500 грн., потім змінювався 10.08.2010 року 2000 грн., 19.11.2010 року 3000 грн., 19.05.2011 року 4000 грн., 17.03.2012 року 5000 грн., 08.03.2013 року 8000 грн., 16.08.2013 року 7530 грн. Сальдо простроченої заборгованості за кредитом утворилося з 31.05.2013 року, тобто з вказаної дати почався відлік позовної давності за вимогами про повернення кожного чергового щомісячного платежу. Останній готівковий платіж спрямований на погашення кредитної заборгованості по договору №б/н від 21.07.2010 року відповідачем було здійснено самостійно 24.05.2013 року через відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 30,00 грн. Кошти спрямовано на погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 8,07 грн. та по сальдо простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 21,93 грн. Платіж від 24.05.2013 року свідчить про визнання боргу відповідачем, а також про переривання перебігу позовної давності. Відповідно до Довідки про умови кредитування, що є невідємною складовою кредитного договору, 1 раз в місяць нараховується пеня за несвоєчасну сплату заборгованості у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, за наявністю прострочки по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше. В звязку з цим, в межах спеціальної позовної давності (за один рік до звернення з позовом до суду), з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 903,12 грн.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у їх відсутності, просять зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.

В звязку з чим справа розглядається відповідно до ст. ст. 169, 197 ЦПК України у відсутність сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 21.07.2010 року ОСОБА_3 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 9) та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

В даній заяві позичальник надала свою згоду про те, що дана заява разом із памяткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір надання банківських послуг, поставила свій підпис про те, що вона ознайомлена та згодна з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови і Правила надання банківських послуг розміщені на офіціальному сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Позичальник зобовязалася їх виконувати та регулярно знайомитися з їх змінами на вказаному сайті.

Крім того ОСОБА_3 було підписано довідку про умови кредитування в якій зазначено розмір щомісячного платежу на погашення кредиту, процентів, комісії, пені, що складає 7% заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше суми залишку заборгованості, який вона повинна вносити до 25 числа наступного місяця, а також встановлені розміри комісії банку за зняття готівки, пені за несвоєчасне погашення заборгованості та штрафу при порушенні строку платежів (а.с.10).

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що витікають з договору приєднання.

Відповідно до відомостей адресно довідкової картотеки Охтирського МС УДМС України в Сумській області, ОСОБА_3 змінила прізвище на «Громак» (а.с. 45).

Виходячи з вимог ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг, при незгоді зі зміною Правил та/або Тарифів банку Клієнт зобовязується звернутися до банку для розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам (а.с.14 на звороті).

Умовами укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» договором про надання банківських послуг не передбачено особисте підписання кожним клієнтом тексту Умов і правил надання банківських послуг. Зазначені Умови є уніфіцірованим документом, до якого клієнти приєднуються, вони є частиною кредитного договору (договору про надання банківських послуг) і доступні необмеженому колу осіб, так як розміщені на сайті банку www.privatbank.ua.

З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними вимоги ОСОБА_2 про визнання умов кредитного договору недійсними з підстав порушення прав споживача через включення до договору несправедливих умов, оскільки позичальник отримала від банку повну інформацію про умови кредитування зокрема попередньо ознайомившись з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, та з ними погодилась, підписавши цей договір, що свідчить про згоду сторін щодо всіх істотних умов договору відповідно до ч.1 ст.626, ст.628, ч.1 ст.638 ЦК України.

Позичальник своїм підписом у заяві та довідці про умови кредитування підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування, про які зазначено в п.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ №168 від 10.05.2007 року, в звязку з чим спростовуються доводи зустрічного позову у цій частині.

Згідно п. 2.1.1.2.3. Умов і правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (а.с. 27 на звороті).

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується сплачувати заборгованість по кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом по перевитраті платіжного ліміту, а також виплачувати комісії на умовах передбачених даним договором (а.с. 29 на звороті).

Відповідно до умов кредитування, за несвоєчасне погашення заборгованості стягується пеня, яка розраховується так: пеня = базова процентна ставка по договору/ 30( нараховується за кожен день прострочки) + 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочки по тілу кредиту або процентам 5 и більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше (а.с.10).

З розрахунку заборгованості за договором від 21.07.2010 р. (а.с. 6-7), вбачається, що заборгованість за кредитом стала обліковуватися як прострочена наростаючим підсумком з 31.05.2013 р., що вказує на невиконання з боку відповідачки своїх зобовязань перед Банком.

Відповідно до статті 599 Цивільного Кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та умов закону.

Статтями 1049, 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що Позичальник зобовязаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Уклавши з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір та активно користуючись кредитними коштами на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_3 систематично порушувала свої договірні зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості.

Вирішуючи питання щодо строків позовної давності, про застосування якого заявлено у зустрічному позові, суд виходить з наступного.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року № 6-116цс13, яка є обовязковою для всіх судів України, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, у випадку неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу; початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Умови кредитного договору (заява про приєднання, Памятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку) не містять положень щодо збільшення позовної давності, а тому застосовується загальна позовна давність. Отже, правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові №6-240цс14 від 11.02.2015 року на спірні відносини не поширюється.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд вважає, що строки позовної давності позивачем не пропущені, адже як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 21.07.2010 року останній готівковий платіж спрямований на погашення заборгованості ОСОБА_2 було здійснено 24.05.2013 року, тим самим перервавши перебіг строку позовної давності.

Сальдо простроченої заборгованості за кредитом утворилося з 31.05.2013 року та почався відлік позовної давності за вимогами про повернення кожного чергового щомісячного платежу.

Пеня, яку просить стягнути позивач, заявлена в межах спеціальної позовної давності 1 рік до звернення до суду.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 31.01.2015 року становить 18291,82 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7526,64 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 9862,06 грн., пені у розмірі 903,12 грн. (за один рік до дня звернення з позовом до суду).

Тому в даному випадку суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість в розмірі 18291,82 грн.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки не є несправедливими та не суперечать чинному законодавству умови кредитного договору, з якими погодилася позичальник, про право банку в односторонньому порядку без попередження клієнта змінювати кредитний ліміт (1.1.3.2.3, 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4), щодо нарахування процентів (2.1.1.12.6), по поверненню простроченого кредиту (2.1.1.5.6), по сплаті штрафу (2.1.1.7.6), щодо списання боргу з будь-якого рахунку клієнта без його згоди в рахунок погашення заборгованості (2.1.1.3.5, 2.1.1.12.9), щодо права вимоги дострокового погашення заборгованості (2.1.1.12.11), щодо права призупинення розрахунків по карткам клієнта (1.1.3.2.2).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 169, 197, 226-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111), заборгованість за кредитним договором від 21.07.2010 року в сумі 18291,82 (вісімнадцять тисяч двісті девяносто одна) грн. 82 коп., з яких: заборгованість за кредитом становить 7526 грн. 64 коп., по процентам за користування кредитом - 9862 грн. 06 коп., по пені - 903 грн. 12 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк ПриватБанк відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Олійник