Рішення № 54395626, 15.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/4436/15-ц 15.12.2015 15.12.2015

Провадження №22-ц/784/2962/15

Справа № 489/4436/15-ц

Провадження: № 22-ц/784/2962/15 Головуючий першої інстанції: Кокорєв В.В.

Категорія: 34 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушніровій Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.,

за участі позивача ОСОБА_3, представників: відповідачів - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 - ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

03 липня 2015 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Миколаївській області, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 1971 р. є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1. Власником другої частина цього будинку є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 06 липня 2009 р.

Посилаючись на те, що під час здійснення ОСОБА_6, який є членом сім'ї ОСОБА_5, самовільних будівельних робіт з реконструкції будинку та господарських споруд було пошкоджено частину будинку, якою вона користується (відбулося руйнування стін, часткове зволоження та замокання стін та стелі, відшарування шпалер та штукатурки, здуття і пошкодження лінолеуму), позивач просила стягнути з відповідачів 28 930 грн. майнової шкоди та 10 000 у відшкодування моральної шкоди, завданої руйнуванням її житла.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2015 р. позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 17 910 грн. майнової шкоди та по 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та по 211 грн. 35 коп. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідачів вказує на недоведеність позовних вимог, неповне з'ясування судом обставин справи, зокрема щодо наявності вини позивача у руйнуванні будинку і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на безпідставність її доводів і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачів, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що за договором від 11 травня 1971 р. ОСОБА_3 купила ? частину жилого будинку АДРЕСА_1. У користування покупця за цим договором перейшли дві кімнати житловою площею 23, 7 кв.м, сіни а'-1, крильце, погріб, частина сараю літ. В, ? частина замощення, огорожа №4.

За договором купівлі-продажу від 06 липня 2009 р. ОСОБА_5 купила ? частину жилого будинку АДРЕСА_1.

Протягом 2013 р. під час виконання робіт з реконструкції житлового будинку та нежитлових споруд по АДРЕСА_1 було завдано шкоди частині житлового будинку, якою користується позивач: відбулося руйнування стіни, що відокремлює дві частини будинку, утворення наскрізного отвору зовнішньої стіни, утворення тріщин у стіні будинку. Також в результаті зносу відповідачем частини літньої кухні, яка знаходиться у спільному користуванні співвласників, відбулося часткове зволоження її стін і стелі, відшарування штукатурки стелі, пошкоджено лінолеум.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2/489/2117/2014 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція) до ОСОБА_5 про несення самочинно збудованих будівель та споруд, яка оглядалась в суді апеляційної інстанції, за зверненнями ОСОБА_3 проводились перевірки, якими встановлено самовільне проведення власником частини будинку ОСОБА_5 будівельних робіт з реконструкції частини будинку АДРЕСА_1, в тому числі зменшено загальну площу житлового будинку на 26 кв.м та літньої кухні за рахунок знесення приміщень, частково проведено демонтажні та будівельні роботи. У зв'язку з виявленим ОСОБА_5 виносились приписи щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно постанови № 492 по справі про адміністративне правопорушення від 23 серпня 2013 р. т.в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП - виконання будівельних робіт з будівництва садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, з порушенням будівельних норм.

Факт здійснення співвласником ОСОБА_5 без отримання належних дозволів та затвердженого проекту реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2014 р., яким задоволено частково позов Інспекції до ОСОБА_5: зобов'язано останню знести самочинно збудовані будівлі та споруди (цегляні стіни між житловим будинком літ. А-1 та гаражем літ. Ю, недобудовану прибудову літ. А-4, відновити шиферне покриття гаражу літ. Ю та демонтувати металеві стійки).

Також під час досудового слідства у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_3 за фактом умисного пошкодження майна було проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновку якої від 17 листопада 2014 р. встановлено наявність у житлових та нежитлових приміщеннях, що знаходяться в користуванні позивача, зазначених вище пошкоджень, які утворилися внаслідок проведення будівельних робіт в належній ОСОБА_5 частині домоволодіння та визначено вартість відновлювального ремонту - 17 910 грн. 48 коп., яка визначена експертом з урахуванням ступеню зносу майна позивача та ПДВ. Ці ж висновки підтвердив експерт Цушко В.С. в суді першої інстанції.

В силу ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності (ст. ст.1166, 1167 ЦК України) обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди, підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Встановивши наявність шкоди (як майнової, пов'язаної з необхідністю відновлення пошкодженого майна, так і немайнової, викликаної душевними стражданнями у зв'язку з порушенням прав власника), яка спричинена позивачеві саме внаслідок проведення самовільної реконструкції належної ОСОБА_5 частини житлового будинку та нежитлових приміщень, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для її відшкодування.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між роботами з реконструкції будинку та завданої позивачеві шкоди не заслуговують на увагу, оскільки відповідачами всупереч положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України не спростовані надані позивачем на підтвердження таких обставин докази (висновок експерта, рішення суду від 26 листопада 2014 р.), а також не спростовано, що пошкодження відбулися не з вини відповідачів.

Однак з висновками суду в частині визначення кола осіб, відповідальних за шкоду, та розміру майнової шкоди погодитись не можна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (абз. 1 ч. 2 ст. 319 ЦПК України).

Власність зобов'язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України).

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 5 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.

В силу ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Судом встановлено, що власником ? частини жилого будинку АДРЕСА_1, в якій проводились будівельні роботи, є ОСОБА_5

За такого відсутні підстави для покладання на ОСОБА_6 обов'язку з відшкодування шкоди, яка хоча і була наслідком безпосередньо його дій, але слід враховувати, що останній діяв за завданням власника - ОСОБА_5В, з її дозволу та в її інтересах, а тому саме з неї підлягає стягненню заподіяна внаслідок проведення самовільної реконструкції домоволодіння шкода майну позивача.

В силу ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодження.

Визначаючи розмір заподіяної позивачеві майнової шкоди, суд виходив з розрахованого експертом при складанні висновку судової будівельно-технічної експертизи розміру цієї шкоди, яка складається із вартості ремонтних робіт та матеріалів, які необхідні для відновлення майна позивача, з урахуванням ступеню зносу цього майна, а також ПДВ, та становить 17 910 грн. 48 коп. (в тому числі 2 985 грн. 08 коп. - ПДВ).

Відповідачами не спростовано такий розмір заподіяної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на час ухвалення рішення по справі не надала доказів проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна із залученням платника ПДВ, а отже витрат, пов'язаних з оплатою ПДВ, на час вирішення спору не понесла і підстав для відшкодування шкоди з урахуванням ПДВ немає, а тому суд помилково не звернув уваги на такі обставини.

За такого розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5, слід визначити без врахування ПДВ, що складає 14 925 грн. 40 коп. (17 910 грн. 48 коп. - 2 985 грн. 08 коп.)

Оскільки пошкодженням майна ОСОБА_3 було завдано моральних страждань, то суд вірно також дійшов висновку щодо стягнення 1 000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди з ОСОБА_5

З урахуванням викладеного, положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_6 необхідно скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові, рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди - змінити, стягнувши з останньої 14 925 грн. 40 коп.

У зв'язку з наведеним та враховуючи положення ст. 88 ЦПК України рішення суду необхідно змінити також в частині розподілу судових витрат, стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 з урахуванням часткового задоволення позовних вимог як майнового, так і не майнового характеру, 173 грн. 61 коп. (149 грн. 25 коп. - за задоволену частину позовних вимог майнового характеру та 24 грн. 36 коп. - за задоволену частину позовних вимог немайнового характеру).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2015 року в частині позовних вимог до ОСОБА_6 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 14 925 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 40 коп. у відшкодування майнової та173 (сто сімдесят три) грн. 61 коп. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: