Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 333/3855/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Дмитрієва М.М.
Номер провадження 22-ц/778/5662/15 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.,
Суддів: Краснокутської О.М.,
Сапун О.А.,
При секретарі Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який в процесі розгляду судом справи частково змінювала , до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення.
В обґрунтування позову позивачка зазначала, що вона є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1. 25 листопада 2013 року між нею та відповідачем у справі фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір оренди зазначеного нежитлового приміщення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2015 року розірвано договір оренди нежитлового приміщення. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь позивачки заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за період з травня 2014 року по березень 2015 рік в сумі 76363,11 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 59231,63 грн. та 3 % річних з простроченої суми у розмірі 973,67 грн., а також судові витрати.
Відповідач в добровільному порядку не бажає звільнити займане нежитлове приміщення, продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, не сплачуючи комунальні послуги, плату за користування майном, чим спричиняє позивачці збитки та порушує її права власника.
Позивачка просила суд зобов»язати усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні належним їй на праві власності нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом виселення ФОП ОСОБА_4 Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 ключі від замків вхідних дверей нежитлового приміщення та надати дані коду охоронної сигналізації, встановленої у приміщенні. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати у справі.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В засідання судової колегії з»явився представник позивачки, сторони не з»явились.Повідомлені про час і місце розгляду справи,що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повістки. Про причини своєї неявки не заявили.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно зі ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
25.11.2013 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4. був укладений договір оренди вказаного нежитлового приміщення строком до 25.11.2015 року.
Таким чином між сторонами у справі склались правовідносини із договору оренди нежитлового приміщення,які врегульовані положеннями глави 58 ЦК України.
Згідно до вимог ст..759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пунктів 4.9, 4.10 Договору оренди нежитлового приміщення від 25.11.2013 року при припиненні договору орендар зобов'язується протягом одного місяця передати орендодавцеві орендоване майно в належному стані та про передачу об'єкту складається акт.
Згідно до вимог ст..782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі,якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2015 року,яке набрало законної сили, розірвано договір оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 25.11.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі .
Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються.
Згідно до вимог ст..387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи,яка незаконно,без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином за характером правовідносин між сторонами ,що склались, при припиненні обов»язку позивачки з надання нею відповідачеві в оренду її майна- нежитлового приміщення- припинилось і право відповідача на користування цим майном з часу набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору оренди, яке позивачка у разі спору може у встановленому законом порядку витребувати від відповідача.
Відповідно до змісту ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить право визначення предмета і підстав позову.
Із позовної заяви ОСОБА_3 вбачається,що вона пред»явила вимоги до ОСОБА_4 про виселення його із нежитлового приміщення,проте виселення як наслідок розірвання договору передбачений главою 59ЦК України(оренда житла), а саме статтею 826 ЦК України,яка врегульовує питання щодо виселення осіб,що проживають у помешканні,без надання їм іншого житла у разі розірвання договору найму житла,що за своїм характером правовідносин має іншу правову природу,ніж та,що склалась між сторонами у даній справі.
Главою 58 Найм (оренда) майна Цивільного кодексу України не передбачена можливість виселення орендаря як наслідок припинення (розірвання договору).
Згідно з вимогами ст.4 ч.1 ЦПК України здійснюючи правосуддя,суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб,державі та суспільні інтереси у спосіб,визначений законами України.
Згідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Оскільки спосіб захисту свого права позивачка обрала не у відповідності до характеру правовідносин,що склались між сторонами, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справі і надавши правильну оцінку цим правовідносинам, виходячи із меж заявлених позовних вимог,які за змістом ст..11 ЦПК України суд не вправі змінювати, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову .
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права , є неспроможними і суперечать встановленим обставинам справи,характеру правовідносин між сторонами і наведеним вже вимогам закону.
Посилання в апеляційній скарзі на те,що обраний позивачкою спосіб захисту свого права у формі виселення є єдиним ефективним способом,є безпідставним,оскільки законом передбачені різні способи захисту права власності ,зокрема статтями 386,387ЦК України,передбаченими главою 29 ЦК України, та іншими ,які залежить від характеру порушень цього права, проте захист у формі виселення,встановлений законом, у тому числі і на стадії виконання рішення суду -ст..78 Закону України «Про виконавче провадження»-, передбачає можливість надання боржнику іншого житлового приміщення ,що виходить за межі правовідносин сторін у даному спорі.
Безпідставними є і ствердження про не відповідність висновків суду обставинам справи, упередженість , оскільки такі ствердження спростовуються матеріалами справи.
Судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2015 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 54394282, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 16.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/3855/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: