Вирок № 54393307, 17.12.2015, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3680/15-к

ЄУН 226/3680/15-к

Провадження № 1-кп/226/260/2015

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Трифонової І.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Білобловський Р.В.,

потерпілий ОСОБА_1,

обвинувачений ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Димитров Донецької області кримінальне провадження № 12015050490001145 за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився 28 липня 1984 року у місті Красноармійськ Донецької області, громадянина України, має вищу освіту, не одружений, має малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, працює слюсарем з ремонту газового обладнання Красноармійського управління з газопостачання, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України,

в с т а н о в и в:

13 жовтня 2015 року приблизно о 19 годині 10 хвилин, точного часу судом не встановлено, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним належним йому автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вулиці Артема в місті Димитров Донецької області, з боку міста Красноармійська Донецької області в напрямку вулиці Ватутіна міста Димитрова Донецької області, при наближенні до пішохідного переходу, розташованого поблизу магазину «У плєтня» за адресою: місто Димитров Донецької області, вулиця Артема 24, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, невірно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечний швидкісний режим, у результаті чого не зміг зменшити швидкість руху автомобілю аж до повної його зупинки перед пішохідним переходом, по якому зліва направо відносно руху автомобіля йшов потерпілий ОСОБА_1, внаслідок чого за межами проїжджої частини ОСОБА_2 вчинив наїзд на потерпілого.

Внаслідок даної події потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, закритого осколкового перелому передньої стінки зовнішнього слухового проходу справа зі зміщенням кісткових фрагментів в просвіт проходу, закритого осколкового внутрішньосуглобового перелому суглобового відростка нижньої щелепи справа з заходженням уламків, який ускладнився правостороннім гемартрозом скронево-нижньощелепного суглоба, по одній забитій рані тімяної області в проекції сагітального шва, лівої надбрівної дуги, області підборіддя, по одному садну шкіри внутрішньої і зовнішньої поверхні правого колінного суглоба, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному звязку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і суду пояснив, що 13 жовтня 2015 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, коли вже смеркалось, він на належному йому і технічно справному автомобілі їхав з міста Красноармійська по вулиці Артема в місті Димитров із швидкістю 50-60 км на годину і, підїжджаючи до пішохідного переходу біля магазину «У плєтня» за 4-5 метрів до пішохідного переходу дуже пізно замітив пішохода на пішохідному переході, який рухався зліва направо. Натиснув на гальма і викрутив руль вправо у той час, коли пішоходу залишилось дійти до кінця пішохідного переходу приблизно 1,5 метрів. Автомобіль різко повернув вправо і вдарився переднім лівим колесом об бордюрний камінь, перевернувся повністю і знову став на колеса перпендикулярно проїзній частині поза проїзної частини на тротуарі. Він вийшов з автомобіля і побачив, що на землі на правому боці головою до шиномонтажу між проїзною частиною та тротуаром лежить потерпілий, якого він до цих подій не знав. Потерпілий був у свідомості, він хотів підійти спитати як той себе почуває, але до нього і потерпілого підбігли люди і сказали, щоб він нічого не чіпав. Оскільки в результаті аварії його телефон розсипався, хтось з працівників шиномонтажу викликав швидку допомогу, яка приїхала швидко і забрала потерпілого в лікарню. Йому відомо, що потерпілий отримав ушкодження голови та ніг. Він пропонував потерпілому сплатити лікування за чеками, але до цього часу чеки йому не були надані. Він готовий компенсувати вартість лікування, але не знає як це зробити правильно. Він розкаюється у тому, що вчинив, у той день почував себе нормально, ніяких спиртних напоїв або наркотичних речовин не вживав. З цивільним позовом, пред*явленим прокурором за лікування потерпілого згоден частково, він визнає, що такі суми були витраченеі на лікування, але в нього немає коштів на оплату цих витрат.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 13 жовтня 2015 року біля 19.00 години він повертався від тещі додому і, підійшовши до пішохідного переходу з боку магазина «У плєтня», освітленого ліхтарями, впевнившись, що ні зліва, ні справа немає автомобілів, з семирічним сином почав переходити дорогу у напрямку шиномонтажу. Коли він перебував у метрі він бордюрного каменя на протилежній стороні дороги справа почув різкий звук гальмі і побачив світло фар автомобіля. Він закричав сину, щоб той біг і почув ззаду удар по ногах, втратив свідомість. Що далі відбувалось він не пам*ятає, ненадовго прийшов до себе в операційній, а потім в палаті, де дружина розповіла, що його збив автомобіль, сталась ДТП. У стаціонарі лікарні він перебував 13 днів, потім з 26 жовтня до 3 листопада амбулаторно лікувався у невропатолога, а з 3 до 11 листопада у лікаря стоматолога. Потім він на роботі змушений був взяти на місяць відпустку, оскільки себе погано почував і не міг працювати. В результаті дорожньо-транспортної пригоди у нього сталася черепно-мозкова травма, перелам щелепи, струс головного мозку та перелам слухового апарату. Обвинувачений пропонував йому кошти за лікування, але за умови, що він надасть розписку, що не має до нього претензій, він не погодився. Визначення міри покарання покладає на розсуд суду.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, окрім повного визнання ним своєї провини, знайшла своє повне підтвердження у показах потерпілого ОСОБА_1, доказується письмовими доказами по справі, які не оспорювалися учасниками процесу:

-рапортом оперативного чергового Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області, даними про внесення інформації до ЄРДР від 13 та 14 жовтня 2015 року, де визначено час звернення оператора автозаправки «Тріон» по вулиці Артема в місті Димитров о 19.20 годині 13 жовтня 2015 року до міліції з повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду з потерпілим ОСОБА_1;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 жовтня 2015 року з фотоілюстраціями та схемою до протоколу ДТП, який проводився за участі ОСОБА_2 і у якому зафіксований факт ДТП, час, місце ДТП та умови, за яких сталась ДТП, місце розташування та стан транспортного засобу, на якому ОСОБА_2 скоїв ДТП. Щодо правильності зафіксованих обставин заперечень від обвинуваченого ОСОБА_2 не надходило ні під час огляду, ні в судовому засіданні;

-висновками судових транспортно-трасологічних експертиз № 591, 592 від 19 жовтня 2015 року, якими встановлено, що деформації диску переднього лівого колеса автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 виникли в результаті контакту з твердим предметом з обмеженою поверхнею, що виключається при русі автомобіля у межах проїзної частини по асфальтовому покриттю, вони мають аварійний характер, утворились в результаті ударної дії з твердим предметом з обмеженою поверхнею у момент виїзду автомобіля за межі проїзної частини, тобто в момент дорожньо-транспортної пригоди. Також у зв*язку з виїздом автомобіля за межі проїзної частини сталась розгерметизація шини правого переднього колеса автомобіля. Ці пошкодження не могли спричинити зміну напрямку руху цього автомобіля і не знаходяться у причинному зв*язку з настанням події пригоди;

-висновком судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи № 589, 590 від 19 жовтня 2015 року за результатами якої встановлено, що органи керування автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 (рульове керування та гальмова система) на момент події перебували у робочому стані і могли виконувати задані функції з керування автомобілем, на дослідженому автомобілі відсутні технічні несправності які могли б привести до втрати керованості транспортного засобу. У результаті дорожньо-транспортної події автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав наступні механічні пошкодження: деформації капоту, правого переднього крила, передніх стоєк, даху, задніх лівих дверей, заднього лівого крила, кришки багажника, нижнього ричагу і рульової тяги переднього колеса, пошкодження переднього ветрового скла, скла передньої лівої фари, спойлера, ступиці переднього лівого колеса. Дані ушкодження узгоджуються із пошкодженнями, зафіксованими в ході огляду дорожньо-транспортної пригоди 13 жовтня 2015 року;

-висновком судової автотехнічної експертизи № 759 від 25 листопада 2015 року, якою встановлено, що водій автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснюючи рух в межах населеного пункту повинен був додержуватись вимог п. 12.4 і 12.9 б Правил дорожнього руху України, за якими йому було заборонено вести транспортний засіб із швидкістю більше ніж 60 км/год і який при наближенні до пішохідного переходу повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

-висновком експерта № 349 від 17 листопада 2015 року, яким встановлено тілесні ушкодження, отримані потерпілим ОСОБА_1, які утворились незадовго до надходження на лікування в лікувальну установу від ударного впливу тупого предмету, або при ударі у такий, яким могли бути частини кузова, які виступають назовні транспортного засобу, що рухається і елементи дорожнього покриття при дорожньо-транспортній пригоді, можливо 13 жовтня 2015 року і при обставинах, зазначених у постанові і у своїй сукупності віднесені до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потребують тривалого часу для свого лікування, строком понад 21 день, а саме: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, закритий осколковий перелам передньої стінки зовнішнього слухового проходу справа зі зміщенням кісткових фрагментів в просвіт проходу, закритий осколковий внутрішньосуглобовий перелам суглобового відростка нижньої щелепи справа з заходженням уламків, який ускладнився правостороннім гемартрозом скронево-нижньощелепного суглоба, по одній забитій рані тімяної області в проекції сагітального шва, лівої надбрівної дуги, області підборіддя, по одному садну шкіри внутрішньої і зовнішньої поверхні правого колінного суглоба;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2015 року за участі потерпілого ОСОБА_1, в ході якого потерпілий детально розказав та показав на місцевості, коли і де він рухався 13 жовтня 2015 року по пішохідному переходу біля магазина «У плєтня» по вулиці Артема в місті Димитров і де саме сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої на нього наїхав автомобіль та він отримав тілесні ушкодження. В ході слідчого експеримента було заміряно швидкість руху потерпілого по пішохідному переходу, відстань від об*єктів проїзної частини де стався наїзд, була складена схема за результатами пояснень потерпілого, які у повній мірі співпадають з його показами, наданими в суді;

Аналізуючи обєктивно зясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за частиною першою статті 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки ОСОБА_2 порушивши вимоги пункту 18.1 Правил дорожнього руху України за якими повинен був, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, а саме потерпілий ОСОБА_1, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_1, для якого була створена небезпека, такі дії не виконав, порушивши правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом і в результаті порушення яких потерпілому ОСОБА_1 спричинене тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, характер і суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують його покарання, а також його ставлення до скоєного.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню особу, працює.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З урахуванням викладених даних, конкретних обставин справи, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу, визначеного у межах санкції частини першої статті 286 КК України. Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження інших злочинів і буде сприяти меті покарання. Обставин та підстав для призначення більш суворішого виду альтернативного покарання судом не встановлено.

Прокурором в інтересах Димитровської міської ради у порядку статті 128 Кримінального процесуального кодексу України заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2, у якому прокурор зазначив, що у період з 13 до 26 жовтня 2015 року потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні. На його лікування закладом охорони здоров*я витрачено кошти у сумі 3216 гривень 7 копійок, які визначено із розрахунку вартості ліжко-дня по відділенню без урахування вартості медикаментів у 247,39 гривень і кількості днів лікування потерпілого (13 днів). Оскільки Димитровська центральна міська лікарня фінансується з бюджету міста Димитров, просив суд стягнути з обвинуваченого на користь Димитровської міської ради витрати, пов*язані з лікуванням потерпілого у сумі 3216 гривень 7 копійок.

Відповідно до частини п*ятої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За частиною першою статті 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В судовому засіданні встановлено і це не оспорюється учасниками кримінального провадження, що потерпілий ОСОБА_1 у період з 13 до 26 жовтня 2015 року перебував на лікуванні у травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні у зв*язку із отриманими ним тілесними ушкодженнями, які були спричинені протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2

Оскільки за умовами частини першої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов*язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров*я на лікування потерпілого від цього злочину, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки Димитровська центральна міська лікарня фінансується за рахунок бюджету територіальної громади міста Димитров, з обвинуваченого ОСОБА_2 кошти у сумі 3216 гривень 7 копійок підлягають стягненню на підставі положень частини третьої статті 1206 Цивільного кодексу України на користь Димитровської міської ради Донецької області.

Після вступу вироку у законну силу речовий доказ автомобіль НОМЕР_2, переданий для зберігання ОСОБА_2 необхідно залишити в його розпорядженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-391,392,395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначити йому покарання за частиною першою статті 286 КК України у виді штрафу в доход держави в розмірі трьохста п*ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі складає 5950 (п*ять тисяч дев*ятсот п*ятдесят) гривень.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_2 запобіжний захід не обирати.

Після вступу вироку у законну силу речовий доказ автомобіль НОМЕР_2, переданий для зберігання ОСОБА_2 - залишити в його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 28 липня 1984 року в місті Красноармійську Донецької області (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Димитровської міської ради Донецької області витрати на лікування потерпілого у сумі 3216 (три тисячі двісті шістнадцять) гривень 7 копійок, які перерахувати на рахунок Димитровської центральної міської лікарні р/р 35417001038956 ЄДРПОУ 01990855 МФО 834016 в банк ГУДКСУ в Донецькій області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.О. Коваленко