УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2015 р.Справа № 816/3360/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Котелевець Н.В.
за участю представника позивача Миськів В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/3360/15 за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області до Пронозівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
19 серпня 2015 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пронозівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття до комунальної власності 2-х поверхового гуртожитку в с.Шушвалівка Глобинського району Полтавської області та котельні в с. Пронозівка Глобинського району Полтавської області; зобов'язання Пронозівської сільської ради прийняти 2-х поверховий гуртожиток в с. Шушвалівка Глобинського району Полтавської області та котельню в с.Пронозівка Глобинського району Полтавської області до комунальної власності територіальної громади Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. (а.с.3-6)
За наслідками розгляду справи, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/3360/15 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено (а.с.112-116)
Позивач, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/3360/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. (а.с.122-125)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що вищевказана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неправильно надано правову оцінку обставин справи що призвело до неправильного вирішення справи
Представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
За змістом статті 1 Закону України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Положеннями частини 1 статті 3 цього Закону визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Згідно п.п. «з» п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 185-V Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна: за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.
Відповідно до п. 1.2 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), норми цього Положення застосовуються при управлінні державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі.
Пунктом 1.3 Положення визначено, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до визначених принципів.
Пунктом 1.4 Положення визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, серед яких наявний такий спосіб як передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.03.1998 № 147/98-ВР «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» встановлено, що об'єктами передачі згідно з цим Законом є, в тому числі: нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва); інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Як вбачається із матеріалів справи, до Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, включено, зокрема (а.с.69, 85):
-інші об'єкти інженерної інфраструктури - котельня, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Пронозівка, вул. Кірова, 2а;
- об'єкти житлового фонду - 2-поверховий гуртожиток, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Шушвалівка, вул. Шевченка, 1.
Котельня, розташована за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Пронозівка, вул. Кірова, 2а, була вилучена під час приватизації КСП ім.Крупської з вартості цілісного майнового комплексу як об'єкт, що не підлягає приватизації, та обліковувалася на балансі СТОВ «Пронозівське». (а.с.10, 29-47, 105-106) .
Дане підприємство ліквідовано та проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с.27, 86-87).
2-поверховий гуртожиток, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Шушвалівка, вул. Шевченка, 1, був вилучений під час приватизації КСП «Червоний партизан» з вартості цілісного майнового комплексу як об'єкт, що не підлягає приватизації, та обліковувався на балансі ТОВ «Шушвалівське». (а.с.48-66, 67-68, 101-102, 103).
Дане підприємство зареєстроване як юридична особа 05.04.2000. В матеріалаї справи міститься рішення Господарського суду Полтавської області від 26.01.2006 по справі № 4/32 про припинення даної юридичної особи.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи у суді першої інстанції в Єдиному державному реєстрі міститься запис про знаходження ТОВ «Шушвалівське» в стані припинення, однак державна реєстрація припинення даної юридичної особи не проведена. (а.с.71, 88-89).
Згідно з витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 05.11.2015 року : 2-поверховий гуртожиток, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Шушвалівка, вул. Шевченка, 1 та інші об'єкти інженерної інфраструктури - котельня, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Пронозівка, вул. Кірова, 2а - не увійшли до статутного капіталу СТОВ «Пронозівське» та перебувають у державній власності.
Забезпечення функцій з управління державним майном, яке у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, покладено на регіональні відділення Фонду ( наказ Фонду від 05 березня 2001 року №357), а саме на позивача.(а.с.139-141).
Як вбачається із матеріалів справи, у інформації про результати інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду ТОВ «Шушвалівське», затвердженої позивачем ще 10.04.2001, зазначено пропозицію щодо використання об'єкту соціально-побутового призначення гуртожитку - укласти договір схову. (а.с. 64-65).
В той же час, із наданих позивачем до суду витягів з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, містять різні відомості стосовно пропозицій щодо подальшого використання 2-поверхового гуртожитку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Шушвалівка, вул. Шевченка, 1. Зокрема, обидва витяги сформовані станом на 01.09.2015, однак, у одному витягу зазначено пропозицію продати вказаний об'єкт на аукціоні (приватизувати), а в іншому витязі - передати об'єкт у комунальну власність. (а.с. 69, 85)
Приписами пункту 1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.
Відповідно до пп.1.4.1 та 1.4.2 п.1.4 вказаного Положення при визначенні способу управління попередньо аналізуються висновки інвентаризаційних комісій про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але перебуває на їх балансі. Пріоритетним при обранні способу управління державним майном є спосіб його приватизації. Якщо відповідне державне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, викладені у п.1.4. При потребі обрання іншого з перерахованих способів управління державним майном та за умови відповідності обраного в даному разі способу чинному законодавству державні органи приватизації створюють Комісію, залучаючи фахівців відповідного органу приватизації, відповідного галузевого міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади), органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) та представників господарських товариств тощо. На підставі висновку Комісії видається наказ державного органу приватизації, яким визначається спосіб управління майном.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтовано необхідність застосування саме такого способу управління державним майном як передача державного майна у комунальну власність та неможливість застосування інших способів управління державним майном, визначених п. 1.4 Положення, а також не надано доказів прийняття наказів державного органу приватизації, якими б визначалися та/або змінювалися способи управління майном.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Положеннями ч.2 ст.4-1 даного Закону передбачено, що ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Приписами ч.3 даної статті Закону встановлено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Відповідно до п.51 ч.1 ст.26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Листом позивача від 25.05.2015 № 05-03-2193 «Про управління державним майном» позивачем було запропоновано відповідачу позитивно вирішити питання прийняття до комунальної власності котельні до гаража та гуртожитку у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» на черговій сесії Пронозівської сільської ради. (а.с. 11)
За результатами розгляду вказаного листа рішенням 33 (позачергової) сесії Пронозівської сільської ради 6 скликання від 28.05.2015 «Про розгляд відношення регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області щодо прийняття державного майна до комунальної власності» вирішено не приймати до комунальної власності Пронозівської сільської ради об'єкти, а саме: 2-поверховий гуртожиток в с. Шушвалівка та котельню в с. Пронозівка, автогараж, у зв'язку з тим, що в бюджеті сільської ради відсутні кошти для утримання об'єктів державної власності, що знаходяться на території сільської ради. (а.с.12)
За змістом статті 2 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно статті 59 зазначеного закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Рішення Пронозівської сільської ради від 28 травня 2015 року, яким відмовлено у прийнятті державного майна до комунальної власності Пронозівської сільської ради обєкти, а саме: 2-поверховий гуртожиток в с. Шушвалівка та котельню в с. Пронозівка, автогараж, позивачем не оскаржувалося, невідповідність як цього рішення органу місцевого самоврядування , так і раніше прийнятих рішень ради про відмову в наданні згоди прийняти державного майна до комунальної власності Конституції або законам України не встановлена.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/3360/15 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області судовий збір у розмірі 80,39 грн. ( вісімдесят грн. 39 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2015 р.
Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.
Судове рішення № 54392668, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/3360/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: