Ухвала суду № 54390831, 16.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4437/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби України Ковальчук Михайла Васильовича про скасування рішень № 500060006/2015/00045, № 500060006/2015/000021/1 від 21.07.2015 року, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби України Ковальчука Михайла Васильовича про скасування рішення, зазначеного у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00045 від 24.07.2015року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000021/1 від 24.07.15 року та зобов'язання повернути сплачену фінансову гарантію у розмірі 2042,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.07.2015р. ТОВ «Таламус ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Таламус ЛТД») було подано митну декларацію № 500060006/2015/005508 на оформлення випуску товару в режимі «імпорт», яка була заповнена у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 651 та надані документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелічені у графі 44 митної декларації № 500060006/2015/005508 від 24.07.2015 року та у додатку №1 до неї. Однак, 24.07.2015року Одеською митницею ДФС було відмовлено в митному оформленні випуску товарів, про що зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00045 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000021/1 за підписом державного інспектора Одеської митниці ДФС Ковальчука М.В. Причиною відмови у митному оформленні митної вартості товарів відповідачем зазначено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально. Позивач також зазначив, що у зв'язку із прийнятими митним органом рішеннями він був змушений скористатися приписами ч. 7 ст. 55 МК України та сплатити 2042,55 грн. в якості фінансової гарантії у вигляді грошової застави по митній декларації № 500060006/2015/005589, поданій ТОВ «Таламус ЛТД» 27.07.2015р. до митного органу відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000021/1 від 24.07.2015р. для отримання товару, випуск якого оформлявся в режимі «імпорт». Позивач вважає, що вказані рішення прийняті необґрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства.

Одеська митниця позовні вимоги не визнала з тих підстав, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано резервний метод визначення митної вартості - на підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже було здійснено. Так, у вказаному рішенні зазначено, що на підставі аналізу наявної у митного органу інформації щодо митної вартості вже розмитнених товарів встановлено, що рівень митної вартості становить 1,24 дол. США/кг, - тобто більше, ніж митна вартість, яка була заявлена позивачем (1,195 дол. США/кг). Зважаючи на правомірність оскаржуваних рішень, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року позов - задоволено частково. Скасовано рішення державного інспектора Одеської митниці ДФС Ковальчука Михайла Васильовича про відмову у митному оформленні товарів №500060006/2015/00045 від 24.07.2015 року. Скасовано рішення державного інспектора Одеської митниці ДФС Ковальчука Михайла Васильовича про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000021/1 від 24.07.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Одеською митницею на вказану постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Таламус ЛТД» у повному обсязі.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов контракту про поставку товару № TR-09/06 від 26.06.2009 року, укладеного ТОВ «Таламус ЛТД» із компанією Ronby Invest LLP (Англія), постачальник взяв на себе зобов'язання поставити у власність ТОВ «Таламус ЛТД» металопродукцію. Згідно п. 4.1 контракту, останній укладений на умовах DDU - Одеса в тлумаченні цього терміну Міжнародними комерційними умовами «Інкотермс» (2000). Поставка здійснюється за реквізитами Покупця, зазначеними у специфікації та вантажних інструкціях (п.4.1). Передача Товару здійснюється на ліцензійному складі (п.4.3).

Відповідно до інвойсу № TR-09/06-223 від 22.07.2015 р. до поставки затверджений товар у кількості 7909 кг. Вартість 1,195 дол. США за 1 кг. (загальна вартість 9451,26 дол. США).

25 травня 2015 р. декларантом ТОВ «Таламус ЛТД» для здійснення митного оформлення товару (жесть біла у листах ЕЖК марки MR, розмір 016s*712*820, з покриттям оловом Е 2.8/2.8G/M2, що відповідає стандарту JIS G3303, ступінь твердості Т4 ВА, відділка поверхні Bright finish, кромка відрізна - 7909 кг (5 металічних коробів, які метал. ріменцем закріплені на 5 дерев. паллетах) Виробник «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD», країна виробництва: CN, торговельна марка: немає даних. Використовується для власного виробництва кришок для закупорювання скляної тари) до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію № 500060006/2015/005589, в якій зазначено митну вартість товару на рівні 1,195 дол. США / 1 кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом ТОВ «Таламус ЛТД» до Одеської митниці ДФС відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України були надані наступні документи: інвойс від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.06.2009 р. № TR-09/06; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.07.2011 р. № 2, додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 26.06.2009 р. № 6, додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 26.06.2009 р. № 12, додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 26.06.2009 р. № 13, Специфікація № 200, коносамент від 12.07.2015 року № MSCUXJ965354 та інші товаросупровідні документи.

За результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом, ТОВ «Таламус ЛТД» для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості державним інспектором Одеської митниці ДФС Ковальчук М.В. було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: у інвойсі від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223 та у додатковій угоді від 11.07.2011 р. № 2 зазначено умови DAP , у той же час згідно інвойсу від 14.08.2015 р. № 11/120-ТЛС-83 зазначені умови CIF, у коносаменті від 12.07.2015 року № MSCUXJ965354 зазначено відправником товару «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, а у інвойсі від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223 зазначено підприємство з іншою адресою «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, СН-HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA.

У відповідності до ч.ч. 3, 6 ст.53 МК України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, посадова особа митниці повідомила декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

24.07.2015 р. декларант зазначив, що документи не нададуть, тому що це суперечить чинному законодавству.

Враховуючи, що декларантом або уповноваженою ним особою не були подані митниці додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митної вартістю.

Митним органом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС виявлено МД № 500060006/2015/005508 від 24.07.2015 р. з рівнем вартості товару 1,24 дол. США за 1 кг. (замість 1,195 дол. США за 1 кг.).

Таким чином, за результатами перевірки вищевказаної митної декларації посадовою особою митного органу складено рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000021/1 від 24.07.2015 р, яким позивачу збільшено митну вартість товару.

На підставі вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00045 від 24.07.2015 р. на підставі ст. 256 МК України.

27.07.2015 р. товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Після цього зазначений товар був оформлений у митному режимі "Імпорт" за декларацією від 27.07.2015 р. № 500060006/2015/005589. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною МД забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 2042,55 шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Колегією суддів встановлено, що наданий до митного органу інвойс № TR-09/06-215 від 25.05.2015 р. містить інформацію про ціну товару, зокрема, 1195,00 дол. США за 1 т. (тобто 1,195 дол. США за 1 кг.); інвойс містить повну ціну поставки товару на зазначених в контракті умовах і не потребує визначення складових митної вартості. Крім того, надана до митного органу специфікація № 200 до контракту № TR-09/06 від 26.06.2009 р. містить інформацію про найменування товару (жесть белая в листах...), кількість (7,909 т.), ціну (1195,00 дол. США за 1 т.), загальну суму до сплати (9451,26 дол. США), дату поставки з заводу (липень 2015 р.). Тобто вказані документи містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок апелянта про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання митного інспектора на те, що у копії інвойсу від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223 та у додатковій угоді від 11.07.2011 р. № 2 зазначено умови DAP, у той же час згідно інвойсу від 14.08.2014 р. № 11/120-ТЛС-83 зазначені умови CIF є помилковими. По-перше, інвойс від 14.08.2014 р. № 11/120-ТЛС-83 стосується угоди № 11/120-ТЛС, укладеної між продавцем - компанією Ronby Invest та позивачем (поставка морем - CIF), а інвойс № TR-09/06-223 від 22.07.2015 р. виписаний на виконання контракту № TR-09/06 від 26.06.2009 р., укладеного між позивачем та Ronby Invest, за яким поставка здійснюється на складі - DAP. Таким чином, інвойс від 14.08.2014 р. № 11/120-ТЛС-83 не має відношення до господарської операції по контракту № TR-09/06 від 26.06.2009 року.

В якості іншої розбіжності у документах митним інспектором зазначається те, що у коносаменті від 12.07.2014 року № MSCUXJ965354 зазначено відправником товару "Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD" з адресою №о. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, а у інвойсі від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223 зазначено підприємство з іншою адресою "Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD" з адресою №о. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, СН-HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA. Дані твердження суд також визнає необґрунтованими, оскільки ТОВ "Таламус ЛТД" не має прямих господарських, зовнішьоекономічних зв'язків з "Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD", що є виробником жерсті білої у листах, та є постачальником товару компанії Ronby Invest LLP. Крім того, незначна відмінність в одному слові в адресі виробника, що міститься у інвойсі від 22.07.2015 р. № TR-09/06-223 та у коносаменті від 12.07.2014 року, жодним чином не впливає на величину митної вартості товару.

З наданих позивачем до митного оформлення документів вбачається, що вони містять відомості, яких цілком достатньо для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.

Так, в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі № К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі № К/800/28635/13 Вищий адміністративний суд України зазначив, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

Колегія суддів вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, в тому числі шляхом консультацій, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апелянтом не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень свою позицію не доказав та не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький