Ухвала суду № 54390765, 14.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокусправа № 0870/3176/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2014р. у справі № 0870/3176/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна "

до: Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія"Східенергомережа"

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011р. №0011591501 ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна " до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 13.12.2011 № 0011591501.

Не погодившись з постановою суду, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.04.2011 по 30.06.2013 ДПІ у Ленінському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВКП "Сіал Джет Україна" з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "ЕК "Східенергомережа".

В акті перевірки від 28.11.2011 №4992/23-08/31540042 податковим органом зафіксовано допущене позивачем порушення : пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, ст.. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим донараховано податкове зобов'язання у розмірі 163153,00 грн.

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 №0011591501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 163154,00 грн. в т.ч. за основним платежем 163153,00грн та 1,00 грн за штрафною (фінансовою) санкцією.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі вказаного акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи повністю позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що що ТОВ "ВКП "Сіал Джет Україна" правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, включило до валових витрат суму 163153,00 грн., а тому висновки перевіряючих про порушення позивачем пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, ст.. 138 Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції встановлено, ТОВ "ВКП "Сіал Джет Україна" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 30.05.2001, взяте на облік у ДПІ у Ленінському районі 13.06.2001 та від 29.09.2003 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 11714415.

На думку Державною податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя господарські операції між ТОВ "ЕК "Східенергомережа" та ПП Ясінь", ТОВ "Вімакс Європа ЛТД" , ПП "Спецстанкострой" не підтверджуються, виходячи із врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Також по ланцюгам постачання встановлено постачальників, по яким було складено акти нікчемних правочинів (ПП "Хімтяжбуд" , ТОВ "Веліс", ТОВ "Метал Авто"), та постачальників , які не задекларували податкові зобов'язання по ПДВ ( ТОВ "Українське зерно"). В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ПП "Ясінь" (код ЄДРПОУ 31614297), ПП "Спецстанкострой" (код ЄДРПОУ 36841879), ТОВ "Вімакс Європа Лтд" (код ЄДРПОУ 35719271).

Статтею 203 ЦК передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід зазначити, що договір укладений між ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» та ТОВ «ЕК «Східенергомережа» не був визнаний судом недійсним, законом до нікчемних не віднесений.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таким правочинів.

Матеріалами справи підтверджується що 01 лютого 2011 року між ТОВ « ВКП "Сіал Джет Україна " та ТОВ «ЕК Східенергомережа» було укладено договір поставки №2/11П згідно якого постачальник зобов'язується постановити із власного складу товар ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до фактичних обставин, що знайшло своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку обох підприємств та підтверджується первинними документами, постачальником було поставлено товар, а покупцем його прийнято, за що перераховано грошові кошти на рахунок постачальника в повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що в акті перевірки відображено наявність первинних документів, розрахунків с постачальником ТОВ «ЕК «Східенергомережа». Несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином суд апеляційної інстанції оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 13.12.2011 № 0011591501 винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко