Рішення № 5438822, 12.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09 Справа № 22/104/09

Скиданова Ю.О.

Позивач Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А)

Відповідач - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1)

про стягнення 2845,43 грн.

суддя Скиданова Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Давиденко Т.Є.довіреність № 5153/27-19 від 11.09.2008 р.;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2845,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору № 258 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 р.

Ухвалою суду від 28.01.2009 р. порушено провадження у справі № 22/104/09, судове засідання призначено на 12.03.2009 р.

У судове засідання 12.03.2009 відповідач представників не направив, витребуваних судом документів не надав. Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобовязань.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 12.03.2009 розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2002 р. між сторонами у справі укладено Договір № 258 про постачання теплової енергії в гарячій воді (в подальшому Договір), за умовами якого позивач (надалі за текстом «Енергопостачальна організація») зобовязався постачати відповідачу (надалі за текстом «Споживач») теплову енергію, а Споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені даним договором за встановленими та затвердженими в установленому порядку тарифами (цінами).

Порядок розрахунків визначений розділом 6 Договору. Так, за умовами п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п.6.4 Договору підставою для розрахунків є “Акт надання послуг” (далі “Акт...”), підписаний обома сторонами. “

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 - го числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Відповідачем акти надання послуг (акти виконаних робіт) не підписувались та не повертались на адресу позивача.

Зазначені вище обставини викликали необхідність Концерну "Міські теплові мережі" звернутись до господарського суду з позовом про спонукання відповідача до виконання зобов'язань за п. 6.3. Договору № 258 від 01.10.2002 року, а саме: прийняти виконані Концерном "МТМ" роботи, належним чином оформити і повернути позивачу акти виконаних робіт на постачання теплової енергії.

Господарським судом Запорізької області було винесено рішення від 23.10.2008 року по справі № 6/351/08, яким суд зобов'язав ПП ОСОБА_2 виконати зобов'язання за п. 6.3. Договору № 258 від 01.10.2002 року, а саме прийняти виконані Концерном "МТМ" роботи, належним чином оформити і повернути позивачу акти виконаних робіт за період з жовтня 2006 року по березень 2008 року всього на суму 2 845 грн. 43 коп. У випадку добровільного невиконання рішення суду акти вважаються прийнятими в редакції позивача.

Рішення господарського суду, що набрали законної сили згідно ст. 115 ГПК України є обов'язковими на всій території України.

Позивач, після винесення рішення по справі № 6/351/08, листом № 1-14/2011 від 12.11.2008 направив на адресу відповідача акти виконаних робіт для підписання. Але відповідач акти виконаних робіт не підписав, в зв'язку з чим Концерн "МТМ" змушений був звернутися з цим позовом до суду.

Таким чином, відповідачем було спожито теплової енергії за зазначений період та у відповідності з виконаними роботами, що зафіксовані в кожному з актів виконаних робіт на постачання теплової енергії до Договору, на суму 2845грн. 43 коп.

Згідно п.6.6 Договору Споживач зобовязаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Підпунктом 3.2.2 п.3.2 договору визначено, що споживач теплової енергії зобовязаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Відповідач за станом на момент розгляду спору не виконав умови п. 3.2.2., п. 6.2., п. 6.3., п. 6.4., п. 6.6. Договору, не виконав рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2008 року по справі № 6/351/08, не сплатив за спожиту теплову енергію відповідно до умов Договору.

Відповідно до приписів п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обовязків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України, зокрема п.п. 1,7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобовязання за Договором не виконав, оплату за надані послуги не здійснив. Встановлено, що Споживач (відповідач) має заборгованість перед Постачальником за період часу з жовтня 2006 року і включно по березень 2008 року у сумі 2845,43 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2845,43 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69006, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, п/р не відомі) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А, п/р 26004045320001 в АКБ "Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 2845 (дві тисячі вісімсот сорок пять) грн. 43 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.04.2009 р.

Суддя Скиданова Ю.О.