Ухвала суду № 54385879, 10.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11кп/796/2022/2015 Головуючий в суді першої інстанції - Скорін А.В.

Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Верховець Т.М.,

суддів Кепкал Л.І., Ковальської В.В.,

при секретарі Яцевич Н.А.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Петрусевича В.В., в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше

неодноразово судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора Глиняного С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_3,

адвоката Петрусевич В.В.,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання згідно вироку Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2015 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць і остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки і 1 (один) місяць.

Запобіжний захід - тримання під вартою з 28.06.2015.

По справі вирішено питання речових доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 28.06.2015, приблизно о 10.00, знаходячись в приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Ашан-Біличі», розташованого по вул. Берковецькій, 6 у м. Києві, скориставшись, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою корись та особистого збагачення, повторно, таємно викрала майно, яке належить цьому гіпермаркету, а саме: сумку жіночу, ацетон, набір манікюрний, лак для нігтів, резинку для волосся, всього на загальну суму 239 грн. 78 коп. Але при виході гіпермаркету була затримана працівниками охорони.

На вказаний вирок суду захисник Петрусевича В.В. (в інтересах ОСОБА_3.) подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, щодо ОСОБА_3, скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити їй покарання не пов'язане з позбавленням волі. При цьому зазначає, що матеріальна шкода завдана ОСОБА_3 своїми протиправними діями в розмірі 239 грн. 78 коп. повністю відшкодована, потерпіла сторона ніяких претензій матеріального та морального характеру до останньої не пред'являла. Крім того, захисник вказує, що суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 просила суд суворо її не карати, не позбавляти волі, а надати можливість для виправлення.

Від інших учасників апеляційних скарг не надходило.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу останнього, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника Петрусевича В.В., провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та надавши обвинуваченій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, колегія суддів первіряє вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.

Оскільки судовий розгляд даного кримінального провадження проводився за правилами ст. 349 КПК України, а апеляційна скарга захисника подана лише в частині призначеного судом покарання, тому апеляційний суд не перевіряє висновки суду про доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, і вважає, що дії її за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

Згідно положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_3, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима, не працює, має постійне місце проживання, характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнав щире каяття в скоєному.

Крім того, судом враховано, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2014, ОСОБА_3 засуджена за ч.2 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, вороком Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2015 вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2014, в частині призначеного покарання, скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України 3 роки обмеження волі і в цей період вона вчинила новий злочин, за який засуджена оскаржуваним вироком.

З урахуванням всіх вищезазначених обставин, суд призначив ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, яке за своїм видом і розміром, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

З огляду на вищевикладене, суд обгрунтовано призначив обвинуваченій ОСОБА_3 і остаточне покарання, за правилами ст.71 КК України.

Посилання захисника, як на обставину, що на його думку, пом'якшує покарання - відшкодування обвинуваченою шкоди потерпілим, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_3, яка викрала майно, при виході з гіпермаркету, була затримана охороною і останні вилучили це майно у обвинуваченої.

Таким чином, колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення, як про це йдеться в апеляційній скарзі захисника, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання згідно вироку Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2015 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць і остаточне покарання ОСОБА_3 призначено у виді позбавлення волі строком на 2 (два) троки 1 (один) місяць, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Петрусевича В.В. ( в інтересах ОСОБА_3.) - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_3, в той же строк, з дня вручення їй копії ухвали

С У Д Д І:

_______ ______ _______

Т.М. Верховець Л.І. Кепкал В.В. Ковальська