Рішення № 54383284, 10.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015Справа №910/27098/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Комунального підприємства "Київпастранс " про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 750,90 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (надалі по тесту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 750,90 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/27098/15, розгляд справи призначено на 19.11.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2015 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.11.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.12.2015 року.

24.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву. У поданих запереченнях відповідач зазначає, що у позивача виникає обов'язок по відшкодуванню збитків страхувальника лише після сплати цим страхувальником страхового платежу за оплату по наданню послуг по страхуванню, однак у справі відсутні будь-які докази щодо сплати страхувальником страхового платежу.

Представники сторін в судове засідання 10.12.2015 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-12-01837, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2012 року о 16:40 год. ОСОБА_2 керуючи тролейбусом «Маз» бортовий номер НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Е.Потьє-Нестерова, під час зустрічного роз'їзду, не вибрав безпечний інтервал, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 3/2610/8988/2012.

Відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" від 22.10.2012 року вартість ремонту автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1 становить 5 750,90 грн.

Платіжним дорученням № 13967 від 02.11.2012 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" страхове відшкодування у розмірі 5 750,90 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, позивач, відповідно до статей 993, 1191 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання ОСОБА_2 службових обов'язків, позивач просить стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" шкоду, завдану з вини водія тролейбуса «Маз» бортовий номер НОМЕР_2.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями статті 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Положеннями статті 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до пункту 1 статті 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про страхування" визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статей 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини 1 статті 1197 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством "Київпастранс" та займав посаду водія.

При цьому, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась безпосередньо під час виконання ОСОБА_2 його службових обов'язків.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та не спростовані.

Тож, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1, у водія тролейбуса «Маз» бортовий номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні правопорушення, виник обов'язок відшкодувати власнику пошкодженого автомобіля витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснено виплату страхового відшкодування за договором № 28-0107-12-01837 у розмірі вартості ремонту автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1.

Відтак, з огляду на вищенаведені обставини, зважаючи на приписи статей 993, 1172, 1197 Цивільного кодексу України, у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" виникло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, якою, у даному випадку, є Комунальне підприємство "Київпастранс".

Стосовно запереч відповідача, суд відзначає, що відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За правилами статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Виходячи з аналізу наведених норм, оцінка шкоди здійснюється безпосередньо страховою компанією при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті потерпілій особі в порядку Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" у разі виплати страховиком відшкодування за договором майнового страхування фактично відбувається перехід права вимоги від страхувальника до страховика.

Тобто, нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки у даному випадку відбувається заміна кредитора а саме - страхувальник передає своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто страховик набуває прав потерпілого.

Тож, у даному випадку Комунальне підприємство "Київпастранс" виступає особою, відповідальною за завдані збитки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" та не є страховиком по відношенню до позивача, у зв'язку з чим норми статей. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застосуванню не підлягають.

При цьому, доказом фактичних витрат позивача є платіжне доручення № 13967 від 02.11.2012 року про перерахування страхового відшкодування.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються наведеними обставинами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі завданих збитків, що загалом становить 5 750,90 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2 код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 5 750 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 90 коп. страхового відшкодування, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.12.2015

Суддя С.В. Стасюк