Ухвала суду № 54383104, 15.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/160/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

15.12.2015 справа № 908/5699/15

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 3)

до Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19/1-2/Г від 17.11.2015 р.;

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради заборгованості за договорами № 14-10930 від 08.02.2010 р. та № 14-11280 від 30.11.2010 р. в загальній сумі 2288,97 грн.

В якості підстави позову (з урахуванням заяви від 07.12.2015 р. № 0712 про виправлення допущеної помилки при складанні позовної заяви), позивачем було зазначено, що на виконання умов укладених між сторонами договорів № 14-10930 від 08.02.2010 р. про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на обєктах, з реагуванням наряду міліції ДСО та № 14-11280 від 30.11.2010 р. на централізовану охорону «Обєкта» технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям обєкту, відповідачу були надані відповідні послуги охорони. В порушення договірних зобовязань відповідач за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого, за період серпень 2015 р. жовтень 2015 р, за договором № 14-10930, у відповідача існувала заборгованість в сумі 924,27 грн., в за період вересень-жовтень 2015 р., у відповідача існувала заборгованість за договором № 14-11280 в сумі 1364,70 грн., всього в сумі 2288,97 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 202 ГК України, позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5699/15, розгляд якої призначено на 15.12.2015 р.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі від 16.11.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 16.11.2015 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 15.12.2015 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Крім того, згідно наявного у матеріалах справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала господарського суду про порушення провадження по даній справі була отримана уповноваженим представником відповідача - 23.11.2015 р.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача, судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Письмовою заявою від 07.12.2015 р. за вих. № 0712/1, позивач, посилаючись на повну сплату відповідачем суми 2288,97грн. основного боргу, просить суд припинити провадження по даній справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та повернути сплачену суму судового збору.

В судовому засіданні 15.12.2015 р. прийнято ухвалу про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для припинення провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником) були укладені договори: № 14-10930 від 08.02.2010 р. про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на обєктах, з реагуванням наряду міліції ДСО (надалі Договір № 14-10930) та № 14-11280 від 30.11.2010 р. на централізовану охорону «Обєкта» технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям обєкту (надалі Договір № 14-11280). Обєкти визначені у Дислокації.

За договором № 14-10930 від 08.02.2010 р. згідно Дислокації до обєктів, що охороняються, належить каса Таврійського ЄЦВ, розташована у м.Дніпрорудному по вул. Леніна, № 2/12.

За договором № 14-11280 від 30.11.2010 р. згідно Дислокації до обєктів, що охороняються, належить кімната прекурсорів Таврійського ЄЦВ, розташована у с. Балки.

Пунктом 3.1 Договору № 14-10930 визначено, що вартість послуг охорони по Договору узгоджується сторонами на підставі Дислокації і Розрахунку (Додатки № 1, 2) та Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 3), які є невід'ємної частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 14-11280 вартість охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (Додатки № 2.3 до Договору), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. 3.3 договорів № 14-10930 та № 14-11280, оплата за охоронні послуги здійснюється Замовником самостійно на умовах попередньої оплати, щомісячно до 15 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

За умовами п. 3.8 договорів № 14-10930 та № 14-11280, якщо на момент перерахування Замовником грошових коштів, є прострочена заборгованість за раніше фактично одержані охоронні послуги по цим Договорам, грошові кошти в першу чергу направляються на погашення такої заборгованості. Залишок вільних коштів після погашення вищевказаної заборгованості використовуються згідно з призначенням платежу, який вказаний в платіжному доручені.

Згідно п. 11.1 Договору № 14-10930, він укладався на три місяці і набув чинності з 09.02.2010 року.

Згідно п. 13.1 Договору № 14-11280, він укладався на три місяці і набув чинності з 01.12.2010 року.

Відповідно до п. 11.2 Договору № 14-10930 та п. 13.2 Договору № 14-11280, якщо не менше ніж за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі Сторін письмово не заявить іншій Стороні про його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на кожний наступний такий самий термін, визначений в п. 11.1 Договору № 14-10930 та п. 13.1 Договору № 14-11280, без обмеження кількості пролонгацій.

Як зазначено в позовній заяві, від жодної із сторін письмових заяв про припинення вищевказаних Договорів не надходило, тому їх дія продовжувалась на тих же умовах до 01.11.2015 року, так як у звязку з виникненням дебіторської заборгованості за надані послуги охорони наказами УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області № 7136 та № 7137 від 05.11.2015 року було припинено надання охоронних послуг за договорами № 14-10930 від 08.02.2010 року та № 14-11280 від 30.11.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, в період з січня 2015 р. по жовтень 2015 р. відповідачу були надані охоронні послуги за договором № 14-10930 від 08.02.2010 року на загальну суму 2633,81 грн. та за договором № 14-11280 від 30.11.2010 року. на загальну суму 4975,38грн., що підтверджується двосторонніми ОСОБА_1 здачі-приймання робіт (надання послуг) та двосторонніми актами звірки розрахунків сторін, копії яких наявні в матеріалах справи.

Договірні зобов'язання з боку Відповідача виконані не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виник основний борг за: Серпень 2015 р. частково (Договір № 14-10930 від 08.02.2010 року) у сумі 113,35 грн.; Вересень 2015 р. (Договір № 14-10930 від 08.02.2010 року) у сумі 405,46 грн., Вересень 2015 р. частково (Договір № 14-11280 від 30.11.2010 року) у сумі 681,78 грн.; Жовтень 2015 р. (Договір № 14-10930 від 08.02.2010 року) у сумі 405,46 грн.; Жовтень 2015 р. (Договір № 14-11280 від 30.11.2010 року) у сумі 682,92 грн., а всього на загальну суму 2 288,97 грн.

Наявність заборгованості підтверджується двосторонніми актами звірки розрахунків сторін по Договорам № 14-0930 та № 14-11280, складеними станом на 31.10.2015 року, які підписані представниками та скріплені печатками сторін без зауважень.

За таких обставин 16.11.2015р. позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача суми 2288,97 грн. основного боргу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорах, які за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобовязувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обовязками. На виконавця покладено обовязок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобовязаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, за отримані послуги відповідач розрахувався лише частково. У звязку з чим, за отримані охоронні послуги протягом серпня жовтня 2015р., у нього рахувалася заборгованість за Договорами № 14-10930 та № 14-11280 в загальній сумі 2288, 97грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань в частині оплати отриманих послуг, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 2288,97 грн.

Разом з тим, після порушення провадження у даній справі, яке відбулось за ухвалою суду від 16.11.2015р. відповідач сплатив суму основного боргу, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму 3315,69грн. (до якої входить сума 2288,97грн., заявлена позивачем до стягнення у справі № 908/5699/15). Факт сплати підтверджується Банківською випискою № 14-0000337 за 24.11.2015р, наданою позивачем до матеріалів справи. Виходячи за змісту Банківської виписки, згідно до графи «призначення платежу» платником визначено: «послуги охорони», зокрема: суму 1268,07грн. сплачено «за охорону по дог. 14-10930 від 08.02.2010р.» та суму 2047,62грн. сплачено «за охорону по дог. 14-11280 від 30.11.2010р.»

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження по справі за вимогою про стягнення суми 2288,97 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України Про судовий збір.

Так, частиною 1 статті 7 вказаного Закону (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015р.) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: <…> 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки до ст. 7 Закону України Про судовий збір були внесені відповідні зміни (щодо необхідності повернення судового збору в разі припинення судом провадження у справі), тому позивачу за його письмовим клопотанням слід видати ухвалу про повернення суми 1218,00грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 8052 від 05.11.2015р.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 908/5699/15 за вимогою про стягнення суми 2288,97грн. основного боргу припинити.

Видати ухвалу про повернення Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 3) суми 1218,00грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 8052 від 05.11.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко