Рішення № 54382903, 16.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.2015р. Справа № 905/2010/15

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2», ЄДРПОУ 19388768, м.Донецьк

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Запоріжоілгруп»,

ЄДРПОУ 37221260, м.Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 84362 грн. 14 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Уханьова О.О.

Суддя Мельниченко Ю.С.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 28.10. по 26.11.2015р.,

з 08.12. по 16.12.2015р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Запоріжоілгруп», м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості в сумі 84362,14 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 71997,25 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 6085,95 грн., заборгованість по сплаті комісії в сумі 535,25 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 3850,44 грн., заборгованість по сплаті пені в сумі 1893,25 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.10.2015р. №01/10/15 позовні вимоги не визнав, посилаючись на сумлінне виконання своїх зобовязань протягом дії кредитного договору та існування обєктивної неможливості сплачувати грошові кошти за кредитом внаслідок припинення роботи відділень ПАТ «Український ОСОБА_2» у м.Запоріжжя.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено, 02.12.2013р. відповідачем було заповнено письмову заявку на отримання в Публічному акціонерному товаристві «Український ОСОБА_2» короткострокового кредиту строком на 36 місяців в сумі 124080,00 грн. для придбання автомобіля.

11.12.2013р. між сторонами підписаний кредитний договір №КТДЕЮ/322519.15, згідно розділу 1 якого банк за наявності вільних грошових коштів надає відповідачу у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 124080,00 грн. на придбання автомобіля ГАЗ-33023-2288 ЗНГ, 2013р.в., строком до 09.12.2016р. зі сплатою 19,8% річних. Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток №1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом факт/360, тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році.

За змістом п.3.1 договору банк зобовязується відкрити відповідачу рахунок для обліку заборгованості за кредитом №20632032251904, рахунок для обліку нарахованих процентів №20687032251904.

Сторонами до договору підписано додаток №1 «Графік погашення», в якому узгоджено дати погашення та суми встановлених лімітів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено, згідно наявної у справі копії платіжного доручення №1 від 12.12.2013р. з рахунку відповідача №20632032251904 на користь отримувача «АИС Запоріжжя» було перераховано грошові кошти в сумі 124080,00 грн. за автомобіль ГАЗ-33023-2288 ЗНГ.

Відповідачем факт отримання від позивача кредитних коштів в сумі 124080,00 грн. підтверджується.

Відповідно до розділу 4 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. відповідач зобовязується в процесі користування кредитом дотримуватися принципів кредитування: строковості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості.

Щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, відповідач зобовязується перераховувати на рахунок №37399032251906 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору. У разі, якщо дата погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

Крім цього, відповідач зобовязаний сплатити банку за надання кредиту одноразову комісійну винагороду у сумі 0,00 грн. без ПДВ на рахунок №37399032251906, МФО 334969, у строк до « 11 грудня 2013р.». Починаючи з січня 2014р. щомісячно не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, відповідач зобовязаний сплачувати банку комісійну винагороду за супроводження кредитної заборгованості в сумі 124,08 грн. без ПДВ на рахунок №37399032251906 у ПАТ «Укрбізнесбанк», МФО 334969. У разі, якщо дата погашення комісійної винагороди припадає на вихідний або святковий день, то платежі у погашення заборгованості повинні бути здійснені не пізніше наступного банківського дня.

В п.4.5 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. встановлений обовязок відповідача погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку №1, на рахунок №3739903225190. Зокрема, відповідно до «Графіку погашення» до кредитного договору встановлено наступний порядок повернення відповідачем отриманого кредиту: щомісячно з січня 2014р. по листопад 2016р. - по 3447,00 грн. щомісяця, у грудні 2016р. 3435,00 грн.

Виходячи зі змісту наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків за кредитним договором №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. станом на 21.08.2015р., останній щомісячний платіж в сумі 3447,00 грн. був здійснений відповідачем 30.03.2015р.

Як наслідок, за висновками суду, відповідачем було порушено узгоджений сторонами «Графік погашення», внаслідок чого є наявною прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом в сумі 71997,25 грн.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву від 01.10.2015р. №01/10/15 на неможливість сплачувати грошові кошти за кредитом позивачу внаслідок припинення роботи відділень ПАТ «Український ОСОБА_2» у м.Запоріжжя є безпідставними.

Зокрема, згідно наявного в матеріалах справи листа від 12.06.2015р. №3072 позивачем було повідомлено відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором та зазначено реквізити, за якими має бути проведено погашення заборгованості.

Крім цього, виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем за кредитним договором №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. могло бути вчинене не лише у відділенні банку, яке існувало у м.Запоріжжя, а й через інші відділення банку, інші банківські установи.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п.5.3 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі, зокрема, непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців. Про намір достроково розірвати договір та/або вимогу достроково погасити суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобовязаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені даним договором.

У звязку з невиконанням зобовязань щодо погашення кредиту згідно встановленого графіку у відповідності до п.5.3 договору позивач звернувся до відповідача з вимогою від 22.07.2015. №3872 щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому міститься відмітка про отримання 27.07.2015р.

Таким чином, з урахуванням п.5.3 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р., ст.1050 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про настання на момент звернення позивача з позовом до суду строку сплати відповідачем всієї заборгованості за кредитним договором №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вказувалось вище, за змістом п.1.1 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. процентна ставка за користування кредитом становить 19,8%.

При цьому, відповідно до п.4.6 договору у разі невиконання зобовязань відповідно до п.4.5 цього договору, а саме невиконання відповідачем зобовязання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або невиконання зобовязання щодо повного остаточного погашення кредиту до 09.12.2016р. включно, відповідач сплачує банку проценти у розмірі 39,6% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

На підставі п.п.1.1, 4.6 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. позивачем за період з 12.12.2013р. по 20.08.2012р. за користування кредитом нараховано відповідачу відсотки у сумі 6085,95 грн.

Крім цього, згідно п.4.3 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. позивачем також нараховано відповідачу комісію в сумі 535,25 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.4 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. банк має право у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані в п.4.5 договору, вимагати від позичальника сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості за основним боргом.

Відповідно до п.5.10 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. банк має право при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п.п.4.2, 4.3, 4.5) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Пункт 7.1 договору №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р. встановлює, що у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані в п.4.5 цього договору, за вимогою банку позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3 проценти від суми заборгованості за основним боргом на дату предявлення вимоги.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 402,31 грн. та пеню в сумі 1383,51 грн. за період з 05.05.2015р. по 20.08.2015р. за простроченим кредитом, в сумі 476,90 грн. за період з 19.02.2015р. по 20.08.2015р. за простроченими процентами, в сумі 32,84 грн. за період з 08.04.2015р. по 20.08.2015р. за простроченою комісією.

Виходячи зі змісту позовної заяви позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафної санкції в сумі 3448,13 грн.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить у собі жодного правового обгрунтування даної позовної вимоги.

Одночасно, акт звірки взаємних розрахунків за кредитним договором №КТДЕЮ/322519.15 від 11.12.2013р., складений позивачем, також не містить відомостей щодо нарахування суми 3448,13 грн.

Як наслідок, позов в частині вимоги про стягнення штрафної санкції в сумі 3448,13 грн. є недоведеним.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог про стягнення штрафу та пені заперечує, посилаючись на норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою введено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобовязаннями юридичним особам, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населенних пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Суд вказані заперчення відповідача вважає необгрунтованими та не приймає до уваги з огляду на таке:

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Як вказує відповідач у своєму відзиві, він здійснює свою діяльність у м.Донецьку, тобто, на території, де проводиться антитерористична операція.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, посилаючись на певні обставини згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України сторона має довести наявність таких обставин певними доказами.

Тобто, саме відповідач, посилаючись на провадження ним своєї діяльності на території проведення антитерористичної операції має довести цей факт.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено відповідними доказами факту провадження своєї господарської діяльності у м.Донецьку.

При цьому, як встановлено судом, виходячи зі змісту заявки відповідача на видачу кредиту, статутних документів ТОВ «Запоріжоілгруп» його юридичною та фактичною адресою було визначено м.Запоріжжя, вул.Академіка Весніна, буд.17-а, офіс 11. На момент розгляду справи поштова кореспонденція також направляється у м.Запоріжжя.

Як вказує сам відповідач у своєму відзиві на позов місцем його реєстрації є м.Донецьк, проте частина бізнесу знаходиться у м.Запоріжжя, де й отримувався кредит та куди звертався відповідач.

Жодних відомостей щодо провадження господарської діяльності у м.Донецьку, часу, з якого така діяльність здійснюється відповідачем (крім витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), матеріали справи не містять.

За таких обставин, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення штрафної санкції в сумі 3448,13 грн. є безпідставним, враховуючи, що заперечення відповідача проти позову є необгрунтованими, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в сумі 80914,01 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 71997,25 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 6085,95 грн., заборгованість по сплаті комісії в сумі 535,25 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 402,31 грн., заборгованість по сплаті пені в сумі 1893,25 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2», м.Донецьк до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Запоріжоілгруп», м.Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 84362,14 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 71997,25 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 6085,95 грн., заборгованість по сплаті комісії в сумі 535,25 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 3850,44 грн., заборгованість по сплаті пені в сумі 1893,25 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Запоріжоілгруп» (83117 м.Донецьк, вул.Бахметьєва, б.46; 69097 м.Запоріжжя, вул.Задніпровська, б.1, кімната 4; м.Запоріжжя, вул.Академіка Весніна, буд.17-а, оф.11, рах.№26008060516487 в ПАТ КБ «Приватбанк» в м.Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ 37221260) на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2» (83001 м.Донецьк, вул.Артема, 125, рах.№32070420601 у Головному управлінні Національного банку України по місту Києву і Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 19388768) заборгованість за кредитом в сумі 71997,25 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 6085,95 грн., заборгованість по сплаті комісії в сумі 535,25 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 402,31 грн., заборгованість по сплаті пені в сумі 1893,25 грн., всього заборгованість в сумі 80914,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Запоріжоілгруп» (83117 м.Донецьк, вул.Бахметьєва, б.46; 69097 м.Запоріжжя, вул.Задніпровська, б.1, кімната 4; м.Запоріжжя, вул.Академіка Весніна, буд.17-а, оф.11, рах.№26008060516487 в ПАТ КБ «Приватбанк» в м.Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ 37221260) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.12.2015р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.О. Уханьова

Суддя Ю.С. Мельниченко