Ухвала суду № 54382395, 15.12.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

15 грудня 2015 р. Справа № 902/1546/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" від 14.12.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" про стягнення 261932,76 грн.

Суддя Баранов М.М.

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2015 року до господарського судом Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" про стягнення 261932,76 грн.

Ухвалою суду від 30 листопада 2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1546/15 та призначено судове засідання на 15 грудня 2015 року.

15.12.2015 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові суми, що належать відповідачу в межах суми позову з метою недопущення ухилення боржника від виконання грошових зобов'язань. Заявник посилається на те, що позовні вимоги ґрунтуються на результатах розгляду господарським судом Вінницької області справи №6/19/2011/5003, у якій виконання рішення затягнулось на кілька років з вини боржника (відповідача), і це призвело до значного знецінення присуджених коштів і необхідності подання даного позову. В обґрунтування заяви позивачем також додано роздруківки електронних копій судових рішень.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку доданим до заяви про забезпечення позову документам, а також зміст самої позовної заяви, в їх сукупності, з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з того, що позивачем не надано допустимих та обґрунтованих доказів наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" від 14.12.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Надія-В" про стягнення 261932,76 грн. шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові суми, що належать відповідачу в межах суми позову, - відхилити.

2. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Баранов М.М.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (01050, м. Київ, вул. Лаврська, 16);

3 - відповідачу (23234, Вінницька область, Вінницький район, с. Лука Мелешківська, вул.Щорса, буд. 3-А).