Постанова № 54382158, 25.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 листопада 2015 року Справа № 814/3894/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 (вул. Сидорчука, 8, м. Миколаїв, 54020)

до відповідача: Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54015)

про визнання неправомірними дій,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністратвиним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі відповідач, Заводський ДВС), в якому просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та зняти арешт з 3/20 часток житлового будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, які належали батькові позивачки - ОСОБА_2, померлому 09.11.2014 року, накладений постановою про арешт майна боржника ОСОБА_3 Петровича АА 170129 від 28.01.2008 року Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

В обгрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначила, що її померлому батьку належала частка житлового будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, яку позивач прийняла у спадщину. Оскільки на вказаний будинок постановою державного виконавця Заводського ДВС було накладено арешт, ОСОБА_1 не може реалізувати свої права як спадкоємець та вважає вказану постанову такою, що підлягає скасуванню у частині накладення арешту на належну їй частину будинку.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надав.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.1978 року належали 3/20 частки житлового будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві. Після смерті ОСОБА_2 належна йому частка вищевказаного житлового будинку ввійшла до спадкового майна.

Позивач як спадкоємець за законом 1 черги прийняла цю спадщину, звернувшись 03.04.2015 року з заявою до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, про що було відкрито спадкову справу №197/2015.

З одержаної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2015 року ОСОБА_1 стало відомо, що весь житловий будинок № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві був арештований на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 28.01.2008 року ВП№ 5599480. Боржником у виконавчому провадження ВП№ 5599480 є ОСОБА_3.

Відповідно до даних технічного паспорту на житловий будинок № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, ОСОБА_3 належить всього 8/100 його часток, а іншим співвласникам належить ОСОБА_2 - 3/20, ОСОБА_4 - 9/100, ОСОБА_5-17/100, ОСОБА_6 -20/100, ЖЕО-10 - 31/100 часток.

Щодо вимог про зняття арешту з 3/20 часток житлового будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, які належали батьку позивачки - ОСОБА_2, померлому 09.11.2014 року, накладений постановою про арешт майна боржника ОСОБА_3 Петровича АА 170129 від 28.01.2008 року Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, положеннями п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Постановою державного виконавця Заводського ДВС від 28.01.2008 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на майно ОСОБА_3, а саме: 8/100 будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві.

Одночасно з цим, відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, арешт накладено на весь житловий будинок № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві.

Відповідно до стаття 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, але які саме дії не конкретизує, отже суд відмовляє позивачу в задоволені даної частини вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючий той факт, що арешт було накладено на весь житловий будинок № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, що позбавляє ОСОБА_1 реалізувати свої права та прийняти спадщину, суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 122, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зняти арешт з 3/20 частки житлового будинку № 8 по вул. Сидорчука у м. Миколаєві, які належали ОСОБА_2, померлому 09.11.2014 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.