Рішення № 54377436, 16.12.2015, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2418/15-ц

Провадження №:2/138/786/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2015 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретарів Гавінчук О.О., Корби В.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.03.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11130907000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 60000,00 доларів США з розрахунком 13% річних за користування кредитом на строк з 21.03.2007 по 20.03.2018. Також для забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 уклали договір поруки № 103067 від 21.03.2007, згідно з яким поручитель зобовязується перед кредитором солідарно відповідати за невиконання боржником зобовязань за кредитним договором № 11130907000 від 21.03.2007. Крім того, 21.03.20017 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 для забезпечення виконання умов кредитного договору укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по вулиці Верхній Пушкінській, 22, та розташований на земельній ділянці, що є власністю ОСОБА_3, загальною площею 121,4 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м. За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки встановлено в розмірі 505783 грн.

08 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло права вимоги за зазначеним кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит та сплачувати нараховані проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором. Проте останній не виконав свої зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в такому розмірі: заборгованість за кредитом в сумі 1071914.24 грн., заборгованість за відсотками в сумі 1061541.97 грн., три проценти річних від простроченої суми за кредитом в сумі 17553,34 грн., три проценти річних від простроченої суми за відсотками в розмірі 16187,43 грн. та судові витрати по справі у виді судового збору. Також позивач в рахунок погашення вказаної заборгованості просить звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 21.03.2007 шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому, просив позов задовольнити повністю. Пояснив, що після укладення договору купівлі-продажу прав вимоги, відповідач ОСОБА_3 жодного разу не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором перед позивачем.

Відповідачі та представники відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Оскільки від них не надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність та не повідомлено суд про причини неявки, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, це дає підстави суду відповідно дост. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК Українизазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.03.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11130907000 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит 60000,00 доларів США з розрахунком 13% річних за користування кредитом на строк з 21.03.2007 по 20.03.2018. Відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати погашення заборгованості, сплачувати проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені кредитним договором та графіком погашення кредиту (а.с. 6-19).

На забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань по кредитному договору, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 103067 від 21.03.2007, відповідно до умов якого остання зобовязалась перед кредитором солідарно з боржником відповідати за невиконання останнім зобовязань за кредитним договором № 11130907000 від 21.03.2007 (п. 1.4 договору поруки, а.с. 20-21).

Також 21.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 для забезпечення виконання умов кредитного договору передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по вулиці Верхній Пушкінській, 22, та розташований на земельній ділянці, що є власністю ОСОБА_3, загальною площею 121,4 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м.(а.с. 112-118).

Пункт 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до копії виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» передало право вимоги Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (а.с. 35). Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек (а.с. 204) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» є іпотекодержателем предмету іпотеки, а саме жилого будинку з надвірними будівлями по вулиці Верхній Пушкінській, 22, м. Могилів-Подільський Вінницької області (а.с. 203-204).

Таким чином позивач набув статус кредитора згідно ст.ст. 512-514, 516, 517 ЦК України та відповідно всі права та обовязки кредитора.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1ст. 526 ЦК Українивстановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 29.07.2015 утворилась заборгованість, що підтверджено розрахунками, наданими позивачем (а.с. 27, 193, 195-202), а саме: заборгованість за кредитом в сумі 48634,85 доларів США, що станом на час звернення до суду становить 1071914.24 грн., заборгованість за відсотками в сумі 48165,23 доларів США, що станом на час звернення до суду становить 1061541.97 грн., три проценти річних від простроченої суми за кредитом в сумі 17553,34 грн. та три проценти річних від простроченої суми за відсотками в розмірі 16187,43 грн.

11 серпня 2015 року позивач направляв на адресу боржника ОСОБА_3 лист-вимогу із зазначенням суми заборгованості, яку просив погасити та попередив боржника про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в разі непогашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 28).

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на підставі кредитного договору від 21.03.2007 №11130907000 отримав кредит 60000,00 доларів США з розрахунком 13% річних за користування кредитом на строк з 21.03.2007 по 20.03.2018 та зобовязався повернути кредит та сплачувати нараховані проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором, але взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору. Поручитель ОСОБА_4 обовязки, передбачені договором поруки, в досудовому порядку не виконала, хоча повідомлялась позивачем про наявність заборгованості досудовою вимогою № 31.4-08/4326/15 від 11.08.2015 (а.с. 29).

Згідноз ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Разом з тим, позивач одночасно ставить вимогу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Проте пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 встановлює, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Верховний Суд України в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна вказує, що згідно з розясненням Верховного Суду України (узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин за 2009-2010 роки), вирішуючи питання одночасного задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором, правильним є зазначення в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки з посиланням на суму заборгованості за кредитним договором, а розрахунок суми заборгованості повинен бути наведений у мотивувальній частині рішення. Аналогічне розяснення міститься в п.42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому ч. 1 ст. 37 даного Закону встановлює, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на

нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення

вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному

договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими

наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності

на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Пунктом 2.1.1 Договору іпотеки, укладеного 21.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобовязань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Згідно висновку субєкта оціночної діяльності від 20.11.2015 ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями площею 121,4 кв.м., загальною площею 121,4 кв.м., за адресою: вул. Верхня Пушкінська, 22, м. Могилів-Подільський Вінницької області, становить 955036 грн. (а.с. 206).

Аналізуючи вказані норми закону, розяснення Верховного Суду України та позицію Пленуму ВССУ, суд приходить до висновку, що право позивача, порушене внаслідок невиконання відповідачами своїх зобовязань, підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_5 кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, а позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 суми заборгованості в гривні, як просить позивач, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 192 ЦК Українизаконним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третястатті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 ,,Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2статті 5 цього Декрету.

Відповідно до частини другоїстатті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом суд застосовує положення ч. 2ст. 192 ЦК України, ч. 3ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «,Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та стягує дану заборгованість у валюті, в якій укладався кредитний договір.

Відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.3,192 ч. 2, 512-514, 516, 517, 525, 526 ч. 1, 533 ч. 2, 553, 554, 625 ч. 2, 626 ч. 1, 629 ч. 1, 1054 ч. 1 ЦК України, ст.ст.10,60, 88 ч. 1,209, 212-216,224-226 ЦПК Українисуд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Верхня Пушкінська, 22, м. Могилів-Подільський Вінницької області) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, розрахунковий рахунок 373980009) заборгованість за кредитним договором № 11130907000 від 21.03.2007 станом на 29.07.2015: заборгованість за кредитом у розмірі 48635 (сорок вісім тисяч шістсот тридцять пять) доларів 85 центів США, заборгованість за відсотками у розмірі 48165 (сорок вісім тисяч сто шістдесят пять) доларів 23 центи США, три проценти річних від простроченої суми за кредитом в розмірі 17553 (сімнадцять тисяч пятсот пятдесят три) гривні 34 копійки та три проценти річних від простроченої суми за відсотками в розмірі 16187 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 43 копійки.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11130907000 від 21.03.2007 станом на 29.07.2015, а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 48635 (сорок вісім тисяч шістсот тридцять пять) доларів 85 центів США, заборгованості за відсотками у розмірі 48165 (сорок вісім тисяч сто шістдесят пять) доларів 23 центи США, трьох процентів річних від простроченої суми за кредитом в розмірі 17553 (сімнадцять тисяч пятсот пятдесят три) гривні 34 копійки та трьох процентів річних від простроченої суми за відсотками в розмірі 16187 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 43 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по вулиці Верхній Пушкінській, 22, та розташований на земельній ділянці, що є власністю ОСОБА_3, загальною площею 121,4 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м. за вартістю 955036 (девятсот пятдесят пять тисяч тридцять шість) гривень 00 копійок на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, розрахунковий рахунок 373980009) права власності на предмет іпотеки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Верхня Пушкінська, 22, м. Могилів-Подільський Вінницької області), на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.1.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, вул. Верхня Пушкінська, 22, м. Могилів-Подільський Вінницької області), на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.1.).

Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його оголошення направити відповідачу.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву про його перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя: Т.Ю.Лисенко

Повний текст рішення складено 16.12.2015.