Рішення № 54362338, 10.12.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари № справи 361/8809/14-ц

№ провадження 2/361/187/15

10.12.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Білик Г.О.

при секретарі Коваль О.О., Кутефі І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обгрунтувала тим, що є клієнтом відповідача, має банківський рахунок, на який надходить заробітна плата. 27 лютого 2012 року уклала додатковий договір № 1 з відповідачем про встановлення ліміту овердрафту в рамках зарплатного проекту для бюджетних організацій в сумі 6870 грн., однак в подальшому банк в односторонньому порядку зменшив ліміт кредитування до 21000 грн., що призвело до сплати додаткових відсотків в сумі 81 грн. 06 коп. та нарахував незрозумілі комісії в сумі 2121 грн. 44 коп. В зязку з цим, просить стягнути з банку зазначені кошти, відшкодувати інфляційні витрати в сумі 343 грн. 66 коп., а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн. В подальшому неодноразово змінювала позовні вимоги та в остаточній редакції просила стягнути з відповідача проценти в сумі 110 грн., інфляційні втрати 846 грн., безпідставно списані кошти в сумі 2121 грн. 44 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. Завдану моральну шкоду обґрунтовує необхідністю сплати коштів у вигляді комісій, через сплату яких вона не змогла придбати подарунки рідним та відсвяткувати свій день народження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, з викладених в позовній заяві підстав та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши обставини в справі, обєктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору № 030000535438 від 16 березня 2011 року про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи, у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відкрито банківський рахунок позивача , на який надходить заробітна плата.

27 лютого 2012 року позивач уклала додатковий договір № 1 про встановлення ліміту овердрафту в рамках зарплатного проекту для бюджетних організацій в сумі 6870 грн.

П 1.5 зазначеного договору передбачено, що відсотки за користування дозволеним овердрафтом нараховуються за ставкою, що дорівнює значенню облікової ставки НБУ, яка на дату підписання цього договору становить 7,75% річних.

Відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом протягом першого строку дії дозволеного овердрафту банк нараховує за ставкою, яка на дату підписання цього договору становить 49,9% ( п.1.6)

23 грудня 2013 року банк в односторонньому порядку банк зменшив ліміт кредитування до 2 100 грн.

Згідно виписки по рахунку № 030000535438 вбачається нарахування комісій не передбачених умовами договору.

24 грудня 2013 року та 06 лютого 2014 року позивач подавала до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» письмові претензії, які були залишені без відповідного реагування.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині. Оскільки умовами договору укладеного між позивачем та відповідачем від 27 лютого 2012 року № 1 не передбачено списання коштів у вигляді комісії, а лише тільки проценти у розмірі облікової ставки НБУ, що на дату укладання договору становила 7,75 % від суми заборгованості, а тому кошти у сумі 2121,44 грн. підлягають поверненню позивачу, як безпідставно списані.

Розрахунок суми боргу процентів за безпідставно списані банком кошти в сумі 110 грн. наданий позивачем суд приймає як вірний, а тому вказана сума також підлягають стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, суд вважає вимоги безпідставними, оскільки позивач посилається на ст. 1073 ЦК України при стягненні інфляційних втрат, яка не передбачає стягнення індексу інфляції, тому в цій частині належить відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Статтею 23 ЦК України передбачено, щоособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

2)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до абзацу 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із засад розумності та справедливості, та зважаючи, що протиправна поведінка відповідача призвела до нервових хвилювань позивача та мала наслідком погіршення стану здоровя та відносин з оточуючими, моральна шкода підлягає відшкодуванню в сумі 500 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 243 грн. 60 коп.

керуючись Закон України Про захист прав споживачів за ст. ст. 1073, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 10-11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 кошти в сумі 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн., проценти 110 (сто десять) грн. та моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2015 року.

Суддя Г.О. Білик