Ухвала суду № 54361245, 14.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання протиправною відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою від 24 вересня 2015 року Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року про відмову у задоволенні позову у зазначеній справі.

Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 подав заяву про його перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Обґрунтовуючи наявність неоднакового застосування у подібних правовідносинах частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України ОСОБА_4 додав до заяви ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2013 року (К/9991/73671/11) та 6 лютого 2014 року (К/800/7151/13). Однак аналіз зазначених судових рішень та рішення, про перегляд якого подана заява свідчить про те, що вони ухвалені за різних фактичних обставин справ, встановлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

Також заявником додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року (К/800/49683/14), якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року у цій справі.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання протиправною відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства, зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Л. Маринченко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда