Ухвала суду № 54360141, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/37219/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Просив зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (далі спірна допомога) у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), врахувавши період проходження ним строкової служби в лавах ЗС СРСР та компенсацію за неотримане речове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що має право на одержання спірної допомоги за 2 повних календарних років служби, а тому посилаючись на ці обставини ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що при звільненні з органів внутрішніх справ у відставку позивач набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 9 Закону № 2262-ХІІ та отримав її в розмірі, визначеному пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393), а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з органів безпеки. Крім того, компенсація за неотримане речове майно в сумі 4 937, 96 гривень 9 квітня 2014 року позивачу була виплачена.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач проходив службу в збройних силах з 17 листопада 1982 року по 11 грудня 1987 рік, органах внутрішніх справ з 29 листопада 1990 року по 7 липня 1995 рік, органах прокуратури з 11 липня 1995 року по 14 липня 1998 рік, в органах служби безпеки з 20 липня 1998 року по 29 серпня 2013 рік.

При звільненні ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ, йому було нараховано та виплачено грошову допомогу в розмірі 308, 18 гривень за період проходження ним служби в різних підрозділах ГУ МВС України в м. Києві.

При останньому звільненні зі служби з органів безпеки України позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 повний календарний рік служби за період з 20 липня 1998 року по 29 серпня 2013 рік.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

В свою чергу, абзацами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі постанова КМУ № 393) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Водночас, за приписами абзаців 5, 7 постанови КМУ № 393 зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Враховуючи, що при звільненні з органів внутрішніх справ у відставку позивач набув права на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 9 Закону № 2262-ХІІ та отримав її в розмірі, визначеному пунктом 10 Постанови № 393, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з органів безпеки.

Правильним є висновок суду і в частині компенсації за речове майно, яку позивач отримана 9 квітня 2014 року.

Рішення суду апеляційної інстанцій відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі грунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало