Ухвала суду № 54359197, 10.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 р.Справа № 820/7935/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Любчич Л.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. по справі № 820/7935/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АН ГРО ПЛЮС"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Західна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 року № 000222272; витрати на судовий збір покласти на відповідача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. по справі № 820/7935/15 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО ПЛЮС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. по справі № 820/7935/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що контролюючим органом фактично застосовано до позивача штрафні санкції за порушення його контрагентами своїх господарських зобов`язань. Таким чином, вважає податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 р. № 0000222272 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ан Гро Плюс" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортним контрактами від 16.06.2014 р. № 02/14 за період часу з 16.06.2014 по 28.02.2015 р. та від 07.08.2014 р. № 07/14 за період часу з 07.08.2014 по 15.01.2015 р..

За результатами перевірки складено акт від 17.03.2015 р. № 592/20-33-22-06- 08/33289608 яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у частині несвоєчасного надходження на територію України та у власність ТОВ "Ан Гро Плюс" імпортної продукції на суму 5 418,00 дол США із затримкою на 3 календарні дні по імпортному контракту № 02/14 від 16.06.2014 року; у частині несвоєчасного надходження на територію України валютних коштів ( в якості повернення попередньої оплати) у сумі 31700,00 євро із затримкою на 1 календарний день, у сумі 13500,00 євро із затримкою на 2 календарні дні; у сумі 10 642,00 євро із затримкою на 3 календарні дні по імпортному контракту №07/14 від 07.08.2014 року.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № 0000222272, яким визначено пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 5 745,99 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2015 року № 000222272, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ст. 1 Закону України N 959-XII від 16.04.91 року "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно ст.2 Закону України від 23.09.94 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з урахуванням змін та доповнень, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Законом України від 06.11.12 року № 5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок": статтю 2 Закону України від 23.09.94 року № 185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті".

Згідно з постановою Національного банку України від 12.05.2014 року № 270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", яка набрала чинності з 20.05.2014 року, встановлено: "п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів."

Згідно з постановою Національного банку України від 20.08.2014 року № 515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України", яка набрала чинності з 21.08.14 року, встановлено: "п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів."

Відповідно до статті 4, із змінами та доповненнями, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Так, колегія суддів вказує на те, що стягнення пені є наслідком порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2цього Закону.

Стаття 6 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, ТОВ „Ан Гро Плюс" на виконання вимог контракту № 02/14 від 16.06.2014 року з валютного рахунку № 26008996107638 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851 перераховано попередню оплату за імпортний товар (набори дитячі для показу фокусів) на загальну суму 18 060,00 доларів США (екв. 236380,47 грн.):

- пл.дор від 25.06.2014 на суму 5 418,00 доларів США (екв. 64 376,24 грн.) - граничний строк надходження імпортної продукції - 23.09.2014;

- пл.дор від 29.08.2014 на суму 12 642,00 доларів США (екв. 172 004,23 грн.) - граничний строк надходження імпортної продукції - 27.11.2014.

Імпортна продукція (набори дитячі для показу фокусів, код товару 9505900000) надійшла до України на загальну суму 18 060,00 доларів США (екв. 233 887,33грн/) згідно наступних МД:

- МД № 807170001/2014/421459 від 26.09.2014р. на суму 18 060,00 доларів США (екв. 233 887,33 грн.), у тому числі частково з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, а саме: імпортна продукція у сумі 5 418,00 доларів США надійшла із затримкою на 3 календарні дні, чим ТОВ "Ан Гро Плюс" було порушено ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).

ТОВ „Ан Гро Плюс" на виконання вимог контракту № 07/14 від 07.08.2014 з валютного рахунку № 26008996107638 у ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", МФО 334851 перераховано попередню оплату за імпортний товар (бумага офсетна) на загальну суму 55 842,00 евро (екв. 1006 854,66 грн.) згідно платіжного доручення № 20 від 26.08.2014, граничний строк надходження імпортної продукції - 24.11.2014.

У зв'язку з неможливістю поставки продукції відбулося повернення нерезидентом попередньої оплати у сумі 55 842, 00 євро (екв.1 039 537,48 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, а саме:

- 25.11.2014р. у сумі 31 700,00 євро (екв. 591 478, 22 грн.) Із затримкою на 1 календарний день;

- 26.11.2014р. у сумі 13 500,00 євро (екв. 250 611,24 грн.) із затримкою на 2 календарні дні;

- 27.11.2014р. у сумі 10 642,00 євро (екв. 197 448,02 грн.) із затримкою на 3 календарні дні, чим ТОВ "Ан Гро Плюс" було порушено ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт не заперечував факт затримки отримання товару та повернення коштів, однак зазначив, що зазначений факт був не з його вини, а з вини його контрагенів.

При цьому позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів звернення в порядку ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до центрального органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином, враховуючи порушення позивачем термінів визначених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 30.03.2015 року № 0000222272, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 5 745,99 грн., діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " АН ГРО ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2015р. по справі № 820/7935/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Любчич Л.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2015 р.