Ухвала суду № 54358799, 14.12.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2015 року справа № 823/5398/15

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту житлово комунального комплексу Черкаської міської ради до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, старшого державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування припису,

встановив:

11 грудня 2015 року до суду з позовною заявою звернувся Департамент житлово комунального комплексу Черкаської міської ради (далі - позивач), в якій просить:

1) визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області в особі старшого державного інспектора сільського господарства ОСОБА_1, які полягають у незаконному складанні акту обстеження земельної ділянки від 27.11.2015, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.11.2015 та припису від 27.11.2015 №000351;

2) скасувати припис №000351 від 27.11.2015.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

22.05.2015 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, частиною 2 статті 4 цього Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру субєктом владних повноважень, юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 800-ІIІ від 28.12.2014 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня 1218 гривень.

Отже, за подання позовної заяви немайнового характеру позивачу необхідно сплатити 3654 грн 00 коп. (1218,00 грн х 4 (чотири вимоги немайнового характеру, а саме: визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області в особі старшого державного інспектора сільського господарства ОСОБА_1, які полягають у незаконному складанні акту обстеження земельної ділянки від 27.11.2015 (1 позовна вимога), акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.11.2015 (2 позовна вимога) та припису від 27.11.2015 №000351 (3 позовна вимога) та скасувати припис №000351 від 27.11.2015 (4 позовна вимога) 1218 грн 00 коп. (сплачено) = 1218 грн 00 коп.).

Положенням пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень в контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Отже, не може бути предметом оскарження в судовому порядку такий акт або дії органу державної влади, який не породжує ніяких правових наслідків, тобто не створює прав та обов'язків для громадян та юридичних осіб.

З огляду на викладене, оскаржуваний акт обстеження земельної ділянки в розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України не являється нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, так як не тягне за собою правових наслідків і не має обов'язкового характеру, а тому позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.

Положенням пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України визначена вимога до позовної заяви, яка передбачає необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, було порушено рішенням, діями (бездіяльністю) органу владних повноважень.

В адміністративному позові позивачем не викладено фактичних та юридичних обставин справи та не надано обґрунтувань щодо визнання дій, які полягають у незаконному складанні акту обстеження земельної ділянки від 27.11.2015, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.11.2015 протиправними.

Також, як встановлено з прохальної частини позовної заяви, вимоги позивача стосуються виключно дій Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області в особі старшого державного інспектора сільського господарства ОСОБА_1, хоча Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області також являється відповідачем.

Отже, позивачу необхідно здійснити уточнення щодо учасників процесу (визначення їх правового статусу) та заявлення відповідних вимог до кожного окремо.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Так, позовна заява підписана директором Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2, однак в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що саме ОСОБА_2 є директором Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та має право підпису. Крім того відсутня дата підписання позовної заяви.

Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що у разі встановлення, що позовну заяву подано без дотримання вимог статті 106 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу їх усунення та строку, достатнього для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 104-107, 108 КАС України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву Департаменту житлово комунального комплексу Черкаської міської ради до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, старшого державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування припису, залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 14 січня 2016 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко