УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2015 р.Справа № 818/3411/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2015р. по справі № 818/3411/15
за позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2015 року № Ф-0031171703/44884 і рішення про застосування штрафних санкцій №0031161703/44885 від 28.08.2015 року за донарахування своєчасно не нарахованого платником єдиного внеску.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2015р. по справі № 818/3411/15 позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 10.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 здійснює приватну нотаріальну діяльність по Сумському міському нотаріальному окрузі на підставі реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №87 від 15.04.2008 року (а.с.25).
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, фізичної особи-платника податків, яка здійснює незалежну професійну діяльність ОСОБА_1.(рнокпп НОМЕР_1).
Результати перевірки оформлені актом від 30.07.2015 року №1761/18-19-17-03/2326104308/150 (а.с.11-16).
У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в результаті чого фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, нараховано до сплати в бюджет єдиного внеску за 2013 рік в сумі 12852грн.45коп.
ОСОБА_1 17.08.2015 року подано до відповідача заперечення на акт перевірки від 30.07.2015 року №1761/18-19-17-03/2326104308/150 (а.с.17-18), на які Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області надано відповідь від 25.08.2015 року №44165/Ч/18-19-17-03-28 разом з розрахунком про правомірність встановлення в акті позапланової виїзної документальної перевірки порушень (а.с.19-20).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2015 року № Ф-0031171703/44884, де визначено суму недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12852,45грн. (а.с.7) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0031161703/44885 від 28.08.2015 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 1285,25грн.(а.с.8-9).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у статті 4 вказаного Закону. Відповідно до пункту 5 частини 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме нотаріальною діяльністю, та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 року за № 1014/18309 та діяла до 03.12.2013 року.
Пунктом 3.4. даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Аналогічне положення міститься і у пункті 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 року № 1628/24160 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 435 від 14.04.2015).
Отже, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3 Додатка № 5 до Порядку № 454 та Порядку № 22-2 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем складена і подана до податкового органу податкова звітність за період, який перевірявся контролюючим органом (а.с.23-24), в якому сума чистого оподатковуваного доходу вказана як 62355,41грн.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме таблиця 3 Додатку № 5 до Порядку подана: за 2013 рік - 14.04.2014 року, тобто у строки, передбачені законодавством України. (а.с.21-22). Сума загального доходу за рік визначена у розмірі 62355,41грн., як і в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (а.с.24).
Як слідує з акту перевірки, контролюючим органом не встановлено порушень платником строків подання звітності за 2013 рік, а також перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, не встановлено заниження чистого (оподатковуваного) доходу в 2013 році (а.с.13-15).
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо заниження суми доходу (чистого доходу), на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та відповідно заниження суми єдиного внеску за період 2013 рік.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у встановлені законодавством терміни подано до відповідача податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, відповідно до якої сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску, становить 62355,41грн.
Отже, позивачем дотримано вимоги підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 3.4 Порядків № 22-2 та № 454, згідно з якими у графі 3 таблиці 3 Додатку № 5 вказано як база для нарахування єдиного внеску суму чистого оподатковуваного доходу відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи.
Визнаючи правомірність нарахування та сплати єдиного внеску позивачем, суд також вказує, що Законом України від 04.07.2013 року № 406-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.
На виконання вказаної норми Закону було видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 року № 21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 року за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України "Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012" - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка № 5 "Сума доходу, заявлена в податковій декларації" відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року".
Поданий позивачем звіт з єдиного внеску за 2013 рік заповнений з урахуванням вказаних вище вимог та відповідає приписам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Звіт з єдиного внеску поданий позивачем своєчасно, страхові внески сплачувались в повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, передбачав, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. При цьому загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності, повинна співпадати із загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат.
В силу вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, оскільки Податковим кодексом України визначений виключний перелік податків та зборів.
Відповідно до положень цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вже було зазначено, стаття 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає базою нарахування єдиного внеску - суму доходу (прибутку), отриманого від нотаріальної діяльності, що підлягає обкладенням податком на доходи фізичних осіб. При цьому законодавець передбачає, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Отже, позивачем правомірно, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За встановлених обставин, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2015 року № Ф-0031171703/44884 слід задовольнити.
Крім того, необхідно зазначити, що порядок нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455, втратила чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року).
Відповідно до пункту 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Оскільки, у даному випадку, встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, тому рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0031161703/44885 від 28.08.2015 року суперечить вимогам Інструкції № 455, а відтак підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2015р. по справі № 818/3411/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2015 р.
Судове рішення № 54358450, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3411/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: