Ухвала суду № 54357693, 10.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 р.Справа № 820/10700/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "С-АУРУМ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 820/10700/15

за позовом Приватного підприємства "С-АУРУМ"

до Судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна Вадима Михайловича

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "С-АУРУМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна Вадима Михайловича, в якому просив скасувати частково постанову судді Дзержинського суду м.Харкова від 02.07.2013 р. про визнання винним водія ОСОБА_1 в частині "в діях водія ОСОБА_2 суд не вбачає порушень Правил дорожнього руху", скасувати суб'єктивну оцінку дій потерпілого по справі, оскільки вказана особа не притягалась до адміністративної відповідальності, його покази при проведенні експертизи не перевірялися на технічну спроможність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 820/10700/15 - відмовлено у відкритті провадження у даній справі з тих підстав, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р., та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом п.7 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно - правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.

Зі змісту адміністративного позову, вбачається, що предметом позову є процесуальне рішення судді Дзержинського районного суду м. Харкова, прийняте під час розгляду ним адміністративної справи в порядку ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Структура, повноваження та процесуальні правила діяльності судів в Україні визначені Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", КПК, ЦПК, КАСУ, КУпАП України та іншими законодавчими актами.

Статтями 126 та 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Згідно із зазначеними положеннями Конституції рішення суду і відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язаних із відкриттям провадження у справі, її підготовкою та розглядом у судовому засідання) можуть бути оскаржені у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом звернень до іншого суду першої інстанції із скаргами про зобов'язання суддів до вчинення певних процесуальних дій, що одночасно порушило б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатися у вирішення справи незалежним судом. Таким чином, заяви та скарги до судді при здійсненні правосуддя не підлягають розгляду в судах першої інстанції, оскільки помилки, інші процесуальні порушення, допущені при здійсненні правосуддя, усуваються в іншому судовому порядку.

Отже, з системного аналізу наведених правових норм чинного законодавства, слідує, що суддя не наділений законодавцем статусом суб'єкта владних повноважень.

Слід також звернути увагу, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України 12 червня 2009 р. №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" у розумінні положень частини першої статті 2 пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративне правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення. Юрисдикція адміністративних судів на розгляд таких спорів згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється.

Таким чином, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи чи конкретної скарги, не може перевірятися за межами передбаченого процесуального контролю.

Оскарження рішення, процесуальних дій або бездіяльності суду в передбаченому законом апеляційному або касаційному порядку є одним з видів захисту прав і свобод громадянина у судовому порядку відповідно.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади", виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він випливає не з дій чи бездіяльності судді як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а з його процесуальної діяльності, пов'язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, що передбачають процедуру, порядок вирішення суддею справи.

При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, дій чи бездіяльності має відповідний апеляційний (касаційний) суд згідно з процесуальним законодавством, отже дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 820/10700/15прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "С-АУРУМ" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015р. по справі № 820/10700/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2015 р.