Постанова № 54357563, 10.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2015 рокусправа № 808/9463/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року по справі №808/9463/14 за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року задоволено позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у сумі податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 52317,81грн

Постанова суду мотивована наявністю у відповідача податкового боргу, який в добровільному порядку підприємцем не погашається.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача податкової заборгованості. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на надані докази, які свідчать про своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг, стягнення якого є предметом спору у справі, виник внаслідок наступного.

ФОП ОСОБА_1 подано до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкові декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та за 2013 рік.

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих відповідачем від провадження господарської діяльності за 2012 рік сума податку на доходи фізичних осіб складає 13955,98 грн. Розмір авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році складає 3489 грн., які сплачуються до бюджету щоквартально (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада).

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих відповідачем від провадження господарської діяльності за 2013 рік сума податку на доходи фізичних осіб складає 24811,29 грн. Розмір авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році складає 6202,82 грн., які сплачуються щоквартально (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада ).

Самостійно узгоджені податкові зобов'язання відповідачем, у визначені законом строки, не сплачені.

Крім цього, посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за результатами якої складений акт від 09.04.2013 № 081/267/7209293/10/08-1701.

На підставі вищезазначеного акту, ОДПІ винесено податкове повідомлення- рішення від 09.04.2013 форми "Ш" за № 0002381701, яким визначено сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 2729 грн. та яке вручене відповідачу 09.04.2013 (за рахунок часткової сплати заборгованість відповідача складає 1864,47 грн.).

Також, посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за результатами якої складений акт від 06.08.2014 №728.

На підставі вищезазначеного акту, ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 форми "Ш" за №0020401703, яким визначено сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 4408,74 грн. Зазначене рішення направлено відповідачу поштою 21.08.2014.

Також, відповідачу нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 5449,03 грн. (а.с.31).

Таким чином, за розрахунками ДПІ, з якими погодився суд першої інстанції, станом на 09.12.2014 року, за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 52 317,81 грн. (а.с.7).

Вказані обставини стали підставою для задоволення позову судом першої інстанції.

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на подані відповідачем заперечення на позов, долучені докази сплати узгоджених податкових зобов'язань (а.с.38-56) та не з'ясував структуру та підстави виникнення податкового боргу, який просив стягнути контролюючий орган.

Як вбачається з облікових даних платника податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, 02.10.2012р. податковою службою відображено недоїмку по сплаті вказаного виду податку у розмірі 35688,72грн. При цьому, до вказаної дати недоїмки у відповідача не існувало. Останні дані про недоїмку датовані 28.08.2012р у розмірі 130,0грн. Підставою для збільшення недоїмки стало податкове повідомлення-рішення №0001711720 від 19.09.2012р., яке прийнято податковою службою за результатами перевірки (Акт №290) та адміністративного оскарження.

З облікових даних платника податку за 2012, 2013, 2014 рік вбачається, що на вказану суму недоїмки нараховувалася пеня. Про вказаний факт також свідчить і розрахунок пені (а.с.31).

Облікові данні платника податку, за вказаний період, також свідчать про те, що усі поточні платежі, які здійснювались відповідачем, зокрема, у рахунок сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих відповідачем від провадження господарської діяльності за 2012 рік та за 2013 рік, зараховувалися податковою службою у рахунок погашення зазначеної недоїмки. При цьому, з наданих відповідачем доказів про сплату податкових зобов'язань та відомостей облікових даних платника податків вбачається, що ФОП ОСОБА_1 сплачувалися кошти у розмірі більшому, ніж визначено у поданих до податкової служби розрахунках податкових зобов'язань за 2012 та 2013 рік.

Таким чином, висновок податкової служби про наявність у відповідача податкового боргу, який за позицією ДПІ, зокрема, виник внаслідок не сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих відповідачем від провадження господарської діяльності за 2012 рік та за 2013 рік, зроблено враховуючи зарахування поточних платежів відповідача у рахунок погашення недоїмки, яка виникла у 2012 рік внаслідок зазначених обставин.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року (справа №808/2028/15), яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001711720 від 19.09.2012р. За наслідками розгляду справи судами зроблено висновок про безпідставність донарахування контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, яке визначено вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини, які свідчать про неправомірність прийняття податковою службою податкового повідомлення-рішення №0001711720 від 19.09.2012р., суми визначені яким відображені в облікових даних як недоїмка по сплаті податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 52 317,81грн., оскільки такі доводи ґрунтуються на зарахуванні поточних платежів відповідача у рахунок погашення такої недоїмки.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки заявлена до стягнення сума податкового боргу не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що повноваженнями щодо визначення розміру податкової заборгованості, враховуючи суми недоїмки та переплат, наділена податкова служба. Тобто, у спірному випадку, враховуючи встановлені обставини справи, саме податкова служба наділена повноваженнями щодо визначення розміру податкової заборгованості (якщо така існує) на теперішній час.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року по справі №808/9463/14 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 11.12.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк