Ухвала суду № 54356615, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 876/8845/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Каралюса В.М.

за участю секретаря Керод Х.І.

представника відповідача Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року в справі №803/1479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501.

Вимоги позивача мотивовані тим, що податковий орган безпідставно застосував норми пункту 123.1 статті 123 ПК України (повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом зменшення суми бюджетного відшкодування), оскільки в період з 08 липня 2011 року по 07 липня 2014 року вказаного аналогічного безпідставного завищення бюджетного відшкодування підприємством здійснено не було, а тому неправомірно застосований максимальний штраф у розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування. Просив позов задовольнити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального й процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 03 по 10 червня 2014 року згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України на підставі наказу від 03 червня 2014 року №1339, відповідно до направлення від 03 червня 2014 року 001274 Луцькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 червня 2014 року №2928/15.1/35495109, яким встановлено порушення пункту 6 розділу VI наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок № 678) та абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України: ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, за березень 2014 року на 46 100,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2014 року, на 27 139,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 07 липня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0011531501, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 46 100,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 23 050,00 грн. - 50 % від суми завищення бюджетного відшкодування.

Відповідно до правил пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України право платника податку на отримання бюджетного відшкодування, що реалізується шляхом подання відповідному контролюючому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 20 травня 2014 року Луцькою ОДПІ у зв'язку із надходженням заяви ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 46 100,00 грн. за декларацією за березень 2014 року проведено камеральну перевірку вказаної декларації. У ході цієї перевірки за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача за березень 2014 року облікується заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту станом на 31 березня 2014 року відповідно на 52,71 грн. та 73,25 грн. Платнику податків вручено вимогу надати документальне підтвердження задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року, про що складено довідку від 20 травня 2014 року № 336/15.1/35495109.

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у податковій декларації за лютий 2014 року визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) - 6506,00 грн. Цей показник зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Разом з тим, 04 квітня 2014 року ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2014 року у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9017867252; далі - уточнюючий розрахунок). У графі 4 (показник, який уточнюється) рядка 10.1 Д5 колонка Б вказано податковий кредит у сумі 131096,00 грн., у графі 5 (уточнений показник) - 210841,00 грн.; різниця між цими показниками склала 79745,00 грн. У підсумку розділу ІІ «Податковий кредит» різниця між показником, який уточнюється (130845,00 грн.) та уточненим показником (310590,00 грн.) становить 79 745,00 грн. Такі зміни вплинули на показники розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період»: значення рядка 19 декларації (від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) змінено з 6505,00 грн. на 86250,00 грн. (різниця показників становить 79745,00 грн.). Показник графи 6 рядка 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) як різниця між показником, який уточнюється, та уточненим показником становить 79745,00 грн.

У рядку 21 декларації за березень 2014 року відображено значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного періоду - 79745,00 грн., тобто, показник уточнюючого розрахунку. Це вплинуло на показник рядка 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) - 79745,00 грн., а як наслідок - на показники рядків 23, 23.1 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зокрема, на рахунок платника у банку - 46100,00 грн. Змінився також показник рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 29744,00 грн.

Таким чином, апеляційний суд звертає увагу, що податковий кодекс не містить норм щодо порядку заповнення показників податкової звітності.

Пунктом 201.14 ПК України лише встановлено обов'язок платників податку вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Згідно з пунктами201.15 статті 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 201.15 статті 201 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626) затверджено форми податкової звітності з ПДВ і Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Як встановлено пунктом 6 розділу VI Порядку №678, у разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

Уточнюючий розрахунок до декларації за лютий 2014 року подано у квітні 2014 року. В уточнюючому розрахунку змінено рядок 20.2 декларації.

Отже, абсолютне значення графи 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку враховується до рядка 21.1 декларації, за період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, у даному випадку у декларації за квітень 2014 року, про що вказано у висновках акта перевірки позивача.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За таких обставин, судова колегія переконана, що встановивши завищення бюджетного відшкодування за березень 2014 року на 46 100,00 грн., Луцька ОДПІ з урахуванням наданих повноважень та у спосіб, визначений підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпунктом «б» пункту 200.14 статті 200 ПК України правомірно сформувала податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2014 року №0011531501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за березень 2014 року на 46 100,00 грн.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій, то матеріалами справи підтверджується що у 2011 році Луцькою ОДПІ було здійснено перевірку ТзОВ «ТД «Луцьккондитер», про що складено акт від 07.07.2011 року за №5309/23-3/35495109, за за розглядом матеріалів прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.07.2011 року №0001342302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1878 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 469 грн. (податкове повідомлення - рішення є в матеріалах справи). Отже, застосована санкція 07.07.2014 року з податку на додану вартість є повторною протягом 1095 днів, у зв'язку з чим її розмір складає 50% згідно з п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 та абз.3,4 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Як підсумок, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити правильний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року в справі №803/1479/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали складений 14.12.2015 року.