Постанова № 54356578, 25.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Львів № 876/14357/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

представник апелянта : Мосійчука М.Д.

представника відповідача : Чорнописької В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Захід агросервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Захід агросервіс» до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Захід агросервіс» звернувся в суд із позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 122/0001391500, № 121/0001411500 та № 120/0001421500 від 02.10.2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ТзОВ АПК «Захід агросервіс» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Представник апелянта Мосійчук М.Д. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник відповідача Чорнописька В.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ АПК «Захід агросервіс» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 84/15-21147724 від 19.09.2013 р. яким встановлено порушення:

- п.198.2, ст.198, п.198.6 ст.198, абз. «а» п.200.4 ст.200, абз.9 та абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року на 61251 грн. від'ємного значення у сумі 10611 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 122/0001391500 від 02.10.2013 року яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10611 грн., податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 120/0001421500 від 02.10.2013 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 61251 грн. та сплату штрафних фінансових санкцій у розмірі 15312,75 грн., та податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 121/0001411500 від 02.10.2013 року яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46626 грн.

Підставою для прийняття вказаних повідомлень-рішень податковий орган вважає, що електронний цифровий підпис що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю повинна належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Податкові накладні із вказаними реквізитами у позивача відсутні.

З матеріалів справи видно, що податкові накладні № 20 від 05.06.2013 р., № 25 від 11.04.2013 р., № 33 від 15.04.2013 р. які отримані позивачем від постачальника ТзОВ «Глобо-ЛТД» зареєстровані в ЄРПН особою яка має право електронного цифрового підпису та виписані за підписом особи яка складала податкові накладні.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На виконання вказаної норми КМ України постановою № 1246 від 29.12.2010р. затверджено Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.5 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов»язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою ( за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця ( отримувача ) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи за умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складення податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковою.

Як видно з матеріалів справи податковий орган не встановив розбіжностей з даними податкової накладної які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та з податковими накладними які виписані покупцю - позивачу по справі.

В податковому законодавстві не міститься норм які б передбачали, що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

Крім того, колегія суддів вважає протиправними висновки податкового органу що в порушення п. 198.6 ст. 198 та 201.10 ст. 201 ПК України позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ не підтверджену податковою накладною від 17.04.2013 р. № 25 ТзОВ «Глобо-ЛТД». Оскільки, як видно з матеріалів справи позивач надав податковому органу під час проведення перевірки оригінал вказаної податкової накладної яка зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією і відповідає вимогам ст. 201 ПК України. Єдине в чому виникла розбіжність, позивач ТзОВ АПК «Захід агросервіс» допустив механічну помилку в розділі 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, помилково вніс до вказаного Реєстру дату 17.04.2013 р. № 25 а згідно податкової накладної треба було зазначити 11.04.2013 р. № 25.

Податкова накладна від 11.04.2013 р. № 25 яка видана ТзОВ «Глобо-ЛТД» містить відомості про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному Реєстрі Податкових накладних, що підтверджується позначкою «х» в графі «Включено до ЄДРПН» даної податкової накладної.

З наказу ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних виписаних у попередніх періодах та оформлення на їх підставі податкового кредиту» видно, що порушення порядку заповнення ( оформлення ) податкової накладної яке позбавляє платника податку права на податковий кредит, вважається перш за все відсутність у податкові накладній хоча одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки ( ціна, вартість, номенклатура, кількість товару, тощо ). Недотримання інших формальних умов, не є підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.

Отже, позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ яка підтверджена податковою накладною № 25 від 11.04.2013 р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач дотримав вимоги п. 198.2 ст. 198, абз.9, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за період з травня 2013 р. по червень 2013 р. щодо правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних № 20 від 05.06.2013 р., № 25 від 11.04.2013 р. та № 33 від 15.04.2013 р.

Крім того, апеляційний суд вважає, що помилковими висновки податкового органу про те, що позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість не підтверджених податковими накладними які зазначені в п.п. 3.13.4 та п. 3.14 акту перевірки від 19.09.2013р.

З матеріалів справи видно, що при складені декларації з ПДВ за червень 2013 р. допущено механічні помилки в розділі 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних а саме: податкова накладна від 18.02.2013 р. № 66 на суму 2500 грн. яка виписана ТзОВ «Троянда» помилково внесена в розділ 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних із зазначенням дати виписки податкової накладної від 31.05.2013 р. № 66, інші реквізити без змін. Податкова накладні від 15.04.2013 р. № 1504007/0012 на суму 11162,84 виписана ТзОВ «Местінвест - СМЦ » помилково внесена в розділ 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних із зазначенням № 1504007, інші реквізити без змін. Податкова накладна від 23.05.2013 р. № 35 на суму 50000 виписана ПП «Галицький квалітет» помилково внесена в розділ 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних із зазначенням № 25, інші реквізити без змін.

Колегія суддів вважає, що позивач не порушив вимоги п. 198.6 ст. 198 ПК України та надані податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 ПК України. Податкові накладні включено в розділ 1 Реєстру отриманих та виданих податкових накладних постачальників.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, представлені позивачем податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України тому, податкові повідомлення-рішення № 122/0001391500, № 121/0001411500 та № 120/0001421500 від 02.10.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Захід агросервіс» задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року у справі за № 819/2377/13-а - скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 122/0001391500, № 121/0001411500 та № 120/0001421500 від 02.10.2013 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель