Ухвала суду № 54356276, 15.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № 804/2279/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційними скаргами Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати неправомірною та скасувати постанову відповідача від 20.01.2015 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 309797,85 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору ВП №46035044 від 20.01.2015 у розмірі 309797,85 грн.

В апеляційних скаргах Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційний скарг вказують, що постанову про стягнення виконавчого збору ВП №44923868 від 25.12.2014 виділено в окреме провадження, так як виконавче провадження ВП №44923868 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №14/219-10 від 24.09.2010, в межах якого постанову винесено, завершено відповідно до чинного законодавства.

20.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46035044 на підставі виділеної в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору ВП №44923868 від 25.12.2014 через невиконання боржником наказу Господарського суду Дніпропетровської області у наданий державним виконавцем строк. Таким чином, державний службовець діяв в межах наданих йому повноважень, а винесена постанова від 20.01.2015 відповідає вимогам чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Господарського суду Дніпропетровсьої області №14/219-10 від 24.09.2010 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровсьої області від 09.09.2010, яке набрало законної сили 24.09.2010 стягнуто з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на користь Відкритого акціонерного товариства «ДТЕК Павлоград вугілля» 2549173грн. 52коп. - основного боргу, 272013грн. 34коп. - інфляційних, 66359грн. 08коп. - 3% річних, 184696грн.57коп.- пені, 25500грн. - витрат на держмито, 236,00грн. - витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

07.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№44923868, відповідно до якої боржнику надано строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 14.10.2014.

Вказану постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 28.11.2014 ( а.с.101, 104)

Листом від 02.12.2014 Першотравенське міське ЖКП просило відповідача поновити термін для добровільного виконання виконавчого документа, зважаючи на його отримання після встановленого строку для самостійного виконання, встановленого державним виконавцем. ( а.с. 104)

12.12.2014 Відкритим акціонерним товариством «ДТЕК Павлоград вугілля» подано до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС заяву про повернення виконавчого документу у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 22)

25.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 309797,85 грн. Вказану постанову виділено в окреме провадження, так як виконавче провадження ВП №44923868 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №14/219-10 від 24.09.2010, в межах якого постанову винесено, завершено відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листів від 26.12.2014 та 28.12.2014 відповідачем направлено на адреси Першотравенського міського житлово-комунального підприємства та Відкритого акціонерного товариства «ДТЕК Павлоград вугілля» копії постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.12.2014

20.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№46035044 від 25.12.2014.

Законом України «Про виконавче провадження» регулюються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Положеннями статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Боржник зобов'язаний самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

В свою чергу, за приписами частин 1, 3, 4 статті 31 Закон № 606-ХІV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Зміст положень наведених правових норм, дає підстави колегії суддів для висновку, що державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 25 Закону № 606-ХІV.

У разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 35 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Законодавчо встановлена процедура поновлення строку добровільного виконання рішення не надає державному виконавцю право застосовувати заходи примусового виконання рішення у разі несвоєчасного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем після встановленого державним виконавцем строку для її добровільного виконання, що підтверджується наданими позивачем доказами.

При цьому, державним виконавцем не надано доказів своєчасного вручення позивачеві вказаної постанови.

Подана позивачем заява про продовження строку для добровільного виконання виконавчого документа залишена відповідачем без реагування.

Виходячи з положень зазначених норм закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), правової позиції, висловленої Верховним Судом України у Постанові від 28 січня 2015 року ( Справа №3-217гс14), сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує виконання судового збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на його примусове виконання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров