Ухвала суду № 54355980, 10.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14420/2015 Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

10 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Желепа О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про визнання недійсним додаткового договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2015 року в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про визнання недійсним додаткового договору - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

При цьому, заявником не було сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.10.2015 року апеляційну скаргу було залишено без руху.

Після чого, ОСОБА_1 сплатила судовий збір та подав до апеляційного суду документ, що підтверджував його сплату.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року залишено без змін.

08.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Апеляційного суду м. Києва з заявою про повернення судового збору. В заяві посилалась на те, що при подачі апеляційної скарги вона була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», про те на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху сплатила судовий збір, який не підлягав сплаті.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Незалежно від предмета та підстав позову та незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією висловленою ВСУ у постанові № 6-187цс15 від 18.11.2015 року, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Дана норма закону є спеціальною по відношенню до ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94/ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, вважаю, що судовий збір у розмірі 267 грн. 96 коп. підлягає поверненню ОСОБА_1

При цьому вважаю, що вимоги заяви ОСОБА_1 про перерахування судового збору на її банківський рахунок задоволенню не підлягають, оскільки кошти за подання апеляційної скарги були сплачені готівкою, то і повернення судового збору відбувається в аналогічному порядку за наявності оригіналу документу, що підтверджував його сплату та відповідного судового рішення.

Таким чином, заява про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.83 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И Л А :

Зобов'язати УДКС у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп., що був сплачений на розрахунковий рахунок 31210206700010, отримувач Апеляційний суд м. Києва, код отримувача 02894757, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, згідно квитанції № 14 від 10.11.2015 року.

Повернути ОСОБА_1 оригінал квитанції № 14 від 10.11.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя