Постанова № 54355260, 15.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа№ 911/3779/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: Ходарєва К.Г.

від відповідача: Желінська Т.М., Сторожук Л.О.

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в

особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової

електричної станції Публічного акціонерного товариства

"Центренерго"

на рішення

господарського суду Київської області

від 02.10.2015 року

у справі № 911/3779/15

за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в

особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової

електричної станції Публічного акціонерного товариства

"Центренерго"

про стягнення 362758,64 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1; ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 00131334) на користь Державного підприємства заводу "Електроважмаш" (61089, Харківська обл., м. Харків, Орджонікідзевський район, проспект Московський, буд. 299; ідентифікаційний код 00213121) 362758 (триста шістдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень) 64 коп. боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року супровідні послуги та 7255 (сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень) 18 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариства "Центренерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 20.07.2011 року між Державним підприємством заводом "Електроважмаш" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Замовник) укладено договір № 262-0711Т3В, згідно якого постачальник зобов'язався поставити замовнику на умовах договору електродвигуни та генератори змінного струму (комплект турбогенераторного обладнання ТГВ-330-2МУЗ) для блоку № 3 Трипільської ТЕС (далі - продукція), а замовник - оплатити та прийняти продукцію за ціною, в обсязі та в строки відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.5. договору постачальник зобов'язується надати замовнику супутні послуги, зазначені в п. 5.1. договору.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору ціна (вартість) договору складає 96600000 грн., в т.ч. ПДВ 16100000 грн та включає в себе вартість продукції та вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору. Валюта договору - гривня України. Валюта платежу - гривня України. Всі комісійні витрати за проходження платежів за договором у банку замовнику і банках кореспондентах оплачуються замовником, а в банку постачальника - постачальником. Ціна (вартість) договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Постачальником надаються послуги з виконання супроводу монтажу, пуско-налагоджувальних робіт, приймально-здавальних випробувань турбогенератора і навчання працівників замовника в кількості 3-х чоловік на об'єкті по статичній тиристорній системі збудження (далі - супровідні послуги) при виїзді фахівців постачальника на територію замовника. Загальна кількість людино-днів перебування персоналу постачальника при виконання вказаних робіт обмежена в рамках 110 людиноднів (п. 5.1. договору).

Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково тільки за згодою сторін.

12.08.2011 року між Державним підприємством заводом "Електроважмаш" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (Замовник) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 262-0711Т3В, згідно якої сторони дійшли згоди, що ціна (вартість) договору складає 91602000 грн, в т.ч. ПДВ 15267000 грн. та включає в себе вартість продукції та вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору.

Додатком № 3/1 до договору встановлено перелік платіжних етапів на комплект турбогенераторного обладнання типу ТГВ-330-2МУЗ, який включає в себе 23 етапи. Останній 23-ий етап оплати передбачений за фактом успішного проведення 72 годинних випробувань на станції, але не пізніше ніж 16 місяців від дати поставки продукції на площадку електростанції у сумі 9160200 грн. в строк до 22.09.2013 року.

На виконання п. 1.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року позивачем відповідачу поставлено обладнання на загальну суму 91239241,36 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи, у т. ч., актом проміжного приймання продукції № 22 від 29.10.2012 року, підписаним обома сторонами договору.

Крім того, позивачем на виконання п. 5.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року надано відповідачу супровідні послуги на загальну суму 362758,64 грн (91602000 грн (ціна договору) - 91239241,36 грн (вартість обладнання), що підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження, квитанціями з готелю та проїзними документами, а також актами виконаних робіт, на яких наявні підписи шеф-інженерів Державного підприємства заводу "Електроважмаш".

Позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок № 262-0711Т3В/23 від 14.03.2014 року, який залишився частково оплаченим відповідачем.

Як вбачається зі змісту платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014 року відповідач сплатив позивачу 8797441,36 грн за поставку комплекту турбогенераторного обладнання згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року.

09.07.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом № 248-351 від 08.07.2015 року, згідно якого позивач надіслав на адресу відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по супроводженню монтажу турбогенератора у відповідності з договором № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Відповідач у відповідь на вказаний лист позивача № 248-351 від 08.07.2015 листом № 30-3744 від 05.08.2015 року повідомив, що між сторонами підписаний акт звірки станом на 22.05.2014 року з підтвердженням заборгованості на користь позивача в сумі 8797441,36 грн., яка була оплачена 17.06.2014 року згідно платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014 року, що також підтверджено актом зустрічної перевірки Державної фінансової інспекції у 2015 році.

Відповідач, в порушення договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року, за отримані від позивача супровідні послуги на загальну суму 362758,64 грн не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" № 342/5/57-3 від 07.09.2015 року, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року супровідні послуги складає 362758,64 грн., що підтверджується довідкою АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" № 342/5/57-3 від 07.09.2015 року.

Предметом позову є вимоги про стягнення 362758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року супровідні послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Між сторонами виникли правовідносини з поставки та надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем на виконання п. 5.1. договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 надано відповідачу послуги із шеф-монтажу поставленого відповідачу обладнання на загальну суму 362758,64 грн (91602000 грн (ціна договору) - 91239241,36 грн (вартість обладнання)), що підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження, квитанціями з готелю та проїзними документами, а також актами виконаних робіт, на яких наявні підписи шеф-інженерів Державного підприємства заводу "Електроважмаш"; відповідач, в порушення договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року, за отримані від позивача супровідні послуги на загальну суму 362758,64 грн не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" № 342/5/57-3 від 07.09.2015 року, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року супровідні послуги складає 362758,64 грн, що підтверджується довідкою АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" № 342/5/57-3 від 07.09.2015року.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 362758,64 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 362758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 супровідні послуги підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктами 1.5., 5.1. договору передбачено надання позивачем відповідачу послуг з виконання супроводу монтажу, пуско-налагоджувальних робіт, приймально-здавальних випробувань турбогенератора і навчання працівників замовника.

Додатковою угодою № 2 до договору сторони погодили, що до ціни договору 91602000 грн. входить як вартість продукції так і вартість супровідних послуг, зазначених в п. 5.1. договору.

Враховуючи що вартість загалом поставленого та оплаченого відповідачем згідно договору обладнання складає 91239241,36 грн., а загальна ціна договору у редакції додаткової угоди № 2 - 91602000 грн, то вартість супровідних послуг, наданих згідно п. 5.1. договору складає 362758,64 грн. (91602000 грн. - 91239241,36 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як вбачається зі змісту платіжного доручення № t/1628 від 17.06.2014 року відповідач сплатив позивачу 8797441,36 грн. за поставку комплекту турбогенераторного обладнання згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011, а не за поставку обладнання та надані супровідні послуги, а згідно змісту підписаних відповідачем актів, останнім оплачено лише вартість обладнання, а не супровідні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представником позивача подано клопотання про зміну найменування позивача. Дане клопотання задовольняється колегією суддів.

Назву Держане підприємство завод «Електроважмаш» змінити на ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ».

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 362758,64 грн боргу за надані згідно договору № 262-0711Т3В від 20.07.2011 року супровідні послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2015 року у справі № 911/3779/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/3779/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна