Рішення № 54354875, 07.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015р. Справа№ 914/3640/15

Господарський суд Львівської області в складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач, м.Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Західенерго, м.Львів

про стягнення 6 217 561,88 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник (довіреність №35/26 від 02.02.2015р.), ОСОБА_3 представник (довіреність №35/18 від 22.12.2014р.);

від відповідача ОСОБА_4 представник (довіреність б/н від 02.03.2015р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Звукозапис розгляду даної судової справи здійснюється за клопотанням позивача за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено ОСОБА_1 акціонерним товариством Запорізький завод Перетворювач до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 6 217 561,88 грн., з яких 6 041 163,68 грн. основний борг, 39 860,20 грн. 3% річних та 136 538,00 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 26.10.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.11.2015р. Ухвалою суду від 18.11.2015р. розгляд справи відкладено на 07.12.2015р.

Представник позивача подав заяву (вх.№5709/15) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство Запорізький завод Перетворювач просить стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Західенерго 49 627,78 грн., з яких 13 287,78 грн. 3% річних та 36 340,00 грн. інфляційних втрат. У вказаному клопотанні позивач також просить повернути йому зайво сплачений судовий збір в розмірі 99 346,83 грн. Представники позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримали повністю, позов просили задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача подав клопотання (вх.№5698/15 від 04.12.2015р.) про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №908/5692/15 про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Однак, суд не вбачає неможливості у даній справі самостійно встановити обставини, які можуть бути встановлені в іншій справі, для вирішення даного спору по суті. Водночас слід зазначити, що розгляд даної справи відбувається в межах позовних вимог заявлених позивачем на підставі порушення відповідачем умов договору, який був підписаний повноважними представниками обох сторін. За таких обставин відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі. Разом з тим, відповідач у разі задоволення позову у справі №908/5692/15 не позбавлений права звернутись з заявою про перегляд даної справи за нововиявленими обставинами.

Крім того, представником відповідача подано відзив (вх.№52708/15 від 04.12.2015р.) на позовну заяву, в якому Публічне акціонерне товариство ДТЕК Західенерго проти позову заперечує з підстав, викладених у даному відзиві.

Щодо допущення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» суд зазначає, що остання є відокремленим підрозділом відповідача, і матеріали справи не містять доказів, що вказаний підрозділ може брати участь у судовому процесі від імені відповідача як сторона чи третя особа, разом з тим, вказаний відокремлений підрозділ не є стороною договору № П-618 від 08.09.2014р., відповідно не доведено яким чином результати розгляду даної справи вплинуть на права та обовязки ОСОБА_5 підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго». З огляду на викладене суд відмовляє у допущенні у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».

Даний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача (вх.№5709/15) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство Запорізький завод Перетворювач просить стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Західенерго 49 627,78 грн., з яких 13 287,78 грн. 3% річних та 36 340,00 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

08.09.2014р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством ДТЕК Західенерго (замовник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством Запорізький завод Перетворювач (підрядник) укладено договір №Л-618, відповідно до умов якого підрядник зобовязується у 2014-2015 роках виконати замовнику роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а замовник прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п.1.2. договору найменування робіт: «Реконструкція збудження генератора блоку №1 на ДТЕК Ладижинська ТЕС. Заміна автоматичного регулятора збудження, тиристорного перетворювача і трансформатора» (надалі - роботи), що включають: розробку проектно-кошторисної документації (стадія П і стадія РД); виготовлення обладнання; виконання демонтажних та монтажних робіт; пусконалагоджувальні роботи та навчання експлуатаційного персоналу.

Згідно із п.1.3. договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума цього договору становить 7 047 739,28 грн., що включає розробку проектно-кошторисної документації 566 728,80 грн., вартість обладнання 5 936 434,88 грн., виконання демонтажних та монтажних робіт 110 758,80 грн., а також пусконалагоджувальні роботи та навчання експлуатаційного персоналу 433 816,80 грн..

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за цим договором проводяться протягом 90 календарних днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг) про виготовлення обладнання, після підписання актів здачі-приймання виконаних проектних, демонтажних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт з навчання експлуатаційного персоналу та за умови надання підрядником належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно із п.5.5. договору роботи надаються з матеріалів та запасних частин підрядника, вартість яких входить до ціни договору.

Пунктом 5.13. договору передбачено, що підрядник разом з актами про виготовлення обладнання надає ТТН на транспортування виготовленого обладнання на теретиторію ДТЕК Ладижинська ТЕС та акт приймання-передачі обладнання на тимчасове зберігання до передачі в монтаж.

Відповідно до п.6.2.10. договору замовник має право відмовитись від прийняття результатів виконання робіт, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору шляхом направлення письмового повідомлення підряднику в строк до 3-х календарних днів з моменту виявлення невідповідності, і вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником взятих на себе зобовязань за цим договором.

Відповідно до специфікації до договору (додаток №4) оплата за обладнання проводитьcя протягом 90 календарних днів після поставки обладнання та підписання видаткових накладних, а оплата за виконані роботи проводиться протягом 90 календарних днів після підписання актів виконаних робіт.

Як стверджує позивач, ним було належним чином виконано умови договору, а саме було поставлено відповідачу обладнання та виконано роботи передбачені договором. Однак, як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору, не здійснивши повної оплати поставленого обладнання та виконаних робіт, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

За неналежне виконання умов договору позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 13 287,78 грн. 3% річних та 36 340,00 грн. інфляційних втрат.

Таким чином Публічне акціонерне товариство Запорізький завод Перетворювач звернулось до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 49 627,78 грн., з яких 13 287,78 грн. 3% річних та 36 340,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву. Зокрема Публічне акціонерне товариство ДТЕК Західенерго стверджує, що строк оплати за договором не настав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи 08.09.2014р. між сторонами укладено договір №Л-618, відповідно до умов якого позивач зобовязується у 2014-2015 роках виконати відповідачу роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а відповідач прийняти та оплатити ці роботи.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань за вказаним договором підтверджується накладною №07 від 01.04.2015р. на суму 1 580 000,00 грн., накладною №24 від 05.05.2015р. на суму 4 356 434,88 грн., актами приймання-передачі обладнання, а також актом №1 виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації (стадія П і стадія РД) від 30.06.2015р. на суму 566 728,80 грн.

Згідно накладних та актів, позивач передав відповідачу трансформатор ТМВП-4000\20 та систему тиристорного збудження ССТП-3500-465-2,5-УХЛ4 ИЖКМ. 651426.003.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач не погасив наявну у нього заборгованість в повному обсязі. Із поданого розрахунку позовних вимог, який долучено позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 287,78 грн. 3% річних та 36 340,00 грн. інфляційних втрат є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Щодо поданого відповідачем відзиву суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, відповідно до п.4.1. договору розрахунки за цим договором проводяться протягом 90 календарних днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг) про виготовлення обладнання, після підписання актів здачі-приймання виконаних проектних, демонтажних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт з навчання експлуатаційного персоналу та за умови надання підрядником належним чином оформлених податкових накладних.

Вимоги, викладені у позовній заяві, як відзначає відповідач, мотивовані тим, що у відповідності до умов Специфікації до договору (додаток 4) розрахунки за поставлене обладнання виконуються замовником протягом 90 календарних днів після поставки обладнання, підписання видаткових накладних. При цьому, відповідач стверджує, що позивач не зважає на п.4.1. договору.

Суд звертає увагу, що окрім накладних у матеріалах справи містяться акт приймання-передачі обладнання від 01.04.2015р., акт приймання-передачі обладнання від 05.05.2015р., акт № 1 від 30.06.2015р. виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації (стадія П і стадія РД) підписані обома сторонами без заперечень.

Окрім цього, сторонами як у договорі так і у специфікації визначено умови оплати протягом 90 календарних днів після підписання актів (накладних), що спростовує твердження відповідача про те, що на момент подання позову строк виконання зобовязання відповідачем не настав. Інших належних та допустимих доказів які спростовують неналежне виконання зобовязань відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №1525 від 15.10.2015р. на суму 93 263,43 грн. та платіжним дорученням №1570 від 03.11.2015р. на суму 7 301,40 грн. Тобто позивачем загалом сплачено 100 564,83 грн. судового збору.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки ціною позову відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог є 49 627,78 грн., то позивачу слід було сплатити 1 218,00 грн. судового збору. Враховуючи те, що позов слід задоволити повністю, керуючись нормами ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства ДТЕК Західенерго (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач (69069, м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, 9, код ЄДРПОУ 05755571) 13 287,78 грн. 3% річних, 36 340,00 грн. інфляційних втрат та 1 218,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 14.12.2015р.

Суддя Петрашко М.М.