Ухвала суду № 54353543, 14.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/6309/15

Є.У. № 321/570/15-ц

Головуючий у 1 інстанції:Мовчан О.Г.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.02.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 21600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк.».

Відповідно до умов укладеного договору, кредитний договір складається з заяви позичальника, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів банку». Згідно п.3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку. За умовами укладеного договору відповідач зобов'язався погасити кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31 січня 2015 року становить 24576,65 грн. та складається з: 11631,98 грн. - заборгованість за кредитом;10033,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1264,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).1146,51 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив, тому позивач просить стягнути зазначену заборгованість.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 24576 гривень 65 копійок, яка складається з наступного: 11631,98 грн. - заборгованість за кредитом;10033,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1264,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією,а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:500,00 грн. - штраф (фіксована частина).1146,51 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 245 грн. 77 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 24576.65 грн., суд першої інстанції, виходив з того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином.

З таким висновком суду можна погодитись.

Судом встановлено, що 14.02.2007 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 21600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем була отримана картка за № НОМЕР_1 зі строком дії до 01. 2013 року, що також не заперечувалося представником відповідача в суді апеляційної інстанції. Оригінал картки був оглянутий в суді апеляційної інстанції та її копія приєднана до матеріалів справи.

Згідно п. 5.4 Умов та Правил надання банківських послуг, термін погашення кредиту - щомісячно за минулий місяць, а також згідно заяви від 14.02.2007 року - порядок погашення по кредиту щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості по кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що прострочена заборгованість виникла 30.11.2012 року. Відповідно до виписки по рахунку останні погашення були здійсненні відповідачем 05.11.2012 року у сумі 200.00 грн. та 08.01.2013 року у сумі 206.00 грн. ( а.с.4-6 , а.с. 56-90)

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14).

У справі, яка переглядається, встановлено, що дія картки закінчилася 01 січня 2013 року , з позовом банк звернувся 29.04.2015 року, тобто в межах строку позовної давності.

Встановлено, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Наведені у апеляційній скарзі доводи ґрунтуються на припущеннях та висновків суду не спростовують.

Таким чином, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: