Ухвала суду № 54352872, 10.12.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4828/13-ц

Провадження № 4-с/346/33/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області в складі: судді Пятковського В.І.,

секретаря Ільницької О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит» на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

Представник скаржника звернувшись до суду із даною скаргою, яку підтримав у судовому засіданні, посилається на те, що на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 187183,19 грн.

10 грудня 2014 року по даній справі відкрито виконавче провадження № 45788902 на підставі постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2.

Також в рахунок погашення вищезазначеної заборгованості перед банком, Коломийським міськрайонним судом 29 вересня 2014 року прийнято рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме комерційне приміщення, що в м. Коломиї по вул. Шевченка, 2/2, що є власністю боржниці ОСОБА_3. Примусове виконання цього рішення суду розпочато 03 грудня 2014 року на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Охрима про відкриття виконавчого провадження № 45693856.

Однак 04 березня 2015 року головний державний виконавець ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 своєю постановою закінчив виконавче провадження № 45788902 з огляду на фактичне виконання рішення суду - оплату суми боргу ОСОБА_3, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1.

Ствердив, що боржниця дійсно погасила заборгованість перед банком, однак виконала інше судове рішення, а тому головний державний виконавець Микицей не вправі був завершувати вказане виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду від 05 лютого 2014 року.

Вважає дану постанову незаконною, такою, що порушує ряд статей Закону України «Про виконавче провадження», а тому просить суд поновити строк звернення до суду для подання цієї скарги, визнати протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 04 березня 2015 року та скасувати вищевказаний документ.

Вказує, що на даний час за кредитним договором № 1432 pv 3-07 від 15 серпня 2007 р. продовжує існувати заборгованість, яка станом на 27 жовтня 2015 року становить:

-сума строкової заборгованості за тілом кредиту - 11376,40 дол. США;

-сума простроченої заборгованості по тілу кредиту 4 031,28 дол. США;

-сума заборгованості по процентах за користування кредитом 2597,14 дол. США;

-сума заборгованості по щомісячній комісії 1767,41 грн.

Крім того рішення суду від 05 лютого 2015 р. підлягає виконанню до часу існування правових підстав для здійснення відповідної заборгованості (виконання умов кредитного договору), що регулює кредитні правовідносини між банком з однієї сторони та позичальником і поручителем з другої сторони, оскільки кредитний договір не припинено та не визнано у встановленому законом порядку недійсним, а закінчення виконавчого провадження відносно ОСОБА_4 позбавляє їх можливості стягувати з нього як поручителя заборговані суми..

Головний державний виконавець Микицей у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та вказав, що у нього на виконанні перебувало рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року по справі № 346/4828/13-ц, на підставі якого з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1432 pv3-07 від 15 серпня 2007 року в розмірі 187183,19 грн.

В подальшому Коломийським міськрайонним судом 29 вересня 2014 року винесено рішення по справі № 346/3293/14-ц на підставі якого вирішено в рахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору № 1432 pv3-07, що був укладений 15 серпня 2007 року між АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» та ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме належне останній комерційне приміщення.

Зазначив, що 27 лютого 2015 року боржниця ОСОБА_3 погасила заборгованість перед банком, на підтвердження чого надала відповідне платіжне доручення № 1, що послужило причиною закриття ним, головним державним виконавцем, виконавчого провадження з підстав фактичного повного виконання рішення суду.

Наголосив, що в обох вищезазначених справах фігурує один і той же кредитний договір № 1432 pv3-07, укладений між банком і ОСОБА_3, а тому, коли остання погасила заборгованість перед банком на виконання рішення суду від 29 вересня 2014 року по справі № 346/3293/14-ц, вона одночасно погасила заборгованість, стягнуту з неї та її поручителя рішенням суду від 05 лютого 2014 року по справі № 346/4828/13-ц.

Крім того зазначив, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є солідарними боржниками перед банком, то виконання ОСОБА_3 зобовязання по оплаті встановленої судом суми боргу в межах виконавчого провадження по виконанню рішення від 29 вересня 2014 року по справі № 346/3293/14-ц, автоматично припиняє зобовязання іншого солідарного боржника ОСОБА_4 по оскаржуваному виконавчому провадженню.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши та вивчивши наявні при справі докази у їх сукупності, суд доходить до наступних висновків.

Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року у справі № 346/4828/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № 1432 pv3-07 від 15 серпня 2007 року в розмірі 187183,19 грн.

У звязку з непогашенням боржниками заборгованості по вищезазначеному рішенні суду, 29 вересня 2014 року Коломийським міськрайонним судом постановлене ще одне рішення, по справі № 346/3293/14-ц, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки належне позичальниці ОСОБА_3 комерційне приміщення, що в м. Коломиї по вул. Шевченка, 2/2, яким забезпечувалося виконання останньою взятих зобов»язань по виконанню вищезазначеного кредитного договору.

05 лютого та 29 вересня 2014 року, відповідно, на виконання вказаних рішень суду видано виконавчі листи.

03 грудня 2014 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Охрим відкрив виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду по справі № 346/3293/14-ц від 29 вересня 2014 року, а постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 10 грудня 2014 року відкрито виконавче провадження на виконання рішення суду по справі № 346/4828/13-ц від 05 лютого 2014 року.

Як вбачається з даних платіжного доручення № 1 від 27 лютого 2015 року боржниця ОСОБА_3 оплатила на рахунок відділу ДВС Коломийського МРУЮ 207408,98 грн. на погашення боргу згідно з рішенням суду по справі № 346/3293/14-ц.

З постанови державного виконавця Охрима від 03 березня 2015 року видно, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 346/3293/14-ц завершено через повне виконання рішення суду.

Аналогічний процесуальний документ виніс 04 березня 2015 року і головний державний виконавець Микицей по виконанню виконавчого листа по справі № 346/4828/13-ц з підстав фактичного і повного виконання рішення суду, посилаючись на вищезазначене платіжне доручення.

Зі скаргою на вказану постанову банк звернувся до суду 23 вересня 2015 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, проте суд вбачає за необхідне поновити скаржнику строк на оскарження постанови головного державного виконавця з тих підстав, що копія оскаржуваної постанови на адресу банку не надходила, а представник скаржника ознайомилася зі змістом постанови 10 вересня 2015 року, що видно із копії відповідної заяви, а скаргу до суду було подано 21 вересня 2015 року, тобто в останній день визначеного законом строку, з врахуванням вихідного дня.

Представник скаржника стверджує, що зазначена вище постанова головного державного виконавця Микицея є незаконною через закриття ним виконавчого провадження на основі документа, який підтверджує виконання боржницею іншого судового рішення, проте на думку суду це не так, виходячи із наступного.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 383 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.

Згідно з ст. 384 ЦПК Українискарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності до п. 1-3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює такі заходи у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

На підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не визначено переліку документів на підставі яких державний виконавець встановлює фактичне виконання боржником (солідарними боржниками) рішення суду в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що постановленню обох вищезазначених рішень судом передувало укладення кредитного договору № 1432 pv3-07 між банком та позичальницею ОСОБА_3, за виконання якою зобов»язань поручився ОСОБА_4. Порушення позичальницею умов кредитного договору призвело до стягнення з неї і поручителя суми боргу у судовому порядку, а невиконання рішення суду послужило причиною звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, обидва виконавчі провадження стосуються одного і того ж кредитного зобов»язання, виконання якого позичальницею зумовили закінчення виконавчих проваджень, так як у державних виконавців були всі законні підстави для встановлення факту погашення позичальницею заборгованості перед банком.

Водночас суд враховує положення закону щодо припинення обов»язку солідарних боржників перед кредитором у разі виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників, а тому вважає, що сплата позичальницею ОСОБА_3 суми боргу перед банком автоматично припинила зобовязання боржника ОСОБА_4, а тому винесення головним державним виконавцем оскаржуваної постанови є законним.

Суд не погоджується із позицією представника банку, що закінчення оскаржуваного провадження позбавляє можливості для банку повторно звернутися до боржника і кредитора із позовними вимогами погашення існуючого боргу до його остаточного виконання згідно договірних умов.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного та ст.ст. 8, 11, 12, 39, 49, 50, 75, 82 Закону України «Про виконавче провадження», 543 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 383-385 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Поновити публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 та Кредит» строк для подання скарги на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 при винесеннні постанови про закінчення виконавчого провадження від 04 березня 2015 року.

Відмовити публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 та Кредит» у задоволенні вищевказаної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом п»яти днів з дня отримання копії.

Суддя П'ятковський В. І.