Вирок № 5434778, 15.06.2009, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-35, 2009 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Галича Ю.М.,

при секретарі: Курляк Л.Г.,

за участю прокурора: Калітенка С.О.,

адвокатів: ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця смт. Ставище Київської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором ПП „Лукойл-Україна”, не одруженого, постраждалого внаслідок аварії на Чоронобильській АЕС 4-ої категорії, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 8 січня 2009 року, близько 16 години, керуючи автомобілем ВАЗ-21070 зі швидкістю близько 80 км\год., державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на 124 км. + 200 м. автодороги Київ-Одеса, в напрямку м. Київ, поблизу с. Іванівка Ставищенського району Київської області, проявив неуважність, не урахував дорожні умови, невірно оцінив дорожню обстановку, створив загрозу для життя і здоров”я громадян, виїхав за межі проїзної частини на узбіччя, де скоїв наїзд на ОСОБА_4, який знаходився на правому, відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 узбіччі, після чого допустив зіткнення з автомобілем „NISSAN MICRA”, державний номерний знак НОМЕР_2. Унаслідок наїзду ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 41 д від 14 квітня 2009 року при проведенні судово-медичної експертизи встановлено, о у ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження: садна в області обличчя, закрита черепно-мозкова травмв із струсом головного мозку; закрита травма грудної клітки із переломами ребер зліва, відкритий осколковий перелом середньої треті обох кісток лівої гомілки. Вище описані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету ( предметів), могло утворитись в результаті ДТП, в строк та при обставинах, зазначених в постанові. По ступеню тяжкості ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_6, вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України – Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дані порушення Правил дорожнього руху перебувають в прямому причинному зв’язку з скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, а саме спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю, суду показав, що він 8 січня 2009 року, близько 16 години, керуючи автомобілем ВАЗ-21070, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на 124 км. + 200 м. автодороги Київ-Одеса, в напрямку м. Київ, поблизу с. Іванівка Ставищенського району Київської області, в наслідок заносу автомобіля не впорався з керування даного автомобіля та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який знаходився на правому узбіччі, відносно напрямку руху автомобіля, після чого допустив зіткнення з автомобілем „NISSAN MICRA”, державний номерний знак НОМЕР_2.

Заявлений до нього цивільний позов ОСОБА_4 на суму 704, 85 грн. визнає, а моральну шкоду на суму 35 000 гривень він визнає частково на 8 тисяч гривень. Позов прокурора Ставищенського району на користь Київської клінічної лікарні на ШМД на суму 1881, 56 грн. визнає повністю.

Крім повного визнання своєї вини підсудним , в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, його винність в судовому засіданні також підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який суду показав, що 8 січня 2009 року 8 січня 2009 року близько 16 години на 125 км. автодороги Київ – ОСОБА_5 в напрямку м. Київ він їхав до міста Київ в автомобілі своєї знайомої. На даному кілометрі автодороги знайома не впоралась з керуванням та виїхала на зустрічну смугу руху та з”їхала у кювет. Після того вони витягли автомобіль на узбіччя дороги і його знайома повернулась на смугу руху в напрямку м. Київ. Його знайома сиділа за кермом автомобіля, а він вийшов протерти задне скло автомобіля. В якийсь момент втратив свідомість нічого не зрозумівши. До свідомості прийшов в Ставищенській ЦРЛ.

- показами свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що 8 січня 2009 року 8 січня 2009 року близько 16 години на 125 км. автодороги Київ – ОСОБА_5 в напрямку м. Київ вона разом із своїм знайомим ОСОБА_4 їхала в м. Київ. На даному відрізку дороги не впоралась із керуванням та переїхала на зусрічну смугу руху і зїхала в кювет. Сторонні особи допомогли витягнути автомобіль на дорогу. Ушкоджень вона та її знайомий не отримали, автомобіль також не отримав пошкоджень. Після цого вона переїхала на смугу руху в напрямку м. Київ і зупинилася на узбіччі для очищення автомобіля від снігу. Вона сиділа за кермом, а ОСОБА_4 очистив спочатку переднє скло, а потім пішов чистити задню частину автомобіля від снігу. В той час вона відчула удар у задню частину свого автомобіля. Вийшовши на вулицю, побачила, що в снігу на узбіччі лежав ОСОБА_4, а на місці де раніше він був знаходився автомобіль ВАЗ-21070, державний номерний знак НОМЕР_1, який зіткнувся з її автомобілем.

Окрім цього вина підсудного підтверджується: протоколом огляду місця події від 8 січня 2009 року; протоколом огляду транспортних засобів від 8 січня 2009 року (а.с. 23, 24, 29-33); протоколом оглдяду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп”яніння № 41 від 8 січня 2009 року (а.с. 22); висновком судово-автотехнічної експертизи № 127 А від 16 лютого 2009 року (а.с. 55); висновком судово-медичної експертизи № 31 від 5 березня 2009 року (а.с. 59); висновком судово-медичної експертизи № 41 від 14 квітня 2009 року (а.с. 63-64).

Суд виключає з обвинувачення порушення підсудним п.п.1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху поскільки вони носять загальний характер і їх порушення не перебуває в прямому причинному звязку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного доведена і його дії кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утримання матір інваліда 3-ої групи, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4-ої категорії.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відшкодувння збитків на користь Ставищенської центральної районної лікарні.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, являється постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на утриманні має матір, яка є інвалідом 3-ої групи, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням без позбавленням права керувати транспортними засобами та покласти на нього обов’язки відповідно до п.п. 2), 3)) ч. 1 ст. 76 КК України бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного умов ст.ст. 69, 69-1 КК України, проте підстав для їх застосування не знаходить.

Вирішуючи питання прокурора Ставищенського району в інтересах Київської клінічної лікарні ШМД на суму 1881, 56 грн., суд вважає, що з підсуднього слід стягути вказані кошти, оскільки затрати на лікування потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні підтверджені довідкою Київської клінічної лікарні ШМД, і дана сіму визнається підсудним. Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської ЦРЛ на суму 907, 36 гривень, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду оскільки підсудний добровільно сплатив дані витрати, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 20 від 30 квітня 2009 року, а прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про залишення вказаного позову без рогляду.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди на суму 704, 85 гривні і яку відповідач визнає повністю, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню. Позов в частині стягнення моральної шкоди на суму 35 000 гривень, який відповідач визнає частково, на суму 8000 гривень, підлягає частковому задоволенню, оскільки як встановлено в судовому засіданні позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок дорожньої пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_3, і в звязку з цим йому була заподіяна моральна шкода внаслідок вчиненого злочину, перенесених фізичних та моральних стражданнях і з врахуванням цих обставин суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню на суму 20 (двадцять) тисяч гривень.

Із підсудного ОСОБА_3 також слід стягнути судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області на проведення автотехнічної експертизи в сумі 656 грн. 88 коп.,

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та зобов’язати його, відповідно до п.п. 2), 3) ч. 1 ст. 76 КК України, не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Київської клінічної лікарні ШМД задоволити повністю, стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської клінічної лікарні ШМД, м. Київ, вул. Братиславська, 3, р/р 35426002001136 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код по АКПО 00184945, матеріальні збитки в сумі 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одну) гривню 86 копійок.

Позов прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської ЦРЛ на суму 907 (дев”ятсот сім) гривень 36 копійок залишити без розгляду в зв”язку з добровільною сплатою підсудним даних витрат.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково, стягнувши із ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 85 копійок на користь ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, та частково задоволити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди на суму 20 (двадцять тисяч) гривень, а всього задоволити позовні вимоги на суму 20704 (двадцять тисяч сімсот чотири) гривні 55 копійок, в решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, р/р 35222002000460 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713, на проведення автотехнічної експертизи в сумі 656 (шістсот п”ятдесят шість) гривень 88 копійок, .,

Речові докази по справі – автомобіль ВАЗ - 21070, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, залишити власнику ОСОБА_3; автомобіль „NISSAN MICRA”, державний номерний знак НОМЕР_2 – залишити власнику ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

Суддя