Рішення № 54346234, 08.12.2015, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3426/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.,

за участю секретаря - Снігирьової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк", в інтересах якого на підставі довіреності діє Качмар Анна Іванівна, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, суд

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року до суду надійшла позовна заява ПАТ "Ідея Банк", в інтересах якого на підставі довіреності діє Качмар Анна Іванівна, про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль LIFAN 520, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також стягнення судових витрат. Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

15 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 910.23676, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 88508,94 гривень на купівлю транспортного засобу LIFAN 520, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,99 % на рік. Строк користування кредитними коштами за кредитним договором - до 15 серпня 2018 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов"язань між ПАТ "Ідея Банк" та відповідачем 28 серпня 2013 було укладено договір застави транспортного засобу LIFAN 520, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

ПАТ «Ідея Банк» було надано ОСОБА_2 кредит у визначеному розмірі, проте відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору станом на 09 листопада 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 18902,80 гривень.

Тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про звернення стягнення на предмет застави - транспортного засобу.

Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.46), представник позивача в судове засідання не прибув, але надав до суду заяву щодо розгляду справи без його участі ( а.с. 39).

Відповідача ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.47). Однак відповідач в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив справу розглянути без його участі (а.с.48).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 910.23676, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 88508,94 гривень на купівлю транспортного засобу LIFAN 520, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,99 % на рік. Строк користування кредитними коштами за кредитним договором - до 15 серпня 2018 року (а.с. 13-18).

В забезпечення виконання кредитних зобов"язань між ПАТ "Ідея Банк" та відповідачем 28 серпня 2013 було укладено договір застави транспортного засобу LIFAN 520, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 19-20).

На підставі договору застави обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.24-25, 26-27).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути у тому числі і примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. ст. 525,526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач зобов"язався виконувати умвои договору, шляхом щомісячної сплати інуїтетних платежів в сумі 2151,90 грн.(а.с.17,32-33).

Однак відповідач перестав виконувати умови договору з березня місяця 2015 року, в результаті чого станом на 09.11.2015 року виникла заборгованість в розмірі 18902,80 грн., яка складається з основного бергу 16496,55 грн., прострочених процентів в сумі 2180,94 грн. та строкових процентів в розмірі 225,31 грн.(а.с.34-37).

Відповідно до ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Вимога, яка може виконуватися у майбутньомі, відповідно до ст. 573 ЦК України також може бути забезпечена заставою.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 590 ЦПК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави являються обгрунтованими та такми, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Але відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 року суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають

сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають

задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета

забезпечувального обтяження або передачі його в управління на

період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження

шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з

процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні суду, являється одним із заходів примусового виконання судових рішень.

Тому наведене дозволяє дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову повністю.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке. Згідно із ст. 79 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. ПАТ «Ідея Банк» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 1218,00 грн., що підтверджено наданим позивачем меморіальним ордером № 1795_39 від 13.11.2015 року (а.с.3). За цих обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 525-527, 530, 572, 590 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ст. ст. 3,4,8,10,60, 79,88,169,209,213,224,226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити повністю.

В рахунок погашення кредитних зобов"язань ОСОБА_2, ІНПП НОМЕР_2, за кредитним договором № 910.23676 від 15.08.2013 року у розмірі 18902)вісімнадцять тисяч дев"ятсот дві),80 грн., які складаються з основного боргу в сумі 16496,55 грн., прострочених процентів в сумі 2180,94 грн. та строкових процентів в розмірі 225,31 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль LIFAN 520,2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ м. Слов"янськ при УДА1 ГУМВС України в Донецькій області 14.08.2013 року, шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" відімепні власника за ціною не нижче ринкової,визначеною незалежним суб"єктом оціночної діяльності.

Надати ПАТ "ІДЕЯ БАНК" усі права та повноваження на відчуження автомобіль LIFAN 520,2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ м. Слов"янськ при УДА1 ГУМВС України в Донецькій області 14.08.2013 року, у тому числі, але не виключно : проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах - отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов"язані з продавжем автомобіля, тощо.

Вилучити у ОСОБА_2, ІНПП НОМЕР_2, який зареєстрований по АДРЕСА_1, або в інших осіб, транспортний засіб, який являєиться предметом застави - автомобіль LIFAN 520,2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ м. Слов"янськ при УДА1 ГУМВС України в Донецькій області 14.08.2013 року,, та передати його на період до реалізації в управління Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК»(код ЄДРПОУ 19390819, адрес реєстрації вул. Вавілова,11 м. Львів,79008).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНПП НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК»(код ЄДРПОУ 19390819, адрес реєстрації вул. Вавілова,11 м. Львів,79008) в рахунок відшкодування судових витра 1218(одну тисячу двісті вісімнадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -