Справа №265/3266/15-ц
Провадження №2/265/1587/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2015 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Щербіна А.В., при секретарі Карповій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2015 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1» (надалі ПАТ «ПУМБ») звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позову зазначив, що 07 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №6232834 (надалі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору, ПАТ «ПУМБ» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 28000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобовязалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,49 процента річних та повернути кредит частинами і розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором, але не пізніше 07 грудня 2017 року.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №6284774 від 07.04.2008 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого, ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобовязань за Кредитним договором.
Як вказує ПАТ «ПУМБ», ОСОБА_2 сплачувала проценти за користування кредитом з моменту видачі кредиту та по 14 вересня 2014 року включно, але згодом, ОСОБА_2 перестала своєчасно виконувати грошові зобовязання за Кредитним договором.
Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за Кредитним договором, ПАТ «ПУМБ» направив 06.02.2015 року їй вимогу про дострокове повернення протягом 60 днів всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Вказана вимога була особисто отримана ОСОБА_2 14.02.2015 року та у встановлений строк не виконана.
Таким чином, станом на 11.05.2015 року (включно) заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором склала 14097,94 долара США, еквівалент 980,86 доларів США та 19591,00 гривню.
Вважаючи, що предявлення позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як солідарних боржників на підставі кредитного договору та договору поруки, є належним способом предявлення вимоги до поручителя, ПАТ «ПУМБ», посилаючись, зокрема на ст.ст. 554, 611, 629, 1048, 1050 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ПАТ «ПУМБ» просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як з солідарних боржників на свою користь заборгованість за Кредитним договором станом на 11.05.2015 року (включно), а саме: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12968,49 доларів США; заборгованість за несплаченими процентами в розмірі 1129,45 доларів США; суму пені за порушення строків виконання зобовязань за Кредитним договором в еквіваленті 700,86 доларів США; суму штрафів за порушення обовязків, передбачених пп.4.3.2-4.3.6 Кредитного договору в еквіваленті 280,00 доларів США; суму штрафів за порушення обовязків щодо поновлення дії договорів страхування в розмірі 19591,00 гривень, а також понесені судові витрати.
Письмових заперечень проти позову до суду не надходило.
В судовому засіданні, 01 жовтня 2015 року представник ПАТ «ПУМБ» ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, повідомила суд, що за наявною у банка інформацією, відповідач ОСОБА_4 помер 22.11.2012 року, про що Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області було складено відповідний актовий запис №1530 від 23.11.2015 року та видане свідоцтво про смерть. Надала копію відповідного свідоцтва.
Відповідно до інформації, одержаної в порядку передбаченому ч.3 ст.122 ЦПК України від Орджонікідзевскього РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На вказану адресу судом неодноразово надсилалися судові повістки про виклик. Однак, у призначений час відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, хоча про місце і час судового розгляду справи була повідомлена належним чином, заяву про розгляду справи за її відсутності до початку судового засідання до суду також не подала (а.с.51, 57, 70).
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
29 жовтня 2015 року до суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява, в якій вона повідомила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглянути без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 07 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір. Відповідно до умов вказаного Кредитного договору, ПАТ «ПУМБ» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 28000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобовязалася використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,49 процента річних та повернути кредит частинами і розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором, але не пізніше 07 грудня 2017 року.
Відповідно до п.3.1.3 Кредитного договору, проценти за користування кредитом повинні сплачуватися ОСОБА_2 в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1, який підписується Сторонами та є невідємною частиною цього Договору.
Згідно з п.3.2.1 Кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязана здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Додатку №1, який підписується Сторонами та є невідємною частиною цього Договору (а.с.10).
Відповідно до ч.2 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно з ч.2 ст.60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а ч.4 цієї статті передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§1.Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частина 2 ст.1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок невиконання зобовязань за Кредитним договором, станом на 02.02.2015 року ОСОБА_2 мала перед банком прострочену заборгованість у розмірі 560,90 доларів США (а.с.20).
12.02.2015 року банком року на адресу ОСОБА_2 була відправлена вимога №MPL-44/31 від 06.02.2015 року про дострокове повернення протягом шістдесяти днів з дати отримання цієї вимоги всієї суми кредиту в сумі 13618,74 долара США та процентів по кредиту (а.с.21-23).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем ПАТ «ПУМБ», станом на 11.05.2015 року розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед банком складає 14097,94 долара США, з яких 12968,49 доларів США заборгованість за сумою кредиту; 1129,45 доларів США заборгованість за непогашеними процентами по кредиту (а.с.7).
Доказів того, що заборгованість за Кредитним договором була погашена ОСОБА_2 перед банком у встановлений строк суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 14097,94 долара США, з яких 12968,49 доларів США заборгованість за сумою кредиту; 1129,45 доларів США заборгованість за непогашеними процентами по кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ «ПУМБ» є доказом порушення ОСОБА_2 своїх зобовязань перед ПАТ «ПУМБ».
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.2 Кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення ОСОБА_2 строків виконання зобовязань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, ОСОБА_2 зобовязана сплатити на вимогу банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (надалі НБУ), що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобовязань за кожен день прострочення.
Також, пунктом 5.4 Кредитного договору сторони погодили, що за кожний випадок порушення ОСОБА_2 обовязків щодо поновлення дії договорів страхування, ОСОБА_2 зобовязана сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку має бути укладений договір страхування.
Також, пунктом 5.5 Кредитного договору, сторони погодили, що за кожний випадок порушення ОСОБА_2 обовязків, передбачених пп.4.3.2 4.3.6 Кредитного договору, ОСОБА_2 зобовязана сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту (а.с.11).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем ПАТ «ПУМБ», станом на 11.05.2015 року розмір нарахованої банком відповідачу ОСОБА_2 пені: за період з 16.04.2015 року по 11.05.2015 року за порушення строків сплати кредиту складає 545,27 долара США, за порушення строків сплати процентів по кредиту за період з 16.10.2014 по 11.05.2015 року складає 146,59 доларів США, а всього 700,86 доларів США (а.с.7-8).
При цьому суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», м.Маріуполь було включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Проте, 05.11.2014 року дію вказаного розпорядження було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р.
Отже, вимоги ПАТ «ПУМБ» про стягнення суми пені, яка була нарахована банком за період з 16.10.2014 року по 04.11.2014 року за порушення строків сплати процентів за кредитом в розмірі 1,97 доларів США стягненню з ОСОБА_2 не підлягає.
Також з вказаного розрахунку вбачається, що сума штрафу за ненадання ОСОБА_2 банку документів щодо свого фінансового стану, становить 280,00 доларів США, а сума штрафу за невиконання ОСОБА_2 умов страхування складає 19591,00 гривня.
Таким чином, виходячи з офіційного курсу НБУ на день ухвалення рішення, стягненню підлягає сума пені в розмірі 15995,14 гривень ((700,86 1,97) х 22,886491), а також сума штрафу в розмірі 25999,22 гривень (6408,22 (280,00 х 22,886491) + 19591,00).
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми судового збору у розмірі 3297,71 гривень також є обгрутнованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_2, то суд виходить з того, що у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), з огляду на положення ст.607 ЦК України, ч.1 ст.608 ЦК України, а також сутність поруки як особистого зобовязання відповідати за належне виконання основного зобовязання, позовні вимоги банку в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за Кредитним договором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за Кредитним договором №6232834 від 07.04.2008 року станом на 11.05.2015 року (включно), а саме: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12968,49 доларів США; заборгованість за несплаченими процентами в розмірі 1129,45 доларів США; суму пені за порушення строків виконання зобовязань за Кредитним договором в розмірі 15995,14 гривень; суму штрафу за порушення зобовязань за Кредитним договором в розмірі 25999,22 гривень, а також суму судового збору у розмірі 3297,71 гривень.
3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
6. Позивач та інші особи, які беруть участь у справі, крім відповідача, а також особи, які не брали участі у справі, крім відповідача, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, крім відповідача, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
7. Відповідачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя А.В.Щербіна
Судове рішення № 54337736, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 29.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/3266/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: