Вирок № 54336818, 14.12.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18148/15-к

Провадження №1-кп/761/884/2015

В И Р О К

іменем України

14 грудня 2015 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючої - судді Щебуняєвої Л. Л.,

при секретарі - Тарасенко О.С.,

за участю :

прокурорів - Тонканцова Г.О., Адамів Ю.Я.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12015100100006113 від 28 травня 2015 року,

за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, судимого 12 липня 2004 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 19 листопада 2008 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,10 липня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,12 серпня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.190,ч.4 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, повторно, за наступних обставин:

Так, 28 травня 2015 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, знаходячись на першому поверсі в під'їзді №2 будинку АДРЕСА_1 вийшовши із квартири не зачинили вхідні двері на замок. У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 через незачинені двері проник у житло, а саме до квартири АДРЕСА_1 де таємно, повторно, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: шкіряний гаманець торгівельної марки «Колінс», вартістю 349 гривень 00 коп., в якому знаходилися три кредитні картки «Приватбанку», а також дисконтні картки магазинів «Фора», «Сільпо», «Добра аптека, Низькі ціни», «Брокард», «Колінс», які для потерпілої матеріальної цінності не становить, після чого залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Усього ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно на загальну суму 349 гривен 00 коп., чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав, пояснив, що 28 травня 2015 року, у денний час,він приходив до свого знайомого за ім'ям ОСОБА_4, з яким він домовився зустрітися в будинку №20-а по вул. Салютній в м. Києві. Він зайшов до під'їзду будинку, вирішив необхідні питання на сходовій клітині між третім та четвертим поверхом зі знайомим. Після чого він вийшов з під'їзду будинку та пішов до магазину за сигаретами. Через декілька хвилин, коли він повертався з магазину, його перестрів чоловік та став безпідставно звинувачувати у крадіжці з квартири гаманця, в якому знаходилися кредитні картки, викликав працівників міліції. Працівники міліції, у його присутності, стали оглядати прилеглі до будинку території та виявили біля будинку по вул. В.Піка кредитні картки. При проведенні огляду місця події він слідчому представився вигаданим ім'ям як ОСОБА_5. Винним себе не визнає, оскільки він крадіжку майна з квартири АДРЕСА_1 не вчиняв.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона разом з чоловіком ОСОБА_6 мешкають в квартирі АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі. В травні 2015 року вона разом з чоловіком вийшли з квартири, при цьому вхідні двері на ключ не зачиняли. Знаходилися посад з під'їздом будинку, курили. Коли вони виходили з квартири, вона звернула увагу на те, що біля входу до під'їзду раніше невідомий їй ОСОБА_2 розмовляє з чоловіком похилого віку з їх під'їзду, але не придала цьому значення. Бачила, як ОСОБА_2 піднімався поверхом вище. Приблизно через декілька хвилин ОСОБА_2 вибіг з під'їзду. Вона та чоловік зайшли до квартири, де встановили, що належний їй шкіряний гаманець торгівельної марки «Колінс», в якому знаходилися три кредитні картки «Приватбанку», дисконтні картки, який лежав на морозильній камері в коридорі квартирі вкрадений. Вони з чоловіком відразу запідозрили у вчиненні крадіжки ОСОБА_2 Чоловік пішов на вулицю в надії знайти його. Через декілька хвилин неподалік будинку чоловік зупинив ОСОБА_2, викликав працівників міліції. Коли приїхали працівники міліції, ОСОБА_2 в її присутності говорив про те, що він гаманець викинув та покаже місце, куди саме. Слідчим в ході проведення огляду місця події, за вказаним ОСОБА_2 місцем, було виявлено та вилучено викрадене у неї майно.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 показав, що навесні 2015 року, він разом з дружиною ОСОБА_3 вийшли з квартири на вулицю, знаходилися поруч з під'їздом будинку, курили. При цьому не зачинили вхідні двері своєї квартири, яка розташована на першому поверсі. В цей час до під'їзду зайшов раніше невідомий ОСОБА_2, який через декілька хвилин вийшов з під'їзду будинку та побіг. Вони з дружиною зайшли до квартири та виявили, що викрадено шкіряний гаманець дружини, який знаходився на морозильній камері у коридорі квартири, неподалік від вхідної двері до квартири та в якому знаходилися кредитні картки «Приватбанку», дисконтні картки. Він запідозрив у вчиненні крадіжки саме ОСОБА_2, вийшов на вулицю та став його шукати. Знайшовши ОСОБА_2, він привів того до будинку та викликав працівників міліції. ОСОБА_2 зізнався, що він вчинив крадіжку гаманця, показав місце - по вул .В. Піка у м. Києва, де він викинув кредитні картки, де їх в ході проведення огляду місця події слідчим в присутності понятих було виявлено та вилучено.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується наступними доказами, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 28 травня 2015 року, відповідно до якого вбачається, що місцем події є квартира АДРЕСА_1, вхідні двері до квартири та замки не пошкоджені, при вході розташований коридор, в якому знаходиться морозильна камера «Веко», зверху якої знаходяться різні речі. В ході проведення огляду ОСОБА_3 пояснила, що у коридорі, на зазначеній морозильній камері знаходився її гаманець, який був викрадений;

- протоколом огляду місця події від 28 травня 2015 року та фототаблицею до нього, який проводився у присутності ОСОБА_2, який представився вигаданим ім'ям як ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зареєстрований у

АДРЕСА_2, з якого вбачається, що місцем події є ділянка місцевості розміром 5х5 метрів, яка розташована позаду будинку №7/43 по вул. В. Піка в м. Києві, що представляє собою ґрунтовий газон з трав'яним покровом, на відстані 3 метрів від зазначеного будинку та 5 метрів від проїзної частини по вул. В.Піка у м. Києві, на яку указав ОСОБА_2, як на місце, куди він викинув викрадені речі. Під час огляду місця події ОСОБА_2 зазначив, що на даному газоні він викинув викрадені пластикові магнітні банківські картки. В ході огляду на зазначеній ділянці, на відстані приблизно 3 метрів одна від іншої виявлено пластикові картки :1) «Приватбанк» НОМЕР_1; 2) «Приватбанк» НОМЕР_2, які вилучено;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 28 травня 2015 року, відповідно до якої вилучені 28 травня 2015 року під час огляду місця події біля будинку №7/43 по вул. В.Піка в м. Києві, на яке вказав ОСОБА_2, банківські картки: «Приватбанк» НОМЕР_1 ; «Приватбанк» НОМЕР_2 визнані в якості речових доказів у кримінальному провадженні;

- довідками з ПАТ КБ «Приватбанк»: від 29 травня 2015 року №150529/521, відповідно до якої ОСОБА_3 станом на 29 травня 2015 року має в ПАТ КБ «Приватбанк» рахунки - карта універсальна НОМЕР_2, карта універсальна НОМЕР_3 та довідкою від 29 травня 2015 року №150529/256, відповідно до якої ОСОБА_3 станом на 29 травня 2015 року має в ПАТ КБ «Приватбанк» рахунки - карта універсальна НОМЕР_1, чим підтверджується факт належності виявлених та вилучених в ході огляду місця події 28 травня 2015 року двох банківських карток «Приватбанку» саме потерпілій ОСОБА_3 та факт скоєння зазначеного злочину ОСОБА_2;

- довідкою від 20 червня 2015 року про вартість викраденого шкіряного гаманця торгівельної марки «Колінс» в мережі Інтернет, яка складає 349 гривень;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2015 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 серед пред'явлених їй для впізнання чотирьох осіб, впізнала ОСОБА_2, який був розміщений під №3, як чоловіка, якого вона бачила, коли той вийшов із під'їзду будинку, де вона проживає, після чого у квартирі виявила крадіжку гаманця;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2015 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 серед пред'явлених йому для впізнання чотирьох осіб, впізнав ОСОБА_2, який був розміщений під №2, як чоловіка, якого він бачив, коли той вийшов із під'їзду будинку, де він проживає, після чого у квартирі виявили крадіжку гаманця;

- оглянутими у судовому засіданнями речовими доказами - банківськими картками «Приватбанк» - НОМЕР_1; «Приватбанк» НОМЕР_2.

Суд не приймає до уваги та вважає неналежним доказом у зазначеному кримінальному провадженні протокол пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2015 року ,з фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 серед пред'явлених йому для впізнання чотирьох осіб, впізнав ОСОБА_2, який був розміщений під №2, як чоловіка, який намагався відкрити вхідні двері до його квартири, оскільки він за своїм змістом не встановлює факти і обставини, що мають значення для даного кримінального провадження.

Клопотання захисника щодо визнання недопустимими доказами у зазначеному кримінальному провадженні протоколу огляду місця події від 28 травня 2015 року 2015 року, яким є квартира АДРЕСА_1, протоколів пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2015 року за участю потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, не може бути задоволено, оскільки воно не засновано на законі, суперечить вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства. Зазначені докази отримані у порядку, передбаченому КПК України.

Протокол огляду місця події від 28 травня 2015 року, в ході якого з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення крадіжки з квартири гаманця потерпілої ОСОБА_3 було оглянуто місце події - квартира АДРЕСА_1, складений у відповідності до вимог ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначена слідча дія проводилася безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, з ініціативи самої потерпілої та за її добровільною згодою на проведення огляду місця події, про що також зазначала потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні.

У відповідності до ч.3 ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Протоколи пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2015 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_3,свідок ОСОБА_6 серед пред'явлених ним для впізнання осіб, впізнали ОСОБА_2, як чоловіка, якого вони бачили, коли той вийшов із під'їзду будинку, де вони проживають, після чого у квартирі виявили крадіжку гаманця, складені слідчим з дотриманням вимог ст.ст.228, 231 КПК України, тому підстави для їх визнання недопустимими доказами у суду відсутні.

Також відсутні підстави для визнання в якості недостовірного доказу довідки від 20 червня 2015 року щодо вартості викраденого шкіряного гаманця торгівельної марки «Колінс», оскільки зазначена в ній вартість відповідає дійсній ринковій вартості шкіряного гаманця торгівельної марки «Колінс» на час вчинення кримінального правопорушення, в судовому засіданні учасниками судового провадження, в тому числі і обвинуваченим, не порушувалися питання щодо незгоди з зазначеною вартістю гаманця, яка становить 349 гривен.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність -з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, вчиненого повторно.

При цьому суд відкидає доводи обвинуваченого щодо не вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються здобутими по кримінальному провадженню зазначеними доказами у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, повторно, а тому ці його дії кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі та неможливим обрати відносно нього покарання не пов'язане з позбавленням волі, або інший вид покарання.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України покарання призначене ОСОБА_2 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року за ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України зі звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки виконується самостійно.

Тобто, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за даним вироком в період відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду.

В зв'язку з чим, на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_2 за даним вироком суду, суд вважає за необхідне повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України,при цьому вирок Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року за ч.2 ст. 190 КК України слід виконувати самостійно.

Речові докази у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 100 КПК України : дві банківські картки «Приватбанк» НОМЕР_1, НОМЕР_2, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, слід передати за належністю їх власнику - потерпілій ОСОБА_3

Вилучені при затриманні ОСОБА_2. відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28 травня 2015 року : мобільний телефон марки «Nokia1280», imei НОМЕР_4 два шнурки, ремінь, ланцюжок металу білого кольору з хрестиком, браслет, слід передати за їх належністю - ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_2 за даним вироком повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначивши до відбуття ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

Покарання, призначене ОСОБА_2 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року за ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України зі звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 28 травня 2015 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, у виді тримання під вартою - залишити без зміни.

Речові докази: дві банківські картки «Приватбанк» НОМЕР_1, НОМЕР_2, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - передати за належністю їх власнику - потерпілій ОСОБА_3

Вилучені при затриманні ОСОБА_2. відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28 травня 2015 року: мобільний телефон марки «Nokia1280», imei НОМЕР_4 два шнурки, ремінь, ланцюжок металу білого кольору з хрестиком, браслет - передати за їх належністю ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_2, прокурору.

Суддя Л.Л.Щебуняєва