Рішення № 54333544, 16.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/12452/15-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 24 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Якухно О.М.,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року КП «Житомиртеплокомуненерго» звернулося до суду позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за послуги централізованого опалення, посилаючись на те, що відповідач проживає та є власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 не сплачує за надані послуги централізованого опалення, у звязку із чим утворилась заборгованість за період з 01 жовтня 2010 року до 01 травня 2014 року у розмірі 8620,59 грн..

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27 жовтня 2015 року позов задоволено. З ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто 8620, 59 грн. заборгованості за надані послуги станом на 01.05.2014 року та 243,60 грн. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, мотивуючи наступним.

Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК Українизобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборотуабо інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтями20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором абозаконом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Послуги з теплопостачання та водовідведення надаються споживачам відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правилами).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 6). КП «Житомиртеплокомуненерго» надає послуги централізованого опалення. Сума заборгованості відповідача за спожиті послуги за період з01.10.2009 року до 01.05.2014 року становить 8620,59 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що суми за спожиті послуги в період з жовтня 2009 р. до травня 2014 р. нараховувалися по квартирі, уповноваженим власником якої є відповідач, на підставі чинних на момент нарахування тарифів, та відображені у виписці по особовому рахунку та у розрахунку обороту по особовому рахунку(а.с.7-8).

Із даних по особовому рахунку видно, що остання проплата за спожиті послуги відповідачем здійснена у лютому 2010 року, в подальшому ОСОБА_2Є за надані йому послуги не сплачував.

26 червня 2014 року Богунським районним судом м. Житомира було видано судовий наказ про стягнення заборгованості із ОСОБА_2, який було скасовано ухвалою того ж суду від 19.05.2015 року.

У судовому засіданні під час розгляду справи в порядку позовного провадження представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.5ст. 261 ЦК Україниза зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Перебіг позовної давності переривається : вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого борг або іншого обов'язку, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ст. 264 ЦК України)

За змістом ч.3ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Якщо суд визнає поважними причинами пропущення позовної давності, порушене право підлягає застосуванню.

В суді першої інстанції відповідач послався на пропуск строку позовної давності, а томі він підлягає застосуванню.

Позивач у червні 2014 року подавав заяву на видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 8620,59 грн. і суддею Богунського районного суду м.Житомира 26 червня 2014 року винесено відповідний судовий наказ, який скасований за заявою боржника 19 травня 2015 року.

Позов подано до суду 15.01.2015 року, а тому колегія суддів вважає строк позовної давності по вимогах за період з жовтня 2009 року по травень 2011 року включно пропущеним.

В той же час, колегія суддів вважає поважною причину пропуску строку позовної давності по вимогах за період з червня 2011 р. по 20 серпня 2012 р., оскільки позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу у червні 2014 року і після отримання ухвали суду про скасування судового наказу подав до суду відповідний позов.

На підставі викладеного, з урахуванням наданих позивачем розрахунків суми боргу (а.с. 7, 8), з відповідача підлягає стягненню заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з червня 2011р. по травень 2014року в розмірі 5910, 19 грн., а у задоволенні решти вимог слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

За таких обставин, суд першої інстанції, зробивши висновки, що не відповідають обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права й порушивши норми процесуального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності. Оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимогст. 88 ЦПК Українипозивачу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, присуджуються понесені і документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 167, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

АпеляційнускаргуОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2015 року скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позову Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з червня 2011року по травень 2014 року в розмірі 5910, 19 грн та витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 167, 49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності до суду.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: