Ухвала суду № 54332186, 09.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 рокусправа № 808/1929/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року

у справі № 808/1929/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна"

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення №112030000/2014/000218/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації №112030000/2014/00273 від 10.10.2014р.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод" Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2014/000218/1 від 10.10.2014 року та картку відмови у митному оформленні товару № 112030000/2014/00273 від 10.10.2014 року за ВМД № 112030000/2014/017931 від 09.10.2014 року.

Позов позивача обґрунтовано тим, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними, додатково витребувані відповідачем документи мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені розбіжності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано прийняті Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № №112030000/2014/000218/1 від 10.10.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00273 від 10.10.2014 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені постанови в повному обсязі.

Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 09 лютого 2012 ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М.Кузьміна укладено контракт № 13120156 з компанією "Intercommodities SA" (Швейцарія) , щодо поставки феровольфраму.

10 жовтня 2014 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М.Кузьміна» відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00273 у зв'язку з виявленими розбіжностями, а саме: документи, які надані для оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності: 1) в надісланій сканованій копії п. 4 контракту від 09.02.2012 року № 13120156 зазначено, що вантажовідправник згідно з додатком №1, але в додатку № 1 специфікації № 389 від 22.09.2014 - відсутній вантажовідправник товару; 2) відповідно надісланої копії специфікації № 389 від 22.09.2014, контракту від 09.02.2012 № 13120156, інвойсу від 22.09.2014 № TU-14-030 оцінювані товари ввозились на умовах поставки DAP Запоріжжя, разом з тим в недоброякісній сканованій копії інвойсу від 22.09.2014 №12166 визначено, що продавець продає товар на умовах FCA Rotterdam; 3) сертифікат якості б/н від 15.04.2014 має посилання на реферацію № ММ2014-0088GZ, на зазначену референцію мається посилання референції б/н від 22.04.2014, але до митного контролю цей документ не наданий.

Про виявлені розбіжності декларанта повідомлено засобами електронного зв'язку.

У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 4) копію декларації країни відправлення товару.

10.10.2015 декларантом надані пояснення та повідомлено, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи на момент декларування надаватись не будуть (а.с.38). У наданих поясненнях позивач повідомив: щодо першої неточності: в специфікації зазначено, що відправник - Продавець або агент продавця; щодо другої неточності: контракт з третіми особами, рахунок та специфікацію з третіми особами надано в якості додаткових документів. Продавець не зобов'язаний купувати матеріали на аналогічних умовах, що й ПАТ "Дніпроспецсталь"; щодо третьої неточності: реліз на момент декларування надавався.

Щодо вимоги про надання додаткових документів позивач повідомив відповідача, що рахунки про оплату комерційних, посередницьких послуг не має можливості надати, оскільки такі не залучалися; на момент декларування виписка з бухгалтерської документації відсутня, оскільки немає правових стосунків з виробником товару; на момент декларування надавалися документи з розрахунку ціни продажу, розрахунки транспортних витрат; каталоги, специфікації, прейскуранти та прайс-листи надати можливості не має, оскільки ціна формується в результаті торгів; транзитна декларація надавалася в момент декларування.

Позивачем надано відповідачу усі необхідні документи та наявні на момент декларування.

Проте, позивачу відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови. Підставою для відмови в митному оформленні товару стала невідповідність заповнення графи 33 ВМД «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, порушення вимог статей 55,64 МК України.

Також митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 112030000/2014/000218/1 від 10.10.2014 року.

Згідно зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів від 10.10.2014 року № 112030000/2014/000218/1 митним органом визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача, з використанням шостого (резервного) методу.

Не погодившись із такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що митним органом безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товару, а також не застосовано перший метод визначення ціни такого, оскільки позивачем для цього було надано усі належні документи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Підстави для відмови у митному оформлені товарів визначені у ч. 6 ст. 54 МК України, відповідно до якої, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідно до ст. 54 МК України, контролюючий орган вправі відмовити в митному оформлені товарів лише у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У ч. 3 цієї ж статті визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

За результатами перевірки правильності визначення митної вартості товарів, яка зазначається декларантом під час здійснення митного оформлення, контролюючий орган вправі прийняти одне з наступних рішень: 1) визнати заявлену декларантом митну вартість; 2) прийняти письмове рішення про коригування митної вартості в порядку визначеному статтею 55 МК України.

Порядок прийняття одного з вищезазначених рішень врегульований «Правилами заповнення декларації митної вартості», які затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (далі - Правила).

Пунктами 2.3, 2.5-2.6 зазначених вище Правил визначено, що запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів контролюючий орган здійснює консультації щодо вибору методу визначення митної вартості в порядку ч. 4 ст. 57 МК України, а також витребовує необхідні документи шляхом зазначення їх переліку в графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, що кожна партія товарів, що підлягає митному оформленню, носить індивідуальний характер, а тому митні органи позбавлені права використовувати раніше прийняті рішення про коригування митної вартості до іншої партії товарів, що в подальшому ввозяться декларантом, оскільки будь-яких винятків з процедури, яка встановлена ч. 3 ст. 54, ст. 55 МК України, законодавство не містить.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України має право:

1. упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2. письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3. здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4. проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 Митного кодексу України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5. звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6. застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

Як вбачається з повідомлення декларанту( додаток до ДМВ-1), митний орган витребовує додаткові документи у зв'язку з тим, що : 1) В п.4 контакту від 09.02.2012 № 13120156 зазначено, що вантажовідправник згідно з додатком № 1, але в додатку № 1 специфікації № 4089 від 12.11.2014 п.6 - відсутній вантажовідправник товару.2)В надісланій, скасованій копії контракту від 09.02.2012 № 13120156 та специфікації до нього № 409 від 12.11.14 недоброякісні відбитки печаток та підписи уповноважених осіб;3) У додатково наданій МД країна відправлення NL000396 відсутня цінова інформація по товару «Оксид молібдену», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням положень ст.52 Митного кодексу України. Зазначена МД не може бути використана для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару ; 4) наданий документ 01-2012-ІС АВВ від 30.12.13 не придатний для використання в роботі; 5) відомості зазначені в Листі від 24.11.14 № 264/2014 не підтвердженні документально; 6) додатково наданий лист № 265/2014 від 24.11.14не може вважатися випискою із оборотньо - сальдової відомості, тому що не містить необхідних реквізитів передбачених для вказаного документу; 7) у додатково наданій копії висновку від 17.11.2014 № ОИ-688 недоброякісний відбиток печатки.

Проте, як вбачається з поданих до митного оформлення як основних так і додаткових документів, митний орган безпідставно вважає зазначені причини розбіжностями, оскільки: 1) Відповідно до додатку № 1 специфікації № 409 від 12.11.2014 року наявна інформація щодо відправника: Продавець або агент за дорученням продавця. Крім того, відомості про вантажовідправника в даному випадку не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, оскільки поставка здійснювалась на умовах DAP Запоріжжя. А тому усі ризики і витрати до місяця поставки несе продавець; 2 При огляді судом документів вбачається, що відбитки печаток та підписи уповноважених осіб більш ніж якісні. 3) У митній декларації країни відправлення наявна уся інформація для обчислення митної вартості товару, а саме: ціна у EURO, вага брутто, назва підприємства та назву товару.4) Документ 01-2012-ІСАВВ від 30.12.13 є чинною контракту, тому придатний до використання;5) відомості зазначені в Листі від 24.11.14 № 264/2014підтвердженні додатково наданим рахунком від перевізника № 16590 від 24.11.14 року.6) додатково наданий лист № 265/2014 від 24.11.14 має усі необхідні реквізити для такого виду документу носить суто інформаційний характер;7) Висновок № ОИ-688 має більш ніж якісний відбиток печатки та придатний для використання.

Отже, посилання позивача щодо надання необхідних документів для підтвердження правильності визначення митної вартості товару за основним методом ґрунтуються на матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що висновки Запорізької митниці стосовно неможливості визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем за ціною договору, є необґрунтованими та такими, що не відповідають основним засадам митного контролю, і відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 808/1929/15 - залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030001; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва