Постанова № 54332065, 10.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2015 року № 826/13983/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кротюка О.В. , суддів Літвінової А.В. Мазур А.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України провизнання протиправним та скасування наказу від 26.02.2015 №217 Обставини справи:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати п. 7.1. Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.02.2015 №217 «Про затвердження рішень Атестаційної комісії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 26.02.2015», в частині позбавлення ОСОБА_1 доктора юридичних наук, доцента, як офіційного опонента, строком на два роки права участі в атестації наукових кадрів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно, всупереч ст. 58 Конституції України прийнято вказаний наказ в частині нього, оскільки застосовано норми ч. 6 ст. 6 Закону України «Про вищу освіту», які станом на здійснення рецензування і захисту дисертації у вказаному законі відсутні.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив

Наказом Міністерства освіти і науки України №217 від 26.02.2015 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 26.02.2015», зокрема, п. 7.1. на підставі ч. 6 ст. 6 Закону України «Про вищу освіту» та п. 26 Порядку у зв'язку з порушенням п. 14 Порядку щодо використання текстових запозичень, ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело, що виявлено під час проведення Міністерством експертизи дисертації здобувача наукового ступеня доктора юридичних наук ОСОБА_2 позбавлено строком на два роки права участі в атестації наукових кадрів офіційних опонентів ОСОБА_1, доктора юридичних наук (далі - Наказ №217)

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч закону, а, відтак, просить скасувати його в частині, що стосується особисто нього.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено відповідачем оскаржуване рішення в частині позивача прийнято з огляду на те, що останній при підготовці відгуку на дисертацію ОСОБА_2 не виявив плагіату (текстових запозичень), у той час коли, опонент (позивач по справі) відповідає за об'єктивність і високу якість підготовленого ним відгуку. Судом встановлено, що захист дисертації ОСОБА_2 здійснювався 26.03.2014.

Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника регулює Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567 (далі - Порядок №567).

Так, п. 18 вказаного порядку регламентовано, що з метою забезпечення незалежності експертизи для захисту дисертації спеціалізованою вченою радою призначаються офіційні опоненти з числа компетентних учених із спеціальності, за якою подано дисертацію.

Офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає спеціалізованій вченій раді відгук, оформлений відповідно до вимог МОН. У разі коли відгук не відповідає визначеним вимогам, спеціалізована вчена рада повертає його офіційному опоненту для доопрацювання або замінює офіційного опонента (п. 19 Порядку №567).

У відповідності до п. 3.8. Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2014 №1059, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.10.2011 за № 1170/19908 (далі - Положення) офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає до ради відгук, у якому визначаються ступінь актуальності обраної теми, обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизна, повнота їх викладу в опублікованих працях, а також робить висновок про відповідність дисертації вимогам Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 N 423 (далі - Порядок).

Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і якість підготовленого ним відгуку. Рада має право повернути офіційному опонентові для доопрацювання відгук, якщо він не відповідає вказаним вимогам, або замінити офіційного опонента. Копії письмових відгуків офіційних опонентів рада видає здобувачеві не пізніше ніж за десять днів до захисту дисертації.

В той же час, згідно п. 26 Порядку №567 у МОН розглядаються документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів та проводиться експертиза дисертацій з метою здійснення контролю за дотриманням спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, про що готується висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. МОН може надсилати дисертацію та атестаційну справу здобувача для додаткового розгляду (колективного рецензування):

- до іншої спеціалізованої вченої ради в установленому МОН порядку;

- до вищого навчального закладу або наукової установи.

Додатковому розгляду (колективному рецензуванню) обов'язково підлягає докторська дисертація, яка за рішенням МОН подана спеціалізованій вченій раді раніше п'ятирічного строку після здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня, вживає заходів, зокрема:

* вказує на недоліки під час розгляду дисертації та проведення її захисту;

* звужує профіль ради;

* пропонує керівнику вищого навчального закладу або наукової установи, в якій утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря;

* позбавляє офіційних опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів;

* припиняє діяльність ради з визначенням строку, протягом якого нове клопотання про утворення ради не подається.

Аналіз вказаного в сукупності дає підстави стверджувати, що заходи, зокрема позбавлення офіційних опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів можливе у випадку встановленого порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів

Відповідач у свої запереченнях покликається на п. 14 Порядку №567, згідно якого якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки. У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Суд відхиляє вказані покликання, оскільки п. 14 Порядку №567 жодним чином не встановлює права та обов'язки офіційного опонента, а регулює виключно обов'язок здобувача відзначити факт використання у дисертації та в авторефераті ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки. При цьому, вказаним пунктом встановлено правові наслідки у разі не дотримання зазначених вимог саме для здобувача, а не для офіційного опонента.

Окрім того, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, щодо наявності підстав для застосування до позивача заходу позбавлення участі в атестації наукових кадрів, оскільки останнє можливо у випадку встановленого Міністерством освіти і науки України порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, у той час, коли зі змісту Наказу №217 судом не вбачається встановлення відповідачем вказаних обставин, зокрема зазначенням нормативно-правових актів, які порушені спеціалізованою вченою радою.

При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що останнє прийнято на підставі ч. 6 ст. 6 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII)

Згідно присів вказаної норми, до захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня. Виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що Закон № 1556-VII, у тому числі ч. 6 ст. 6 цього закону набрав чинності 06.09.2014.

Між тим, у редакції Закону України «Про вищу освіту» 17.01.2002 N 2984-III (далі - Закон N 2984-III), який діяв на час захисту дисертації - 26.03.2014, у тому числі, підготовки позивачем відгуку, статтею 6 було встановлено структуру вищої освіти. Зміст ч.6 ст. 6 Закону № 1556-VII, у редакції, що діє на даний час, в Законі N 2984-III відсутній.

Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення в частині ОСОБА_1 було застосовано норми того законодавства, яке на момент виникнення спірних відносин не діяло.

Згідно ст. 55 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, на думку суду, застосування до позивача ч. 6 ст. 6 Закону № 1556-VII не відповідає загальним принципам права, зокрема ст. 58 Конституції України, а оскаржуване рішення є протиправним і, відповідно, таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає на необхідне додати, що рішення про відмову у видачі диплома доктора юридичних наук ОСОБА_2 на підставі висновку, офіційним опонентом якого був ОСОБА_1 скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2015 по справі №826/7544/14, яка набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015.

В контексті зазначеного, приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, позивачем в порядку ч. 1 статті 71 КАС України доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, у той час коли відповідачем на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище вставного судом.

Оскільки, адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід відшкодувати позивачу.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 7.1. наказу Міністерства освіти і науки України від 26.02.2015 №217 «Про затвердження рішень Атестаційної комісії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 26.02.2015», в частині позбавлення ОСОБА_1 доктора юридичних наук, доцента, як офіційного опонента, строком на два роки права участі в атестації наукових кадрів.

Судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, б. 10, код ЄДРПОУ 38621185).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Головуючий Суддя О.В. Кротюк

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур