Постанова № 54331679, 10.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року № 2а-3902/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Шугало С.А.

за участю:

представника позивача - Золотого Я.М.

представника відповідача - Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що реалізація послуг з механізованого прибирання вулиць здійснювалась на підставі договорів про закупівлю з районними адміністраціями Львівської міської ради, які укладались між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, тому договірна ціна є звичайною ціною відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, комунальне підприємство самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до статуту та не є підпорядкованим районним адміністраціям, які фінансуються з місцевого бюджету. Ні комунальні підприємства, ні районні адміністрації не відповідають за зобов'язаннями один одного. Просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова від 23.10.2009 №0002292320/0/24912/10 та №0002282320/0/24913.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, а також письмовим додатковим поясненням та уточненні позовних вимог, просив позов задовольнити. Зокрема, посилається на те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012, у справі №2а-3719/10/1370 задоволено адміністративний позов Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства №1339 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, третя особа на стороні позивача - Львівська міська рада, про скасування рішення №332 від 21 грудня 2009 року про застосування санкцій за порушення державної дисципліни, якими було встановлено юридичні факти, які не потребують наступного доказування, а саме про те, що при формуванні тарифів на чергування по механізованому прибиранню спецтехнікою позивач правомірно врахував витрати нарахування на амортизацію машин, фонд оплати праці ремонтних та допоміжних працівників.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав пояснення аналогічні запереченням на адміністративний позов та додатковим поясненням до цього заперечення. Зокрема, зазначив, що в ході проведеної планової перевірки ЛКАТДП № 1339 за період з 01.01.2008 року до 30.06.2009 року здійснювало реалізацію послуг з механізованого прибирання вулиць за цінами, нижчими ніж звичайні ціни на такі роботи - послуги. У зв'язку з проведенням реалізації зазначених послуг за цінами нижчими ніж звичайні ціни на такі роботи (послуги), а саме в ціну робіт не враховано суму фактично (понесених) витрат при наданні послуг, серед яких амортизація основних засобів, що використовувались при наданні послуг, заробітна плата працівникам безпосередньо зайнятим на виробництві та інші, позивачем занижено валовий дохід у сумі 1583827,17 грн. Крім того, зазначає про здійснення позивачем реалізації послуг з механізованого прибирання вулиць пов'язаним особам, а тому вартість таких послуг була визначена за методом «витрати плюс» (витратний), за яким ціна визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. Встановлення факту реалізації послуг за цінами нижчими за звичайні стало підставою для розрахунку зобов'язання з податку на додану вартість виходячи зі звичайних цін. Просить в позові відмовити.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку Львівського комунального автотранспортно - дорожнього підприємства №1339 (далі ЛКАТДП №1339) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 рік.

За результатами проведеної перевірки 14.10.2009 складено Акт № 409/23- 2/ 05523814, яким встановлено порушення:

- підпунктів 1.20.5/1; 1.20.9.; пункту 1.20.; пункту 1.32; статті 1, підпунктів 7.4.1. пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до зниження податку на прибуток підприємства всього в сумі 159 401,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 року в сумі 143 664, 00 грн. за ІІ квартал 2009 року в сумі 15737,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податок на прибуток за І півріччя 2008 року в сумі 98 638,00 грн. та за І півріччя 2009 року в сумі 946227,0 грн.

- пункту 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до зниження в сумі 31288,00 грн. та зменшено значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 249946,00 грн.

Згідно Акту перевірки зазначені висновки зроблено у зв'язку з тим, що у період з 01.01.2008 по 30.06.2009 позивач здійснював реалізацію послуг з механізованого прибирання вулиць Галицької, Личаківської, Залізничної, Франківської, Шевченківської районних адміністрацій Львівської міської ради.

У зв'язку з проведенням реалізації зазначених послуг за цінами нижчими ніж звичайні ціни на такі роботи (послуги), а саме в ціну робіт не враховано суму фактично (понесених) витрат при наданні послуг, серед яких амортизація основних засобів, що використовувались при наданні послуг, заробітна плата працівникам безпосередньо зайнятим на виробництві та інші, позивачем занижено валовий дохід у сумі 1583827,17 грн.

Податковий орган в Акті зауважив про здійснення позивачем реалізації послуг з механізованого прибирання вулиць пов'язаним особам, а тому вартість таких послуг була визначена за методом «витрати плюс» (витратний), за яким ціна визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку.

Встановлення факту реалізації послуг за цінами нижчими за звичайні стало підставою для розрахунку зобов'язання з податку на додану вартість виходячи зі звичайних цін.

Податковим органом встановлено порушення порядку формування та застосування тарифів на послуги з благоустрою (чергування спецтехніки) внаслідок завищення граничного рівня рентабельності в період з 24.12.2008 по 01.12.2009, що призвело до порушення рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06. 2006 року № 661 «Про граничний рівень рентабельності» та отримання необґрунтованої виручки в розмірі 262602,36 грн.

За результатами перевірки 23.10.2009 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0002292320/0/24912/10 та №0002282320/0/24913.

Не погодившись із вказаними податковими повідомлення-рішеннями Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» оскаржило їх до суду.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.04.2011 №381 Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство №1339 було перейменовано у Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор», яке є правонаступником ЛКАТДП №1339.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Галицька, Личаківська, Залізнична, Франківська, Шевченківська районні адміністрації є структурними підрозділами Львівської міської ради.

Відповідно до п.1.1. Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради (всі інші районні адміністрації м.Львова діють на підставі аналогічних Положень), остання є виконавчим органом Львівської міської ради.

Згідно з пунктом 3.1. вказаного Положення, найвищою посадовою особою районної адміністрації є голова районної адміністрації, який здійснює управління районною адміністрацією, виступає від її імені та несе персональну відповідальність за виконання завдань районної адміністрації.

У розділі 4 Положення передбачено повноваження районної адміністрації. Зокрема, до повноважень у сфері житлово-комунального господарства відноситься забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство №1339 підпорядковане та підзвітне Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, що підтверджується Статутом підприємства, затвердженого Наказом від 13.07.2009 року № 339.

Відповідно до п.3.4. Статуту Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємство №1339 підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, Власника та Уповноваженого органу. Держава, Власник, Уповноважений орган не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства.

Пунктом 3.6 Статуту встановлено, що Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки.

Відносини Підприємства з іншими підприємствами та організаціями і громадянами у сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів - п.9.5 Статуту.

Згідно з пунктом 1.26 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №334/94-ВР) пов'язаною особою є особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

З аналізу наведених документів та норм чинного законодавства вбачається, що ЛКАТДП № 1339 та районні адміністрації м. Львова, між якими укладалися договори по наданню послуг механізованого прибирання вулиць, не є пов'язаними особами.

Пунктом 7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено оподаткування операцій пов'язаними особами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги) , що діяли на дату такого продажу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товари і послуги, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Підпунктом 1.1 п.1. Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2006 №661 «Про граничний рівень рентабельності» встановлено граничний рівень рентабельності під час формування цін (калькуляцій) і тарифів на послуги, що надаються підприємствами і організаціями, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова та погоджено ці питання для підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності.

Наказами Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 01.07.2008 року №332 та від 10.11.2008 року № 594 «Про тарифи на послуги з механізованого прибирання» підприємству встановлено тарифи на механізоване прибирання вулиць м.Львова з врахуванням податку на додану вартість, за 1 маш./год. Надання послуг з механізованого прибирання вулиць м.Львова згідно встановленої ціни підтверджується розрахунком, затвердженого директором Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства № 1339.

Судом відповідно до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України запропоновано позивачу надати документи на підтвердження факту надання позивачем послуг, їх об'єму та вартості, а також факту оплати.

Позивачем суду надано довідку від 09.12.2015 з якої вбачається, що жодних фінансово-господарських документів за актом приймання-передачі у Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» не передавалося.

Відповідно до п.п. 8.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Щодо основних фондів, які включаються до статутного фонду підприємства, то відповідно до п.п. 8.4.1 п.8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього пункту, яким встановлено порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів, операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду прирівнюються до придбання основних фондів та нематеріальних активів. При цьому платник податку має право на амортизацію основних фондів за вартістю, за якою їх було внесено до статутного фонду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року, у справі №2а-3719/10/1370 задоволено адміністративний позов Львівського коммунального автотранспортно-дорожнього підприємства №1339 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, третя особа на стороні позивача - Львівська міська рада, про скасування рішення №332 від 21 грудня 2009 року про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що працівниками Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області з 12.10.2009 року по 15.12.2009 року було проведено планову перевірку Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства № 1339 щодо дотримання державної дисципліни цін комунальними підприємствами, що надають послуги з організації благоустрою населених пунктів за період діяльності 2007-2009 років. За результатами перевірки складено акт від 15 грудня 2009 року № 000564, яким встановлено порушення порядку формування та застосування тарифів на послуги з благоустрою (чергування спецтехніки) внаслідок завищення граничного рівня рентабельності в період з 24 грудня 2008 року по 01 грудня 2009 року, що призвело до порушення рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2006 №661 «Про граничний рівень рентабельності» та отримання необґрунтованої виручки в розмірі 262602,36 грн. Згідно з вказаним актом було винесено рішення № 332 від 21.12.2009 року про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін. Судом встановлено, що вся спецтехніка Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства № 1339 були придбана за обігові кошти, які поступили на поповнення статутного фонду підприємства. За результатами аналізу матеріалів справи та чинних правових норм суди дійшли висновку, що при формуванні тарифів на чергування по механізованому прибиранню спецтехнікою позивач правомірно врахував витрати нарахування на амортизацію машин, фонд оплати праці ремонтних та допоміжних працівників.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а саме , чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкові повідомлення-рішення правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова від 23.10.2009 №0002292320/0/24912/10 та №0002282320/0/24913.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" судовий збір в розмірі 2 813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн 12 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський